УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2015 року Справа № 876/6434/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засіданняФедак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Лада-Плюс» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
приватне підприємство «Лада-Плюс» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0002673311, № 0001202321, № 0001212321 від 12.08.2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова № 0002673311, № 0001202321, № 0001212321 від 12.08.2011 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята із неповним зясуванням обставин, що мають значення для даної справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Лада-Плюс», з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обовязкових платежів до бюджету, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.03.11р., за результатами якої складено акт від 03.08.11 №2340/23-209/22421736, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення: заниження виручки за 2 квартал 2010р. на суму 852146,12грн., що призвело до несплати єдиного податку до бюджету в сумі 85214,60 грн. чим порушено пункту 1 указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затверджено наказом ДПА від 12.10.99 р. № 554 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 р. за № 713/4006); заниження виручки за 2 квартал 2010р. на суму 373515,00грн., що призвело до не сплати єдиного податку до бюджету в сумі 37351,50грн. чим порушено пункту 1 указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затверджено наказом ДПА від 12.10.99 р.№ 554 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 р. за № 713/4006); занижено скоригований валовий дохід на загальну суму 1 219 799,00грн. (в т.ч. у 3 кв.2010 р. - 1219799,0 грн.) та відповідно занижено податок на прибуток у сумі 304949,75грн. ( в т.ч. у 3 кв.2010 р. - 304949,00 грн.), чим порушено п.1.6, п. 1.8, п.1.23, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, ст.11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»; встановлено порушення вимог пунктів 2.8, 3.5 Положення №637, а саме: підприємство зберігало у своїй касі готівку понад встановлений ліміт каси у сумі 844500,00грн.; встановлено порушення вимог пунктів п.1,п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій за готівкові кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів покупцям на суму 373515,00 грн., п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (із змінами і доповненнями)- не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на суму 373515,00 гривень.
ПП «Лада-плюс» протягом періоду з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. було платником єдиного податку за ставкою 10%.
Згідно поданих ПП «Лада-Плюс» до ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова розрахунків сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва - юридичною особою сума єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. складає 0,00грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Лада-плюс» згідно договору №2 від 17.06.2010р. про надання безповоротної фінансової допомоги укладеного між ПП «Лада-плюс» та нерезидентом РСС SЕ (юридична особа за законодавством Німеччини) отримала від нерезидента безповоротну фінансову допомогу у розмірі 87319,00 євро для сплати втрат сільськогосподарського виробництва за земельну ділянку площею 9,3913га. Цільове призначення ділянки - розміщення торгово-складських приміщень. Грошові кошти від підприємства-нерезидента надійшли ПП «Лада-Плюс» в розмірі 87319,00 євро 22.06.2010р.
ПАТ Укрсиббанк зараховує грошовий еквівалент продажу 87319,00 євро в сумі 852146,12 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Лада-Плюс» №26000266708800 22.06.2010 р.
Згідно п.1 указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з п. 4 вказаного Указу Президента України форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затверджено наказом ДПА від 12.10.99 р. № 554 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 р. за № 713/4006), у графі 6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів» відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та до каси суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, а також позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації. До позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації відносяться суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») (пункт 5 Порядку).
ПП «Лада-Плюс» не віднесено до складу виручки суму отриманої від нерезидента на розрахунковий рахунок безповоротної фінансової допомоги та відповідно занижено виручку за 2 квартал 2010 р. на суму 852146,12грн. не нараховано єдиний податок за ставкою 10% та не сплачено єдиний податок до бюджету в сумі 85214,60 грн. в порушення пункту 1 указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затверджено наказом ДПА від 12.10.99 р. N 554 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 р. за № 713/4006)
Кошти отримані від нерезидента РСС SЕ (юридична особа за законодавством Німеччини) як безповоротну фінансову допомогу у розмірі 87319,00 євро для сплати втрат сільськогосподарського виробництва за земельну ділянку площею 9,3913 га., посадовими особами підприємства використано для надання позики гр. України ОСОБА_1 згідно з договором позики від 23.06.2010 р. Кошти знято з розрахункового рахунку підприємства для надання безвідсоткової позики 30.08.2010 р.
Підприємством надано до перевірки нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2010 р. укладений між ПП «Лада-Плюс» та гр. України ОСОБА_2. Згідно даного договору ПП «Лада-Плюс» передає земельну ділянку розміром 9,3913га. у власність ОСОБА_2, та приймає за неї обумовлену грошову суму. П.п. 2.2 п.2 «Договірна ціна та умови оплати» нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.04.2010р. укладеного між ПП «Лада плюс» та ОСОБА_2 визначено, що своїм підписом під цим договором представник Продавця підтверджує факт повного розрахунку за продану земельну ділянку і відсутність щодо Покупця претензій будь-якого фінансового характеру. Згідно пп. 2.1 п. 2 Договору продаж земельної ділянки вчиняється за 373515,00 грн., які продавець отримав повністю від покупця до укладання цього договору.
Підприємством ПП «Лада плюс» суму виручки отриману за продаж земельної ділянки в розмірі 373515,00 грн. не внесено в касу підприємства, не відображено по документах бухгалтерського обліку та в розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва - юридичною особою за 2 квартал 2010р., чим порушено пункту 1 указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», пункту 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (затверджено наказом ДПА від 12.10.99 р. № 554 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.10.99 р. за № 713/4006). Дані порушення призвели до заниження виручки за 2 квартал 2010 р. на суму 373515,00 грн. та не сплати до бюджету єдиного податку у сумі 37351,50 грн.
ПП «Лада-Плюс» протягом періоду з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. перебувало на загальній системі оподаткування та було платником податку на прибуток підприємств. Згідно наданого до перевірки статуту статутний фонд підприємства визначено в розмірі 1 000 000,00 грн. Підприємством надано до перевірки завірені копії документів бухгалтерської звітності, а саме загальну оборотно-сальдову відомість за період І кв. 2009 р. згідно якої сума внеску засновників ПП «Лада-плюс» в статутний капітал підприємства складає 225494,00 грн. (С-до по дт. рахунку 46 «Неоплачений капітал» - 774506,00грн.). Згідно нової редакції статуту підприємства від 02.09.2010 р. власником підприємства ПП «Лада плюс» є громадянин України ОСОБА_3. Підприємством надано до перевірки рішення №02/09/10 засновника ПП «Лада-плюс» ОСОБА_4 про зобовязання укласти договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП «Лада- Плюс» відповідно до якого право власності на частку в статутному капіталі підприємства яка належить ОСОБА_4 переходить до ОСОБА_3 Засновник ПП «Лада-Плюс» ОСОБА_4 припиняє участь у підприємстві у звязку з передачею частки статутного капіталу на користь ОСОБА_3
Станом на момент затвердження нової редакції статуту ПП «Лада-Плюс» (02.09.2010 р.) внесок в статутний фонд складав 1219799,00 грн.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» - при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди. Згідно ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді ( майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією. Така особа (учасник) має право здійснювати відчуження своєї частки у статутному фонді ( складеному капіталі) цінних паперів, які засвідчують участь у товаристві ( ч. 1 ст. 116 ЦКУ). А як обєкт цивільних прав корпоративні права - це майнові права ( ст.177 ЦКУ), і їх можна продати , обміняти або подарувати. Термін корпоративні права розуміється у визначенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з метою визначення достовірності правильності ведення податкового обліку за основу прийнято наступні норми: бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види діяльності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. За статтею 1 вище згаданого Закону бухгалтерський облік - є інформація про діяльність підприємства для прийняття рішення зовнішніми користувачами.
Господарська діяльність підприємства визначена п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як будь-яка діяльність направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська діяльність це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності субєктів господарювання та відображаються в їх балансі або використовуються в інших представлених законом формах обліку майна цих субєктів.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нематеріальний актив обєкт інтелектуальної власності, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визначені в порядку, встановленому відповідним законодавством, обєктом права власності платника податку. Згідно з п. 1.6 ст.1 вказаного Закону товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, крім операцій з їх випуску (емісії та погашення). Згідно з п. 1.31 ст.1 цього ж Закону продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та інших цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Згідно з п. 1.23 ст.1 зазначеного Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування або іншими договорами, які не передбачають грошової бо іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод, а відповідно до вимог п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів.
