Постанова № 45031476, 17.11.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року Справа № 2а/2370/7542/2011

17.11.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Солосі О.В.,

за участю представників: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011р. № НОМЕР_1.

Позивач зазначав, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»(код за ЄДРПОУ 05518948) з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правовідносин з ТОВ «ВКФ «Образ» складено акт від 15.06.11 №1527/23-2/05518948 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2011 р. № НОМЕР_1 про збільшення ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»грошового зобов'язання у сумі 897 198 грн., у тому числі за основним платежем 598 132 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 299 066 грн. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»без задоволення, а спірне рішення без змін. За твердженням позивача спірне податкове повідомлення-рішення є недійсним, оскільки податкове зобовязання визначено без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та норм Податкового кодексу України. На підставі наведених обставин позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 01.07.2011р. № НОМЕР_1 та стягнути з ДПІ у м. Черкаси на користь ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»сплачений судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав із підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 01.07.2011р. №0002272301 про збільшення грошового зобовязання з ПДВ у сумі 897 198 грн., у тому числі 598 132 грн. основного платежу, прийнято на підставі акта від 15.06.2011р. № 1527/23-2/055189 яким встановлено, що ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» у порушення вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», неправомірно сформовано податковий кредит за грудень 2010р. у сумі 598 132 грн. з операцій придбання сировини для виробництва хліба у ТОВ «ВКФ «Образ»і відповідно до абзацу 3 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України до ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від суми нарахованого грошового зобовязання з ПДВ у сумі 299 066 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 05518948).

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (надалі за текстом Закон №168/97-ВР), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Платником податку відповідно до Закону №168/97-ВР є: (п.2.1 ст.2) будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) у обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку. Пункт 1.5. статті 1 Закону №168/97-ВР визначає звітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 2 грудня 2010р. №2755-VI (надалі за текстом Кодекс №2755-VI).

У силу вимог статті 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідачем проведено виїзну документальну перевірку ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» щодо дотримання вимог податкового законодавства за результатами правовідносин з ТОВ «ВКФ «Образ» за період за 01.12.10р. по 31.12.10р. за наслідками якої складено акт від 15.06.11 №1527/23-2/05518948. У ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання товару у ТОВ «ВКФ «Образ»не мали реального характеру, товар не перевозився, перевіркою не виявлено розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. В акті перевірки працівниками податкового органу зроблено висновок щодо неповноти декларування та несвоєчасності сплати податку на додану вартість, неправомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню за грудень 2010р. задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 193594 грн. ПАТ «Черкаський хлібокомбінат». Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010р.по 31.12.2010р. встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 598 132 грн., оскільки встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, у результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010р. у сумі 598 132 грн. у частині відображення у податковому обліку результатів взаємовідносин з ТОВ «ВКФ «Образ». На думку перевіряючих, про нікчемність правочину, укладеного між ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»та ТОВ «ВКФ «Образ»за грудень 2010р., свідчить акт від 11.04.2011р. №36/23-30/13760586, складений Кіровоградською ОДПІ, згідно висновків якого правочини, укладені від імені ТОВ «ВКФ «Образ», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності правочину по ланцюгу до «вигодонабувача», а також має місце непідтвердження відповідними документами фінансово - господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Образ», а саме відсутність: накладних на отримання товару, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, що засвідчували би переміщення вантажів (відомості про дату завантаження, маршрут перевезення, вид транспорту, найменування, вагу та кількість товару, пункти відправлення, місце завантаження та пункт призначення, їх точна адреса, розмір плати експедитору та інше); даних про оприбуткування товару на склад, банківських документів, що підтверджували би проведені розрахунки з ТОВ «ВКФ «Образ»; інших первинних бухгалтерських та дозвільних документів, що засвідчували би проведення операцій між вказаними субєктами.

За змістом норм Закону №168/97-ВР податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»), виникає у межах господарських операцій, що є обєктом оподаткування ПДВ. Підпунктом 3.1.1 пунктом 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. За пунктом 1.4 статті 1 Закону №168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97-ВР податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. З огляду на викладені вище положення Закону № 168/97-ВР, Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0002272301, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 598 132 грн. та штрафні (фінансові) санкцій у сумі 299 066 грн.

За змістом статті 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, що платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України. Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався. Рішеннями ДПА у Черкаській області від 26.07.2011р. та ДПС України від 23.09.2011р. скарги позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача та відповідача, суд зауважує, що при дослідженні матеріалів справи оцінено довідку від 11.04.2011р. №36/23-30/13760586 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ ВКФ «Образ»(ЄДРПОУ 13760586) з питань дотримання вимог податкового законодавства, у частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період за період 01.12.2010р. по 31.01 2011р. Судом у частині офіційного зясування всіх обставин у справі за результатами дослідження зібраних на виконання вимог статті 11 КАС України доказів у їх сукупності, не виявлено правових підстав для застосування до позивача відповідальності за недотримання вимог податкового законодавства у частині відображення у податковому обліку недостовірної інформації, зважаючи на наступне.

Відповідно підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань. Податкова декларація з додатками є документом, що підтверджує факт виникнення податкового зобовязання, а отже правомірність та законність видачі податкових накладних.

Системно аналізуючи положення Закону №168/97-ВР, суд дійшов висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності контрагента платника податку на додану вартість обєкта оподаткування, визначеного статтею 3 Закону №168/97-ВР. Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом №168/97-ВР, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на приписи статті 3 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991р. №1251-XII, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, одним із принципів побудови системи оподаткування є обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. Суд відзначає, що сума податкового кредиту має бути відображена в документі обовязкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник обєкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, що є обєктом оподаткування ПДВ. Юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, у якій останній бере участь, є приписи підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, в силу яких у разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги. Разом з тим, оскільки в положеннях підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР законодавцем зазначено про наявність у платника податків права на подання скарги, а не обовязку її подання, то не реалізація останнього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідком втрату права на податковий кредит. Окрім того, беручи до уваги при вирішенні спору інші приписи Закону № 168/97-ВР, а саме: підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього закону, суд дійшов висновку, що право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше від звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Вивчивши долучені до справи копії податкових накладних, суд відзначає, що податкові накладні складені відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР. Доказів несумісності зазначених даних в оглянутих у судовому засіданні накладних щодо товарів з фактичною господарською діяльністю позивача чи його контрагентів, зважаючи на обсяги як придбання у ТОВ «ВКФ «Образ» до суду відповідачем не надано, а суд самостійно при виконанні вимог статті 11 КАС України у частині офіційного зясування всіх обставин у справі таких доказів не виявив.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що у силу вимог частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на визначений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами частини 1 статті 71 КАС України означає обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів про самостійне (без посилання на довідку) дослідження відповідачем обставин укладання та виконання договору купівлі-продажу сировини для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, необхідної для їх виробництва та подальшої реалізації, змісту прав та обовязків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені субєктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності субєктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»грошових коштів, ДПІ у м. Черкаси до суду не надано.

Судом встановлено, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ ВКФ «Образ»в 2010р. ґрунтувались на договорі без номеру від 1 січня 2010р. зі строком дії з 1 січня 2010р. до 31 грудня 2010р. Вивчивши у судовому засіданні договір купівлі-продажу від 01.01.2010р., суд з урахуванням зібраних у справі доказів, зауважує, що означений правочин було укладені право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обовязків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать. Від імені ТОВ «ВКФ «Образ» договір підписано особою (ОСОБА_3 а.с.116 Т.1), яка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, на час укладання угоди могла вчиняти юридично значимі дії без наявності довіреності, так як значилась керівником названого субєкта господарювання (а.с.118 Т.1). Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Доказів про зареєстрованих інших керівників названого субєкта господарювання чи виконання повноважень за дорученням (делегованих повноважень) до суду відповідачем не надано. Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. За матеріалами справи судом досліджено свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «ВКФ «Образ»(а.с.117 Т.1), довідку з ЄДРПОУ стосовно ТОВ «ВКФ «Образ»(а.с.118 Т.1), довідку про взяття на облік (а.с.119 Т.1) свідоцтво №15253878 про реєстрацію платника ПДВ(а.с.120 Т.1) та враховано, що відсутні дані щодо анулювання останнього.

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначено Господарським кодексом України 16 січня 2003 року N 436-IV (надалі за текстом Кодекс №436-IV). За змістом статті 3 Кодексу №436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Приписами статті 55 Кодексу №436-IV визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Вимоги до оформлення документів господарської діяльності викладені в частинах 2 і 3 статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ (надалі за текстом Закон №№996-ХІ), відповідно до яких: «первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції…». Відповідно до статті 3 Закону №№996-ХІ податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Дослідивши усі матеріали справи, суд зазначає, що виконання проведених товарних операцій з купівлі-продажу сировини для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, необхідної для їх виробництва та подальшої реалізації підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та прибутковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків між ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»та ТОВ «ВКФ «Образ», податковою звітністю, регістрами бухгалтерського обліку. Автотранспортні засоби, що зазначені у товарно-транспортних накладних, що додано до доказів позову, належать позивачу на праві власності, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію. Водії, які керували даними транспортними засобами є працівниками позивача, що підтверджується копіями штатних розкладів, довідкою відділу управління персоналом та наказом по підприємству, а тому, на думку суду, укладений та виконаний договір був спрямований на настання реальних наслідків, оскільки результати здійснення відображено у податковій звітності позивача як з метою придбання сировини, так і з метою реалізації готової продукції. Суд зауважує, що використання пшеничної клейковини та сухої пшеничної клейковини у виробництві позивача є обовязковим згідно наказу по підприємству № 385 від 30.12.2009р. «Про норми витрат допоміжної сировини та пакувальних матеріалів»(т.2 а.с. 210). У грудні 2010 р. ТОВ ВКФ «Образ»був постачальником сухої пшеничної та пшеничної клейковини на підприємство, що підтверджується довідкою №10-09/46 від 15.11.2011р. та звітом «Рух ТМЦ по виробничому складу». Фактичні поставки сировини на безперервно діюче підприємство, що забезпечує потреби населення Черкаської області та інших областей України, від ТОВ ВКФ «Образ»підтверджуються доданими до позовної заяви документами первинного бухгалтерського та податкового обліку (т.1 а.с. 127-237).

Стаття 13 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно Закону №996-ХІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Позиція відповідача щодо підписання податкових накладних від ТОВ ВКФ «Образ»начебто не уповноваженою особою ОСОБА_4 спростовується копію листа позивача № 10-10/143 від 11.11.2011р. (а.с. 247 т.2.), копію листа ТОВ ВКФ «Образ»№ 77 від 14.11.2011р. (а.с. 248 т.2), копію наказу ТОВ ВКФ «Образ»№ 3 від 1 липня 2009р. (а.с. 249 т.2) про прийняття з 01.07.2009р. ОСОБА_4 на роботу на посаду бухгалтера з окладом згідно штатного розпису. Зазначена особа працює на посаді бухгалтера ТОВ ВКФ «Образ»і у встановлений законодавством спосіб уповноважена на оформлення та підписання податкових накладних.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (свідоцтв про реєстрацію автотранспортних засобів, що належать позивачу на праві власності, довіреностей, товарно-транспортних накладних, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами, видаткових та прибуткових накладних), що у судове засідання позивачем надано, тому суд вважає прийняття податкового повідомлення рішення від 01.07.2011р. №0002272301 ДПІ у м. Черкаси про визначення ПАТ «Черкаський хлібокомбінат»грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 598 132 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 299 066 грн. тільки з огляду на припущення нереальності операцій неправомірним (розбіжностей у податковому обліку не виявлено). З огляду на викладені вище обставини відповідачем помилково визначено податкові зобовязання позивача, отже суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0002272301 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному розмірі.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно статті 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 160, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 01.07.2011р. № НОМЕР_1.

Стягнути з державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»(18000, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 7, ідентифікаційний код 05518948) судові витрати із сплати судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 22 листопада 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова