Ухвала суду № 45024886, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3285/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Михайлюк- Філімонова Є.В.

пр-к позивача Осадчий О.П.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014 року № 0007081504.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток (декларації з податку на прибуток за 2012 рік), за результатами якої складено акт від 17.09.2014 року № 4237/26-58-15-04-30-31202310, яким зафіксовано порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: пункт 150.1. статті 150 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 337 429,00 грн. та порядок заповнення декларації з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213.

Так, згідно зазначеної декларацію, якою задекларовано обєкт оподаткування від усіх видів діяльності р.07 «-» 1 509 421,00 грн., значення р.08 додатку ТП (розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню) до р.8 Декларації (обєкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню) задекларовано «-» 3 116 226,00 грн., рядок 11 декларації у сумі 0 грн., рядок 14 у сумі 0 грн. Значення рядка 11 декларації має дорівнювати сумі (рядок 07-рядок 08-рядок 09 (при позитивному значенні) * 21 %), або (- 1 509 421 - (-3 116 226)=337 429,00 грн. Значення рядка 14 декларації має дорівнювати сумі 337 429,00 грн.

На підставі акта від 17.09.2014 року № 4237/26-58-15-04-30-31202310 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.10.2014 року № 0007081504, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 337 429,00 грн. і застосовні штрафні (фінансові) санкції в розмірі 84 357,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено строки проведення перевірки.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність зазначених вище висновків суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник щодо правомірності рішення відповідача по визначенню платнику податку податкового зобовязання з податку на прибуток за результатами проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовязкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зазначені норми Податкового кодексу України не визначають жодних граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкової звітності.

Разом з тим, п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165, передбачено, що камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Отже, камеральна перевірка має бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової звітності.

Відповідно до пункту 46.1. статті 46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.3. пункту 49.18. статті 49 Кодексу, передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем 07.06.2013 року подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 рік (№ 9087670638).

Отже, камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2012 рік мала бути проведена до 03 березня 2013 року. Разом з тим, податковим органом камеральну перевірку такої звітності проведено лише у вересні 2014 року, тобто з порушенням строків проведення камеральних перевірок.

Порушення контролюючим органом строків на проведення камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності позивача з податку на прибуток за 2012 рік є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Щодо посилань апелянта на строки визначені п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, колегія суддів звертає увагу, що пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлює період протягом якого контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобовязань, а не строки проведення камеральної перевірки задекларованих даних в податковій декларації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 травня 2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено 15.06.15 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.