Згідно представлених ПП «Лада-Плюс» до перевірки, журналів-ордерів, оборотно- сальдових відомостей за період 2010 р., 2011 р. відсутнє відображення за даними бухгалтерського обліку операцій, які повязані з розрахунками з учасником, який вийшов зі складу засновників, а саме із ОСОБА_4
Отже, перевіркою не встановлено повернення коштів ПП «Лада-Плюс» емітентам корпоративних прав, а саме: ОСОБА_4 на загальну суму 1219799,00грн., відповідно сума неповернутих коштів вважається фінансовою допомогою та підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Враховуючи вищенаведене, проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 1219799,00 грн. ( в т.ч. 3 кв. 2010 р. - грн.), чим порушено п. 1.6, п. 1.8, п. 1.23, п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, ст. 11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Підприємством надано до перевірки договори-доручення від 30.09.2009 р. та від 09.10.2009р. укладені з ОСОБА_1 згідно якого останній зобовязується виконати наступні дії, а саме провести розрахунок з громадянами за придбані земельні ділянки. Гр. ОСОБА_1 виконав зобовязання по договору.
Згідно п. 3.1.2. договору доручення ПП «Лада плюс» зобовязується відшкодувати гр. ОСОБА_1 всі понесені ним витрати повязані з виконанням ним даного договору у строк до 31.12.2010р. по безготівковому розрахунку. ПП «Лада плюс» та гр. ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договорів-доручень згідно яких термін відшкодування витрат гр.ОСОБА_1 відтерміновується до 31.12.2011 р. Станом на момент проведення перевірки розрахунки між сторонами договору не проведені. Згідно наданих до перевірки завірених копій оборотно-сальдових відомостей в розрізі договорів за 1 квартал 2011 р. по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 4193257,00 грн. Дана сума відображена в бухгалтерському обліку підприємством по к- т рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Підприємство ПП «Лада плюс» за наявності коштів на розрахунковому рахунку не погашає заборгованість перед гр. ОСОБА_1, а надає безвідсоткову позику гр. ОСОБА_1 згідно договорів позики від 23.06.2010 р. та від 30.08.2010 р. в розмірі 1772133,00 грн. Підприємство неправомірно на суму наданої гр. ОСОБА_1 позики зменшує заборгованість по к-т рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
За даними платника кредиторська заборгованість станом на 31.03.2011 р. становить: к-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 2836692,00 грн. За даними перевірки кредиторська заборгованість станом на 31.03.2011 р. становить: к-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 4608825,00 грн. Підприємством порушено п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в звязку з безпідставним відображенням в бухгалтерському обліку зменшення кредиторської заборгованості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 01.01.2011 р.
Згідно представлених ПП «Лада-Плюс» до перевірки, журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей за період 2010 р., 2011 р. відсутні відображення за даними бухгалтерського обліку операцій, які повязані з розрахунками з учасником , який вийшов зі складу засновників, а саме із ОСОБА_4
Отже, перевіркою не встановлено повернення коштів ПП «Лада-Плюс» емітентам корпоративних прав, а саме: ОСОБА_4 на загальну суму 1219799,00грн., відповідно сума неповернутих коштів вважається фінансовою допомогою та підлягає оподаткуванню відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Враховуючи вище наведене, проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою ПП «Лада плюс» за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 1219799,00 грн. ( в т.ч. 3 кв.2010 р. - грн.), чим порушено п.1.6, п. 1.8, п.1.23, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, ст.11 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіркою дотримання вимог Положення №637 встановлено, що в порушення пункту 2.8, пункту 3.5 Положення №637 підприємство зберігало у своїй касі готівку понад встановлений ліміт каси, а саме: відповідно до наданих документів ПП «Лада-Плюс» у видатковому касовому ордері від 23.06.10 №631 видача підзвітних коштів підтверджена підписом фізичною особою про одержання коштів 26.06.10 в сумі 844 500,00 гривень. Залишок готівки на кінець дня 23.06.10 р. згідно листа касової книги підприємства становив 0,00грн., а фактично готівка в сумі 844 500,00грн. залишилась на кінець дня. Ліміт залишку готівки в касі підприємства на 2010 рік становить 0,00гривень.
