Ухвала суду № 45024721, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 808/7362/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі за поданням Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з поданням до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила", в якому просила стягнути кошти у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 405 226,72 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 133 566,49 грн. з рахунків підприємства у банках, що обслуговують цього платника податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з рахунків Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма Людмила (код ЄДРПОУ 31853319, адреса: 71153, Запорізька область, Бердянський район, с. Дмитрівка, вул. Праці, буд. 3) у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 405226,72 грн. (чотириста пять тисяч двісті двадцять шість гривень 72 коп.), на розрахунковий рахунок 31117029700031, код платежу 14010180, отримувач Державний бюджет, код ЄДРПОУ - 38042560, банк Бердянський УДКСУ ГУДКСУ, МФО 813015.

Стягнуто з рахунків Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма Людмила (код ЄДРПОУ 31853319, адреса: 71153, Запорізька область, Бердянський район, с. Дмитрівка, вул. Праці, буд. 3) у банках, обслуговуючих цього платника податків, податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 133566,49 грн. (сто тридцять три тисячі пятсот шістдесят шість гривень 49 коп.), на розрахунковий рахунок 33215800700042, код платежу 14010180, отримувач Державний бюджет, код ЄДРПОУ - 38042560, банк Бердянський УДКСУ ГУДКСУ, МФО 813015.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегією суддів, з урахуванням дотримання приписів ст. 195-1 КАС України та не підтвердженням останнього доказами - відхилено.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 04.03.2002 року зареєстрований в якості юридичної особи.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17.07.2014 №9730/6/99-99-10-01-02-15 Міністерством доходів і зборів України було збільшено підприємству суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на 133566,49 грн. визначену у податковому повідомленні-рішенні від 18.03.2014 №0003461701.

На підставі зазначеного рішення заявником було прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.07.2014 № НОМЕР_1, яким підприємству було збільшено суму штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати на суму 133566,49 грн.

Отже, згідно даних облікової картки підприємства та довідки про стан податкового боргу станом на 31.10.2014 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати складає 133566,49 грн.

За результатами здійснення господарської діяльності підприємство 18.07.2014 року подало заявнику податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_2 за червень 2014 року, якою визначило податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 162477,00 грн. (термін сплати 30.07.2014).

Також, підприємство 20.08.2014 року подало заявнику податкову декларацію з податку на додану вартість №9048369656 за липень 2014 року, якою визначило податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 219 752,00 грн. (термін сплати 30.08.2014).

Заявником на підставі пп. 20.1.4, 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України було проведено документальну невиїзну перевірку підприємства з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період січень-травень 2014 року, за наслідками якої складено акт від 13.08.2014 року №138/10/08-22-15-03/31853319 про результати документальної невиїзної перевірки підприємства з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за період січень-травень 2014 року, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України, тобто відповідачем несвоєчасно сплачено самостійно визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість з ознаками 0110 та 0121 за січень-березень 2014 та уточнюючому розрахунку з ПДВ (ознака 0121).

У звязку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 28.08.2014 №0001001503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 1155,20 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 28.08.2013, про що свідчить підпис, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення;

- від 28.08.2014 №0001011503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 17286,87 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 28.08.2013, про що свідчить підпис, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення;

- від 28.08.2014 №0001021503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 3781,40 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 28.08.2013, про що свідчить підпис, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення;

- від 28.08.2014 №0001031503, яким відповідачу визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 775,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 28.08.2013, про що свідчить підпис, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно даних облікової карти підприємства та довідки про стан податкового боргу станом на 31.10.2014 податковий борг з податку на додану вартість складає 162476,25 грн. + 219752,00 грн. + 1155,20 грн. + 17286,87 грн. + 775,00 грн. + 3781,40 грн. = 405226,72 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості підприємства складає 405226,72 грн. + 133566,49 грн. = 538 793,21 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 05.08.2014 №1034-25 на загальну суму 162476,25 грн., яка направлялася на адресу підприємства та була отримана 02.09.2014, про що свідчить підпис наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобовязання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі за поданням Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Сільськогосподарського приватного підприємства Агрофірма "Людмила" про стягнення коштів за податковим боргом залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:С.В. Чабаненко

Суддя:А.В. Шлай