Ухвала суду № 45030728, 16.06.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р. м. ХерсонСправа № 821/1819/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Дудар Е.І.,

за участю:

представника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області - ОСОБА_1,

представника ПП "Олді-Н" - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Приватного підприємства "Олді-Н" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,

встановив:

15.06.2015 р. об 11.43 год. Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - заявник, ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області) звернулася до суду із поданням, в якому просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПП "Олді-Н" (далі - ПП "Олді-Н").

Подання мотивовано тим, що уповноваженою особою ПП "Олді-Н" не допущено співробітника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що згідно вимог ст.94 ПК України є підставою для застосування адміністративного арешту майна такого платника податку. У зв'язку з цим в.о. начальника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення від 12.06.2015 р. про застосування до ПП "Олді-Н" умовного адміністративного арешту майна платника податків. Оскільки ст.94 ПК України передбачено, що обґрунтованість накладеного арешту перевіряється судом, це і слугувало підставою для звернення до суду із даним поданням.

У судовому засіданні представник ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області підтримала подання та просила його задовольнити з вказаних підстав.

Представник ПП "Олді-Н" заперечувала проти задоволення подання, посилаючись на те, що товариством правомірно та відповідно до ст.81 ПК України відмовлено у допуску посадової особи контролюючого органу до проведення документальної перевірки у зв'язку з відсутністю законних підстав для її проведення, що є порушенням вимог податкового законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Наказом ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 12.06.2015 р. № 538 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Олді-Н" з питань правомірності обчислення та повноти сплати податків за період 2014-2015 роки терміном 5 робочих днів з 12.06.2015 р.

На підставі наказу видано направлення на перевірку від 12.06.2015 р. № 487/21-03-22-05.

Проведення перевірки доручено головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_3

При ознайомленні 12.06.2015 р. із наданими посадовою особою ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області документами уповноваженим представником ПП "Олді-Н" не допущено її до проведення перевірки з посиланням на відсутність законних підстав для її проведення.

У зв'язку з викладеним посадовими особами ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області складено акт від 12.06.2015 р. № 380/21-03-22-05/34458506 про відмову у допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Олді-Н".

На підставі викладеного та відповідного звернення управління податкового аудиту в.о. начальника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 12.06.2015 р. прийнято рішення про застосування до ПП "Олді-Н" умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи наведене та керуючись п.94.10 ст.94 ПК України заявник звернувся до суду із подання про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПП "Олді-Н".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених Законом.

Згідно із пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючим органом може бути застосовано арешт майна платника податку є вичерпним.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п.94.10 ст.94 ПК України, відповідно до якого арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п.94.2 ст.94 ПК України.

З матеріалів справи слідує, що передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна ПП "Олді-Н" є не допуск посадових осіб заявника до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 12.06.2015 р. № 538, внаслідок чого в.о. начальника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято рішення від 12.06.2015 р. про застосування до ПП "Олді-Н" умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Статтею 183-3 КАС України встановлено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень, зокрема, за поданнями таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Cпip про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України. Зокрема, cпip про право наявний у разі коли платник податків звернувся до суду iз адміністративним позовом, в якому висловив незгоду з рішенням контролюючого органу, що слугувало підставою для виникнення обставин по внесенню відповідного подання.

Зокрема, спір про право наявний у разі, якщо платник податків заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, суд вважає, що у даному випадку між сторонами виник спір про право, оскільки як при відмові у допуску до проведення перевірки, так і в судовому засіданні представник ПП "Олді-Н" категорично заперечує законність наказу на проведення перевірки контролюючого органу, посилаючись на фактичне порушення останнім вимог податкового законодавства України.

Однак згаданий наказ та викладені в ньому підстави для проведення перевірки слугували, в свою чергу, підставою для виходу посадової особи ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області на проведення перевірки та складання акту від 12.06.2015 р. № 380/21-03-22-05/34458506 про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Олді-Н", а відтак були передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст.183-3 КАС України і внесення даного подання.

Відповідно до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, викладених в інформаційному листі від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому така незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Таким чином, під час розгляду подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ПП "Олді-Н" судом встановлено, що платник податків заперечує законність призначення стосовно нього позапланової документальної виїзної перевірки, внаслідок недопущення до якої керівником контролюючого органу було накладено умовний адміністративний арешт майна.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення заявленого до суду подання в порядку, визначеному ст.183-3 КАС України.

Враховуючи те, що наявність спору про право виявлена судом після відкриття провадження у справі за поданням ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, то провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки вимоги заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням контролюючого органу.

Суд роз'яснює заявнику, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте в загальному порядку позовного провадження.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.165, ст.183-3 КАС України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Приватного підприємства "Олді-Н" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з таким самим поданням не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.2