Постанова № 45024478, 10.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа № 909/90/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД № 185 від 03.05.2015 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 року

у справі № 909/90/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД,

м.Івано-Франківськ

до відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд"

м. Івано-Франківськ

до відповідача 2 Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, м. Івано-Франківськ

про визнання права власності та вилучення майна з акту опису

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача1: не з'явився

від відповідача2: Заставний Р.А. - представник

(довіреність №13-100/15д від 02.02.2015р.)

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі №909/90/15 (суддя Матуляк П.Я.) відмовлено в позові.

Рішення суду мотивоване необгрунтованістю заявлених позовних вимог, оскільки ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД не подано належних та допустимих доказів, у підтвердження права власності на козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115 та факту передачі спірного крана від продавця до покупця за договором купівлі-продажу №24 від 16.05.14 або товарно-розпорядчих документів на нього.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право власності позивача на спірне майно (козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115) не виникло, а відтак відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115 та вилучення його з акту опису та арешту майна ВАТ "Прикарпатагробуд".

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 185 від 03.05.2015 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі №909/90/15 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає рішення місцевого господарського суду необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що власником козлового крану ККТМ-1036 заводський №36/115 є ТзОВ Фірма «Калина-ІФ», що підтверджується Договором купівлі-продажу від 16.05.2014р. та рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014р. у справі №909/1269/14, де зазначено, що ТзОВ Фірма «Калина-ІФ» подано належні докази права власності на козловий кран ККТМ-1036 заводський №36/115.

А тому, скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст.41 Конституції України та ст. ст. 317, 321, 328, 386, 387, 392 Цивільного кодексу України, оскільки судом не взято до уваги те, що відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції проведено опис та арешт майна ВАТ "Прикарпатагробуд", до переліку якого увійшов козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115, який є власністю позивача.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатагробуд" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 року у справі №909/90/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує, не визнає їх та просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 року у справі №909/90/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 06.05.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.06.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.06.2015р.

В дане судове засідання прибув представник відповідача 2, проте, позивач, відповідач 1 та третя особа явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. та підписом уповноваженого представника позивача на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 03.06.2015р.

Враховуючи ту обставину, що позивач, відповідач 1 та третя особа належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача 2 у даному судовому засіданні та враховуючи пояснення представника позивача надані у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі № 909/90/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД № 185 від 03.05.2015 року без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 01 грудня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Прикарпатагробуд" (Продавець) та Приватним підприємством "Енергобудпостач" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу (а.с. 10-11) (надалі - Договір від 01.12.2011р.), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115, рег. №И1558, а Покупець - прийняти й оплатити його (п. 1.1.).

Згідно з п. 3.2. Договору від 01.12.2011р. товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання Сторонами акту прийому-передачі товару.

У відповідності до п. 4.2 Договору від 01.12.2011р. право власності на товар переходить до Покупця з моменту його прийняття за актом прийому-передачі.

На виконання Договору від 01.12.2011р. сторонами складено Акт прийому-передачі від 08.12.2011р. (а.с. 12), відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115, рег. № И1558. Вказаний Акт прийому-передачі від 08.12.2011р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Документальними доказами у справі встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. у справі № 29/425-10, зокрема, стягнуто з ВАТ "Прикарпатагробуд" на користь ПАТ "Мегабанк" 2 465 463,30 грн. заборгованості за Іпотечним договором № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008р. Після набрання рішенням законної сили, Господарським судом Харківської області на виконання вказаного рішення видано судовий наказ №29/425-10.

З'ясуванням доказів у справі також встановлено, що 26.09.2012р. на підставі заяви стягувача (ПАТ "Мегабанк") головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 34409296 (а.с. 26-27).

В подальшому, в ході виконавчого провадження 02.11.2012р. державним виконавцем складено Акт опису та арешту майна (а.с. 28-31), відповідно до якого, зокрема, накладено арешт на козловий кран ККТМ-1036, що належить Відкритому акціонерному товариству "Прикарпатагробуд" (боржнику у справі № 29/425-10).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на момент проведення опису і арешту козлового крана він знаходився у боржника - ВАТ «Прикарпатагробуд» та був за ним зареєстрований і відповідно до акту опису і арешту майна був переданий на відповідальне зберігання представнику стягувача - ПАТ «Мегабанк» Гайдукевичу В.П. Вказаний кран і на даний час знаходиться на зберіганні в стягувача. При цьому, після укладення ВАТ «Прикарпатагробуд» та ПП «Енергобудпостач» Договору купівлі-продажу від 01.12.2011р. та підписання ними акту прийому-передачі від 08.12.2011р., кран не був знятий з реєстрації за ВАТ "Прикарпатагробуд".

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що 16 травня 2014 року між Приватним підприємством "Енергобудпостач" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 24 (а.с. 13-14) (надалі - Договір № 24), відповідно до умов якого Продавець продає належний йому бувший у вжитку козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115 та технічну документацію на нього, а Покупець приймає та оплачує товар.

Згідно з п. 4.2. Договору № 24 товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі товару.

Пунктом 5.1. Договору № 24 передбачено, що право власності на товар зберігається за Продавцем до моменту підписання Акту приймання-передачі.

У відповідності до п. 5.2. Договору № 24 право власності на товар переходить до Покупця з моменту його прийняття за актом приймання-передачі.

На виконання Договору № 24 сторонами складено Акт прийому-передачі від 16.05.2014р. (а.с. 15), відповідно до якого Продавець передає, а Покупець приймає козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115, та технічну документацію на нього.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з наступними змінами і доповненнями) та ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України.

Таким чином, враховуючи те, що придбаний позивачем кран внесений до акту опису та арешту майна від 02.11.2012р., ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТ звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ВАТ "Прикарпатагробуд" про визнання права власності та вилучення з акту опису та арешту майна - козлового крану ККТМ-1036, заводський №36/115.

З'ясуванням доказів у справі встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2014 року у справі №909/513/14 в позові ВАТ "Прикарпатагробуд" до ПП "Енергобудпостач" та ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД про розірвання договору від 01.12.2011 купівлі-продажу козлового крана ККТМ 1036, заводський № 36/115 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі №909/513/14, вказане рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2014р. скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов ВАТ "Прикарпатагробуд" до ПП "Енергобудпостач" та ТзОВ Фірма «Калина ІФ» ЛТД про розірвання договору від 01.12.2011 купівлі-продажу козлового крана ККТМ 1036, заводський №36/115 задоволено, зазначений договір розірвано у зв'язку з несплатою покупцем ціни за придбаний товар.

У відповідності до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі №909/513/14, встановлено, що фактичної передачі козлового крана ККТМ-1036 від Продавця до Покупця за Договором купівлі - продажу №24 від 16.05.2014 не відбулося, оскільки на момент укладення вказаного договору та підписання зазначеного акту козловий кран ККТМ 1036, заводський №36/115 знаходився на відповідальному зберіганні у стягувача - Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", де й знаходиться на даний час. При цьому, за ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД козловий кран ККТМ 1036, заводський №36/115 зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку не був.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Відтак, враховуючи умови укладеного між ПП "Енергобудпостач" (Продавець) та ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД (Покупець) Договору № 24, щодо порядку набуття права власності на спірний козловий кран, сторони визначили, що право власності на товар зберігається за продавцем до моменту підписання акту приймання-передачі, а з моменту прийняття покупцем товару за актом приймання-передачі право власності переходить до покупця.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що скаржник є власником козлового крану ККТМ-1036 заводський №36/115, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 16.05.2014р. спростовуються документальними доказами у справі, оскільки ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД не подано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження права власності на козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115 та факту передачі спірного крана від продавця до покупця за договором купівлі-продажу №24 від 16.05.2014р. або товарно-розпорядчих документів на нього.

При цьому, згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що право власності позивача на спірне майно (козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115) не виникло, а відтак відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на козловий кран ККТМ-1036, заводський №36/115, а відтак відсутні підстави для вилучення його з акту опису та арешту майна ВАТ "Прикарпатагробуд", враховуючи, що фактичної передачі спірного крану від продавця - ПП "Енергобудпостач" до покупця - ТзОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД не відбулося.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норми ст.41 Конституції України та норм ст. ст. 317, 321, 328, 386, 387, 392 Цивільного кодексу України є безпідставними та такими, що не спростовують законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі № 909/90/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина ІФ" ЛТД № 185 від 03.05.2015 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складений 15.06.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.