Постанова № 45021947, 08.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 червня 2015 р. Справа № 802/494/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара П. А.,

Суддів: Заброцької Л. О.

Сала П. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Мошняги В.І.

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Кирилюка Д.В.

представників третьої особи: ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7

про: зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницький області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.05.2012 року сусід позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_8 без дозвільних документів розпочав будувати будинок. У зв'язку із грубим порушенням забудовником норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених Наказом Держкоммістобудування №44 від 14.04.1992 року та СНіП, під час будівництва котловану для вказаного будинку було завдано значної шкоди будинку позивача, яка полягає, на думку ОСОБА_2, в тому, що внаслідок недотримання відстаней між будинками стіни будинку не витримали роботи важкої техніки, яка працювала ближче одного метра від його будинку, та дали тріщини.

Крім того, позивач вказує на те, що він неодноразово звертався з заявами до відповідача з проханням вжити заходів по недопущенню порушення його прав забудовником та недопущення подальшої руйнації його будинку в межах повноважень наданих відповідачу п. 5 Положення про Державну архітектурну інспекції України. Однак, звернення ОСОБА_2 залишені без належного реагування та не було вжито заходів до припинення будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

06.03.2014 року за вх. №4523 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області по невжиттю заходів до зупинення самочинного будівництва чотириповерхового житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

- Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у Вінницькій області вжити заходів до зупинення будівельних робіт чотириповерхового житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

- Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у Вінницькій області вжити заходів по зверненню до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_7 провести перебудову чотириповерхового житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, шляхом приведення вказаного об'єкта у відповідність до норм ДБН України 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

- Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України у Вінницькій області винести рішення, яким заборонити ОСОБА_9 експлуатацію чотириповерхового житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

З огляду на права, надані позивачу ст.ст. 49, 51 КАС України, прийнята судом до розгляду.

В ході судового розгляду справи судом допущено заміну неналежного відповідача у справі з Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницький області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в його задоволенні.

Представники третої особи заперечували проти задоволення позову та просили в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та представників третьої особи, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звертався із заявами від 17.05.2012р., 13.07.2012р., 13.07.2012р., 21.01.2013р.,25.02.2013р., 26.03.2013р., 14.10.2013р., 20.11.2013р., 25.11.2013р., 09.12.2013р., 04.01.2014р. та 14.01.2014р. до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області про проведення перевірки законності будівництва будинку за адресою АДРЕСА_2, що знаходиться у сусідстві з його будинком.

Інспекцією Державного архітектурного контролю у Вінницькій області у своїх відповідях від 13.06.2012р., 17.06.2012р. повідомлено позивача про те, що при обстеженні на місці інспекцією встановлено, що гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_8 виконує будівельні роботи з будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_2. В зв'язку із тим, що ініціатор самочинних дій на запрошення з'явитися до інспекції не реагує, вжити заходів щодо притягнення порушника до відповідальності не передбачається можливим на даний момент.

Листами від 20.07.2012р., 10.08.2012р., 19.10.2012р., 19.11.2012р., 10.12.2012р., 14.02.2013р., 18.02.2013р. та 15.03.2013р. повідомлено ОСОБА_2 про те, що за результатами проведеної перевірки щодо дотримання вимог чинного містобудівного законодавства України встановлено, що ОСОБА_4 -ОСОБА_8 з відхиленням від проектної документації виконував будівельні роботи з будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_2. За вказане правопорушення згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП України ОСОБА_4 - ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис з вимогою привести документацію у відповідність до вимог чинного законодавства. Крім того, перевіркою встановлено, що станом на 13.02.2013р. гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_8 вимоги припису виконано.

Листом щодо проведення перевірки №27-К-942-2 від 13.01.2014р. позивача повідомлено про те, що Інспекцією 13.01.2014р. проведена перевірка щодо дотримання вимог чинного містобудівного законодавства України при виконанні будівельних робіт будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, якою встановлено, що гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_8 з відхиленням від проектної документації виконує будівельні роботи. За вказане правопорушення згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП України ОСОБА_4 - ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис з вимогою привести документацію у відповідність до вимог чинного законодавства.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зупинення незаконного будівництва протиправними ОСОБА_2 звернувся до Вінницького адміністративного суду із даним адміністративним позовом за захистом порушених прав та законних інтересів.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та представників третьої особи, наданих у справу доказів, виходив з наступного.

В ході судового розгляду адміністративної справи судом задоволено клопотання позивача та призначено судову будівельно - технічну експертизу та приєднано до матеріалів справа висновок №713/714/14-21 від 10.11.2014р.

Проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України здійснюється відповідно до Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" БДН 360-92**.

Проведеною експертизою встановлено, що житловий будинок "А" з перекриття по дерев'яних балках, утепленням глиносолом'яним змащенням, що розташований по АДРЕСА_3 за конструктивними характеристиками відноситься до ступеня водостійкості - ІІІ (ДБН В.1.1-7-2002, додаток Д).

