Постанова № 45033629, 27.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/5402/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»

про

надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (код за ЄДРПОУ 25410064) (далі - ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни», відповідач) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у відповідача податкового боргу, який не може бути погашений за рахунок грошових коштів, у зв'язку з їх відсутністю, у зв'язку із цим, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання 27.04.2015 представник відповідача не прибув, належним чином повідомлений про дату та час розгляду вказаної справи.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (код за ЄДРПОУ 25410064) зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 03.04.1998 та взято на податковий облік як платник податків в ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві 09.04.1998 за № 21.

Згідно даних матеріалів справи, за ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 964 587,09 грн.

З метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості, позивачем направлялась на податкову адресу відповідача податкова вимога від 18.03.2014 № 1105-25 з рішенням про опис майна у податкову заставу від 18.03.2014 № 187/26-58-25-01-23.

Крім того, з метою визначення обсягу майна ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» для погашення податкового боргу позивачем складено акт опису майна № 10 від 30.05.2014, відомості з якого 05.06.2014 було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 28.11.2014 по справі № 826/14862/14 адміністративний позов прокурора Солом’янського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (код за ЄДРПОУ 25410064) стягнено податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 583 928 грн. 33 коп. (п’ятсот вісімдесят три тисячі дев’ятсот двадцять вісім грн. 33 коп.) шляхом стягнення з усіх наявних розрахункових рахунків.

Враховуючи відсутність коштів на рахунках платника податків, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані докази та пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України, є виключно контролюючі органи.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Зокрема, підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. перший п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз. третій п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 № К/999138076/12.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган з метою стягнення заборгованості з платника податків, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни»», надіслав інкасові доручення (розпорядження) до ПАТ «ОМЕГА БАНК» (№ 54/26 від 20.01.2015), до АТ «ЄВРОГАЗБАНК» (№ 53/26 від 20.01.2015), до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (№ 56/26 від 20.01.2015), до Солом’янської філії АКБ «КИЇВ» м. Київ (№ 55/26 від 20.01.2015), втім останні були повернені без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Водночас, судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» збільшилася та становить 964 587,09 грн., що підтверджується довідкою контролюючого органу про заборгованість від 25.03.2015 вих. № 5231.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (код за ЄДРПОУ 25410064, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібний ринок «Жуляни» (код за ЄДРПОУ 25410064, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко