Постанова № 45022329, 09.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 р. Справа №805/1389/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 15 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі судового засідання Шерстюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжному Донецької області

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування рішень від 1 квітня 2015 року про застосування штрафних санкцій

за участю представників

від позивача: Русіна В.С. - за дов. від 29.04.2015р.

від відповідача: Кравченко В.О. - за дов. від 02.03.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжному Донецької області заявлено позов до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішень від 1 квітня 2015 року № 149/17-02-0006281702-2211, № 150/17-02-0006291702-2210, № 151/17-02-000631702-2207, № 152/17-02-0006311702-2208, № 153/17-02-0006321702-2207, № 154/17-02-0006331702-2212 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасного перерахування) єдиного соціального внеску.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за загальними правилами яких на час проведення АТО суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходився на території, де здійснюється антитерористична операція, то є звільненим від сплати єдиного внеску на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що на позивача у справі покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми податків, зборів та обов'язкових платежів, рішення, які оскаржується, прийняті по факту встановлених порушень, тому підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжному Донецької області є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25968369, знаходилося на податковому обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції, з 24 листопада 2014 року перереєстроване за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, проспект Ломоносова,132б, та з цього часу знаходиться на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції з урахуванням наказу від 20 листопада 2014 року № 375 «Про роботу відділення ВД Фонду у м. Сніжне Донецької області в умовах АТО».

11 червня 2014 року Кабінетом Міністрів України на засіданні прийняте рішення, відповідно до пункту 4 якого Мінфіну, Мінсоцполітики забезпечити вжиття заходів щодо тимчасового припинення роботи територіальних органів Казначейства, управлінь Пенсійного фонду України, відділень фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що розташовані, зокрема, у м. Сніжному Донецької області.

20 червня 2014 року позивач звернувся із листом № 01-02/37-630 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції щодо неможливості проведення платежів через Управління державної казначейської служби у місті Сніжному з 11 червня 2014 року через проведення антитерористичної операції (надалі - АТО) на території міста, внаслідок чого склалася ситуація щодо неможливості своєчасної оплати єдиного внеску.

Листом Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області від 20 жовтня 2014 року № 01-03/18-1153 на адресу відділень області надані заходи щодо погашення заборгованості по заробітній платі, яка склалася по відділенням, розташованих на території АТО.

1 квітня 2015 року відповідачем прийняті рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску:

№ 149/17-02-0006281702-2211, яким застосований штраф у розмірі 2466 грн. 17 коп., нарахована пеня у розмірі 1430 грн. 38 коп. за період з 21 жовтня по 17 грудня 2014 року;

№ 150/17-02-0006291702-2210, яким застосований штраф у розмірі 3775 грн. 45 коп., нарахована пеня у розмірі 3095 грн. 43 коп. за період з 23 вересня по 17 грудня 2014 року;

№ 151/17-02-000631702-2207, яким застосований штраф у розмірі 5195 грн. 74 коп., нарахована пеня у розмірі 5923 грн. 14 коп. за період з 21 серпня по 12 грудня 2014 року;

№ 152/17-02-0006311702-2208, яким застосований штраф у розмірі 4790 грн. 58 коп., нарахована пеня у розмірі 5022 грн. 45 коп. за період з 22 липня по 12 грудня 2014 року;

№ 153/17-02-0006321702-2207, яким застосований штраф у розмірі 1735 грн. 97 коп., нарахована пеня у розмірі 2291 грн. 48 коп. за період з 21 червня по 30 жовтня 2014 року;

№ 154/17-02-0006331702-2212, яким застосований штраф у розмірі 3421 грн. 45 коп., нарахована пеня у розмірі 923 грн. 79 коп. за період з 21 листопада по 17 грудня 2014 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що позивачем був сплачений єдиний соціальний внесок платіжними дорученнями від 29 жовтня 2014 року за червень, липень, серпень 2014 року. Управлінням державної казначейської служби України у м. Костянтинівці перерахувало єдиний внесок до державного бюджету 30 жовтня 2014 року.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Сніжне Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Судом встановлено, що заява позивачем була подана 3 червня 2015 року. З цього приводу суд зазначає, що вищезазначеним Законом визначена період, протягом якого така заява подається, а саме не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Суд вважає неправомірним посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, згідно якої затверджений перелік населених пунктів, з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18330/14 від 9 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінет Міністрів України не уповноважений зупиняти дію переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року на виконання Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", не скасований. Згідно з додатком до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Сніжне. Суд також зазначає, що відсутність механізму реалізації норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стосовно звільнення платників єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, не позбавляє відповідача від виконання його норм.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних рішень та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сніжному Донецької області до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішень від 1 квітня 2015 року № 149/17-02-0006281702-2211, № 150/17-02-0006291702-2210, № 151/17-02-000631702-2207, № 152/17-02-0006311702-2208, № 153/17-02-0006321702-2207, № 154/17-02-0006331702-2212 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасного перерахування) єдиного соціального внеску, задовольнити повністю.

Скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 1 квітня 2015 року № 149/17-02-0006281702-2211, № 150/17-02-0006291702-2210, № 151/17-02-000631702-2207, № 152/17-02-0006311702-2208, № 153/17-02-0006321702-2207, № 154/17-02-0006331702-2212 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасного перерахування) єдиного соціального внеску.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 9 червня 2015 року. Постанова у повному обсязі складена 12 червня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.