Відповідно до розділу 3.ТЕП (техніко-економічні показники) ескізного проекту та висновків натурного дослідження об'єкта дослідження від 15.07.2014р. встановлено, що новий житловий будинок з залізобетонним перекриттям, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за конструктивними характеристиками відноситься до ступеня вогнестійкості - ІІ (ДБН В.1.1-7-2002, додаток Д).

Протипожежні відстані між житловим будинком з перекриттям по дерев'яних балках, утепленням глиносолом'яним змащенням, що розташований по АДРЕСА_3 та нового житлового будинку з залізобетонним перекриттям, що розташований за адресою АДРЕСА_1 при ступені вогнестійкості за конструктивними характеристиками, які відносяться до ступеня вогнестійкості ІІ та ІІІ, згідно вимог ДБН 360-92** протипожежна відстань між житловим будинком і господарськими спорудами на двох сусідніх ділянках ІІ та ІІІ ступенів вогнестійкості, повинна становити 8 м. (ДБН 360-92** таб. 1 додатку 3.1).

Експертизою ж встановлено, що відстань між житловим будинком з перекриттям по дерев'яних балках, утепленням глиносолом'яним змащенням, що розташований по АДРЕСА_3 та нового житлового будинку з залізобетонним перекриттям, що розташований за адресою АДРЕСА_1 складає біля:7,43м. - 7,62м.

Таким чином судом встановлено та підтверджується висновком судової будівельно - технічної експертизи №713/714/14-21 від 10.11.2014р., що фактичні відстані між житловим будинком позивача та новим житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та вимоги Додатку 3.1 (обов'язковий) Протипожежні вимоги ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" недотримані.

Відповідно, суд приходить до переконання, що схема генплану М1:500, яка входить до змісту та складу ескізного проекту (т. 1 а.с. 149), де зазначена відстань між житловими будинками, яка складає - 7,70 м., не відповідає вимогам Додатку 3.1 (обов'язковий) Протипожежні вимоги ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином суд приходить до переконання, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність що полягає у невжитті заходів до зупинення самочинного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1.

З урахуванням викладеного, адміністративний позов в частині визнання бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України по невжиттю заходів до зупинення самочинного будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 підлягає задоволенню, а відтак і вимогу позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зупинення самочинного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 слід задовольнити та зобов'язати Державну архітектурно - будівельну інспекцію України вчинити зазначені дії.

Вимога позивача щодо зобов'язання Державної архітектурно - будівельної інспекції України винести рішення, яким заборонити ОСОБА_4 - ОСОБА_8 експлуатацію житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Оскільки будинок знаходиться на стадії будівництва та на момент вирішення адміністративної справи в експлуатацію не прийнятий, то вказана вимога позивача є вимогою на майбутнє.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 6 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені.

Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Визначаючись щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної архітектурно - будівельної інспекції України вжити заходів по зверненню до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_4 - ОСОБА_8 провести перебудову житлового будинку по АДРЕСА_1, шляхом приведення вказаного об'єкта у відповідність до норм ДБН України 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", суд виходив з наступного.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, здійснення претензійно-позовної роботи, звернення до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства є правом Державної архітектурно - будівельної інспекції України.

На суд жодним чином не покладено повноваження перебирати функції державних органів щодо прийняття таких рішень. Відповідно до процесуального закону суд дає правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи.

На ряду з цим, суд не може підміняти відповідний орган рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належить до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи зазначене, у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача вжити заходів по зверненню до суду з позовом про зобов'язання ОСОБА_4 - ОСОБА_8 провести перебудову житлового будинку по АДРЕСА_1, шляхом приведення вказаного об'єкта у відповідність до норм ДБН України 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" слід відмовити.

Щодо клопотання позивача постановити окрему ухвалу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Із зазначеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду, яке здійснюється за ініціативою суду у визначених КАС України випадках.

Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній адміністративній справі, оскільки обставини, які б потребували вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у даній справі судом не встановлені.

Із посиланнями позивача на те, що висновок експерта має ознаки неповноти суд погоджується, однак, зазначена обставина не є підставою для постановлення судом окремої ухвали та не перешкоджає прийняттю законного та обґрунтованого рішення по суті спору.

Частиною 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, при цьому, у разі часткового задоволення позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Разом із тим, позивачем понесено витрати за проведення судової будівельно - технічної експертизи у розмірі 3075,00 грн. У зв'язку із частковим задоволенням адміністративного позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних із розглядом адміністративної справи пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме у розмірі 1537,50 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України по невжиттю заходів до зупинення самочинного будівництва житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України вжити заходів до зупинення будівельних робіт житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані із розглядом справи у розмірі 1537,50 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович Суддя Заброцька Людмила Олександрівна Суддя Сало Павло Ігорович