Враховуючи вище наведене просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова на підставі наказу начальника інспекції від 20.07.2011 року № 736, направлення на перевірку від 21.07.2011 року № 737, на підставі постанови слідчого прокуратури Старосамбірського району Львівської області від 06.05.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки у звязку з розслідуванням кримінальної справи № 160-00006 та згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Лада-Плюс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати до бюджету податків та обов'язкових платежів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 2430/23-209/22421736 від 03.08.2011 року на підставі якого відповідачем 12.08.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0002673311, яким позивачу за порушення п. 2.6., п. 2.8 ст. 2, п. 3.5 ст. 3 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3556575,00 грн.; №0001202321, яким позивачу за порушення п. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва», п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності збільшено суму грошового зобовязання за платежем єдиний податок в сумі 153207,62 грн., в тому числі 122566,10 грн. основного зобов'язання та 30641,52 грн. штрафних (фінансових) санкції; №0001212321, яким позивачу, за порушення п. 16, п. 18, п. 1.23, п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшено суму грошового зобовязання за платежем прибуток на суму 381187,18 грн., в тому числі 304949,00 грн. - основного зобов'язання та 76237,43 грн. - штрафних (фінансових) санкції.
Розглядаючи спір судом першої інстанції зясовано, зі згаданої вище постанови слідчого прокуратури Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_5 від 06.05.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки у звязку з розслідуванням кримінальної справи № 160-00006 вбачається, що службові особи управління Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам державної служби в інтересах корпорації «Лендінвест» не забезпечили відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при відведенні земельних ділянок вказаній корпорації. Крім того, корпорація «Лендінвест», ПП «Лада-Плюс» та інші субєкти господарювання при зміні цільового призначення без сплати втрат сільськогосподарського виробництва передали належні їм земельні ділянки гр. ОСОБА_2, який в подальшому передав їх до статутного фонду ТзОВ «Петро Карбо Хем». Згідно матеріалів кримінальної справи ПП «Лада-Плюс» не сплатило втрат сільськогосподарського виробництва за отриману ділянку в сумі 857520,00 грн., по факту чого прокуратурою Старосамбірського району Львівської області порушено кримінальну справу 20.02.2011 року. З метою зібрання доказів по даній кримінальній справі органам ДПС у Львівській області було доручено проведення позапланової документальної перевірки ПП «Лада-Плюс» за період з 2009 року по І квартал 2011 року. В процесі перевірки встановлено вплив на формування податкового зобовязання та податкового кредиту, сплати ПДВ, валових витрат і доходів, фінансових операцій з отримання та повернення фінансової допомоги, попередньої оплати за товар, дотримання вимог податкового, валютного та земельного законодавства при здійсненні господарської діяльності.
Суд першої інстанції вірно у даній спірній ситуації зазначив, що порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст.78 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки, є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Наведене положення не містить вказівки на конкретно визначені статті Кримінального кодексу України, за якими має бути порушено кримінальну справу та доручено провести перевірку для цілей її виконання податковими органами.
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Відповідно до пункту 86.9 цієї ж статті (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
З урахуванням викладених норм, суд першої інстанції правильно вважав, що такі приписи щодо не надіслання податкових повідомлень застосовуються у разі, якщо перевірка призначена відповідно до вимог КПК України або закону про оперативно-розшукову діяльність. Ця норма не містить застережень, що призначення такої перевірки повинно бути повязано із вчиненням злочинів за конкретно визначеними статтями Кримінального кодексу України або з конкретно визначеним предметом вчиненого злочину. Ця норма не містить також вказівки, що певна кримінальна справа повинна бути порушена відносно конкретного платника податків, що перевіряється, або посадових осіб підприємства, щодо якого призначена податкова перевірка. У даному випадку, при застосуванні цієї норми має значення лише факт призначення слідчими органами перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність стосовно конкретного платника податків, за результатами якої платнику може бути розраховано грошове зобовязання. У даному випадку зазначена норма є спеціальною щодо обставин, з якими повязано її застосування та дій податкового органу, що вчиняються за наявності таких обставин, у звязку з проведенням перевірки.
При цьому суд також правильно вказав, що із нормою п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України повязана і норма, закріплена у п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, згідно якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п.78.1.11 Податкового кодексу України, проте, таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України.
Оскільки судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПП «Лада-Плюс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати до бюджету податків та обов'язкових платежів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, оформленої актом № 2430/23-209/22421736 від 03.08.2011 року було у рамках кримінальної справи № 169-0006, у відповідності з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, а відповідачем не надано доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили як на час виставлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так і під час розгляду справи по суті, то суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач відповідно до п.86.9 ст.89 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень), не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, тому податкові повідомлення-рішення № 0002673311, № 0001202321, № 0001212321 від 12.08.2011 року слід скасувати саме з вищенаведених підстав.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року по справі № 2а-9375/11/1370 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин
Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2015 року
Судове рішення № 45025168, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9375/11/1370. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: