Постанова № 45025600, 10.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 816/309/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/309/15-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Лтава"

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лтава" (далі відповідач), в якому просив суд:

-стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лтава" на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2, в розмірі 18103 грн. 20 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479; вул. Р. Люксембург, 72, м. Полтава, Полтавська область, 36002) на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735; вул. Калініна, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в розмірі 12 307 (дванадцять тисяч триста сім) гривень 73 (сімдесят три) копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 23,31 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., Положення про виробниче обєднання (комбінат), затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 27.03.1974р. № 212, ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводі апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на момент виникнення та реалізації спірних відносин ПАТ "Завод "Лтава" як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування перебувало на обліку в Управлінні за реєстраційним номером 16283483.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за жовтень-листопад 2014 року в розмірі 18 103 грн. 20 коп.

У звязку з тим, що вказана сума відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутній обовязок відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за жовтень-листопад 2014 року в розмірі 5795 грн 47 коп., оскільки ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого обєднання "Лтава", на якому працювали зазначені особи.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 пенсію на пільгових умовах призначено з урахуванням періодів їх роботи на заводі "Комплект" виробничого обєднання "Лтава" (а.с. 67-68, 87).

Висновки суду першої інстанції про те, що ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого обєднання "Лтава" грунтувалися на тому, що вказані обставини встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 року, яка набула законної сили.

Між тим, колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, що набула законної сили встановлено, що завод "Комплект" ВО "Лтава" було філіалом ДП заводу "ПЕМЗ", правонаступником якого є ВАТ "Лтава", в зв"язку з чим ПАТ "Завод Лтава" повинен вносити Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_6

Колегія суддів, дослідивши витребувані судом апеляційної інстанції докази вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу виробничого обєднання «Лтава» від 29.08.1979р. № 758 «а» філіалу Полтавського електромеханічного заводу надана назва - Полтавський завод "Комплект" виробничого обєднання «Лтава».

Отже, за вказаним наказом змінилася лише назва філіалу Полтавського електромеханічного заводу, а не його підпорядкування та статус.

Згідно Статуту Полтавського виробничого обєднання «Лтава», копія якого міститься в матеріалах справи, Полтавський електромеханічний завод - головне самостійне підприємство та завод "Комплект" без права юридичної особи входили до складу Полтавського виробничого обєднання «Лтава».

При цьому відповідно до п. 1.2 вищенаведеного Статуту об"єднання являється виробничим комплексом підприємств, яке здійснює спільну діяльність на основі централізації делегованих йому учасниками об"єднання функцій науково-технічного і виробничого розвитку.

За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про підприємства в Українській РСР", яка діяла на час затвердження статуту, підприємство визначено, як самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Таким чином, з аналізу наведеної норми та Статуту Полтавського ВО "Лтава" випливає, що Полтавське ВО "Лтава" було створено з метою об"єднанння діяльності підприємств, які мали статус юридичної особи. Завод "Комплект" не мав права юридичної особи,

Доказів того, що філіал Полтавського електромеханічного заводу був виділений у самостійне підприємство зі статусом юридичної особи та самостійно увійшов до складу об"єднання матеріали справи не містять.

Таким чином, Завод "Комплект" у складі філіалу Полтавського елекетромеханічного заводу входив до складу об"єднання.

Відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України «Мінмашпорм України» від 26.10.1994р., на базі Полтавського електромеханічного заводу створено відкрите акціонерне товариство «Лтава».

Також в п. 1.1 Статуту відкритого акціонерного товариства «Лтава» затвердженого 25.10.1994 року та зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів м. Полтави № 989-Р від 29.11.1994 року, зазначено, що відкрите акціонерне товариство «Лтава» засновано шляхом перетворення державного підприємства Полтавський електромеханічний завод.

Згідно п. 3.3 цього Статуту відкрите акціонерне товариство «Лтава» є правонаступником Державного підприємства заводу "ПЕМЗ" (Полтавський електромеханічний завод).

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно ст.31 Цивільного кодексу Української РСР юридична особа може відкривати філіали і представництва в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР або Української РСР.

Керівник філіалу або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.

Таким чином, філіал Полтавського електромеханічного заводу, який був його підрозділом, при перетворенні цієї юридичної особи також залишився філіалом, але вже правонаступника Полтавського електромеханічного заводу - відкритого акціонерного товариства «Лтава».

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Лтава", що підтверджується витягом з статуту ПАТ "Завод "Лтава" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, вищезазначені перетворення головного підприємства не змінили статусу філіалу - заводу "Комплект" виробничого обєднання "Лтава".

Отже, висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача обовязку відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на заводі "Комплект" виробничого обєднання "Лтава", у звязку з тим, що ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого обєднання "Лтава", колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно із п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як визначено пунктом 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.3 Інструкції передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, оскільки Завод "Комплект" ВО "Лтава" був лише філіалом Полтавського електромеханічного заводу (без права юридичної особи), правонаступником якого у свою чергу стало Відкрите акціонерне товариство "Лтава", яке у подальшому перейменовано на ПАТ "Завод "Лтава", колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ "Завод "Лтава" повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача обовязку щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам, до пільгового стажу яких зараховано, окрім іншого, періоди роботи на заводі "Комплект" ВО "Лтава".

Таким чином, переглянувши в оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Лтава" заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в розмірі 5795,47 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/309/15-а в частині відмови в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479; вул. Р. Люксембург, 72, м. Полтава, Полтавська область, 36002) на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735; вул. Калініна, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, в розмірі 5795 (пять тисяч сімсот девяносто пять) гривень 47 (сорок сім) копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_9Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_10 ОСОБА_11 Повний текст постанови виготовлений 15.06.2015 р.