Ухвала суду № 44979673, 04.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №2011/19330/12 Головуючий

Провадження № 22-ц/790/2273/2015 1-ї інстанції: ОСОБА_1 Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Трішкової І.Ю.,

суддів: Крилової Т.Г., Гуцал Л.В.,

при секретарі Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ВіЕйБі Банк на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_2 (ПАТ ВіЕйБі Банк ) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_2 (ПАТ «ОСОБА_4) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 суму не збереженого заставного майна в розмірі 3 млн. грн.. та судові витрати, посилаючись на те, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.05.2010 року директора Підприємства «Харківський Центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів правоохоронних органів «Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (скорочено - Підприємство «ХЦ ПМТСРІПО BOI «СОІ України») ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності по обвинуваченню в злочині, передбаченому ч.2 ст.367 КК України на підставі ст.ст. 7, 10 КПК України та ст. 47 КК України, припинено провадження по кримінальній справі і передано обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки трудового колективу ТОВ «Автоенергія 7».

ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що займаючи посаду директора Підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України» та являючись посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядними і адміністративно-господарськими повноваженнями, згідно до контракту на управління підприємством від 09.06.2009г. та статутом підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України», в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків і внаслідок несумлінного ставлення до них, діючи по злочинній недбалості не підтримував в працездатному вигляді орендовані на нафтобазі ТОВ «АБТ-Алтек» резервуари РВС-1000 (№ 22) і РВС-2000 (№ 24) з дизельним пальним і гліцерином, що зберігається в них, що призвело до змішування дизельного палива і гліцерину, в наслідок чого, вони втратили товарні якості і в подальшому були утилізовані, згідно акту виконаних робіт від 02.10.2009р., за договором комісії №10.09-К від 10.09.2009г., чим завдав збитків підприємству ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України» та ВАТ «ВіЕйБі Банк» на загальну суму 5 501 361 гривень 83 копійки, у тому числі на суму 3 000 000,00 грн. втрачено майно в заставі ВАТ «ВіЕйБі Банк».

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду пояснення про те, що його батько ОСОБА_3 хоча і був директором Підприємства ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України», але фактично не керував даним підприємством. Крім цього, договір застави не підписував, що встановлено висновками почеркознавчої експертизи, проведеної під час досудового розслідування по кримінальній справі, а також іншими матеріалами кримінальної справи. Також послався на те, що відповідач є інвалідом, страждає на психіатричну хворобу, з приводу якої періодично перебуває на лікуванні у КЗОВ ХМКЛ № 3.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ВіЕйБі Банк просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що згідно до умов Кредитного договору №16-К/08 від 28.05.2008р., ПАТ «ВіЕйБі Банк» як Кредитодавець надав боржнику - підприємству «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОІ України» як Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі - 725 000,00 євро з терміном остаточного повернення кредиту до 28.05.2010 року включно та процентною ставкою за користування Кредитом 16 процентів річних, яка з 24.11.2008 року за домовленістю сторін та у відповідності до Додаткової угоди №7 від 24.11.2008р. до Кредитного договору була збільшена до 17,5 % .

В якості забезпечення виконання боржником підприємством «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОІ України» всіх своїх зобов'язань за Кредитним договором між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та підприємством «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОІ України» було укладено Договір застави №276-ЗК/08 від 30.12.2008р., відповідно до умов якого боржником передано в заставу належні йому товарі в обороті : гліцерин та дизельне пальне на загальну суму 3000000 грн..

Підприємство «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОІ України» свої зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором не виконувало.

13 березня 2009 року Господарським судом Харківської області винесено ухвалу про порушення провадження по справі про банкрутство та відкриття процедури санації зазначеного підприємства. Відповідно до вказаної Ухвали суду керуючим санації призначено директора Підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОІ України» ОСОБА_3 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа по обвинуваченню в злочині, передбаченому ч.2 ст.367 КК України, згідно якої він обвинувачувався в тому, що займаючи посаду директора Підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України» та являючись посадовою особою, наділеною організаційно-розпорядними і адміністративно-господарськими повноваженнями, згідно до контракту на управління підприємством від 09.06.2009г. та статутом підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України», в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків і внаслідок несумлінного ставлення до них, діючи по злочинній недбалості не підтримував в працездатному вигляді орендовані на нафтобазі ТОВ «АБТ-Алтек» резервуари РВС-1000 (№ 22) і РВС-2000 (№ 24) з дизельним пальним і гліцерином, що зберігається в них, що призвело до змішування дизельного палива і гліцерину, в наслідок чого, вони втратили товарні якості і в подальшому були утилізовані, згідно акту виконаних робіт від 02.10.2009р., за договором комісії №10.09-К від 10.09.2009г., чим завдав збитків підприємству ХЦ ПМТСРІПО ВОІ «СОІ України» та ВАТ «ВіЕйБі Банк» на загальну суму 5 501 361 гривень 83 копійки, у тому числі на суму 3 000 000,00 грн. втрачено майно в заставі ВАТ «ВіЕйБі Банк».

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.10.2010 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, закрита на підставі ст.. 47 КК України, 7-1, 10 КПК України. Підсудний звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «ОСОБА_5 енергія 7».

Суд першої інстанції надав належну оцінку постанові Червонозаводського районного суду м.Харкова і прийшов до висновку, що у зазначеній постанові не наведені докази вини ОСОБА_3, суд не приймав рішення про визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів. Тому суд першої інстанції правильно визначився про те, що зазначена постанова про звільнення особи від кримінальної відповідальності не є тим рішенням, в розумінні ч. 4 ст. 61 ЦПК України, що само по собі породжує цивільно-правові наслідки, на які посилається позивач, і не потребує додаткового доказування.

В судовому засіданні були досліджені матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6. З досліджених матеріалів кримінальної справи, висновків судово-почеркознавчої експертизи, показань свідків, вбачається, що ОСОБА_3 фактично керівництво «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОЇ України» не здійснював, а всю роботу підприємства, в тому числі укладення кредитних договорів з позивачем, здійснював обвинувачений ОСОБА_6 Підпис на договорі застави бензину та гліцерину, внаслідок неналежного зберігання яких у позивача виникло право на стягнення суми заставленого майна з відповідача, виконана не ОСОБА_3, а ОСОБА_7 (висновок експерта № 47 від 2012 року НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області), що підтверджено протоколом допиту ОСОБА_7

Представник відповідача наполягав на тому, що ОСОБА_3 є психічно хворою людиною, а тому не міг здійснювати належне керівництво. Фактично керівництвом підприємства займався ОСОБА_6 Зазначене підтверджено постановою Дзержинського районного суду м.Харкова за 2013 рік. Провадження по кримінальній праві відносно ОСОБА_6 закрито у звязку зі смертю підсудного.

У постанові зазначено, що ОСОБА_6 з корисних мотивів організував отримання кредитів в ВАТ «ВіЕйБі Банк», при цьому не повідомивши директора підприємства «ХЦ ПМТСРІПО ВОІ СОЇ України» ОСОБА_3 про свої наміри.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволені позову про стягнення заборгованості, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 не підписував договору застави, що підтверджується висновком експерта № 47 від 2012 року, а також з того, що у ОСОБА_3 наявне психічне захворювання, у звязку з чим він постійно знаходиться на лікуванні у КЗОВ ХМКЛ № 3, що підтверджується наданими виписками з історій хвороби.

За таких обставин судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ ВіЕйБі Банк відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: