Ухвала суду № 44973801, 15.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/1059/2014 Слідчий суддя: Піддубний І.А.

Справа № 623/3018/14к Доповідач: Олефір Н.О.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Олефір Н.О.,

суддів - Зубкова Л.Я., Курила О.М.,

при секретарі - Толчинському К.В.,

за участю прокурора - Панасенка О.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

28 серпня 2014 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого слідчої групи СУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 260 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2014 року задоволено клопотання слідчого та у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19-00 години 26 жовтня 2014 року, з визначеною сумою застави у розмірі 365 400 ( триста шістдесят пять тисяч чотириста) грн., при внесенні якою ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

На дану ухвалу слідчого судді захисниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані апеляційні скарги, в яких захисники просять скасувати ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2014 року як необґрунтовану та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що прокурором не доведено недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, існування яких є лише припущенням, не враховано, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину є неприпустимим, слідчим суддею передчасно зазначено, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, та зазначено, що до суду надійшло клопотання слідчого щодо ОСОБА_5, слідчим суддею не враховані позитивні дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має сімю, малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, несудимий.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, яка підтримала апеляційні скарги в повному обсязі та просила їх задовольнити, думку прокурора Панасенка О.О. про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом і маючи намір на вступ до незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» прибув на блок пост, розташований на виїзді з м. Словянськ, в районі МРЕВ ДАІ. В подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, ОСОБА_4 назвавши свої анкетні дані невстановленій особі, яка була командиром блок посту та здійснювала вербування осіб в незаконне збройне формування самопроголошеної «ДНР», увійшов до вказаного незаконного збройного формування під командуванням ОСОБА_6 Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, розпорядками, правами та обовязками члена вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_4 дав свою згоду на їх дотримання і виконання. Для подальшої участі у незаконному збройному формуванню, невстановленою особою було призначено ОСОБА_4 на посаду бійця і передано йому у власне володіння пістолет «Макарова» та набої до нього.

Продовжуючи протиправну діяльність, з 26 квітня 2014 року до початку травня 2014 р. ОСОБА_4, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконував накази свого безпосереднього командира на блок посту та здійснював визначені йому функції по окупації м. Словянськ, чергував на блок посту при виїзді з м. Словянськ в районі МРЕВ ДАІ з пістолетом «Макарова», здійснюючи при цьому контрольно-пропускний режим, перевірку транспорту та осіб, що проїздили через блок пост, а також виконував функції по обороні блок посту. В подальшому, на початку травня ОСОБА_4 за наказом свого безпосереднього командира перейшов для чергування на блок пост, який будувався в м. Словянськ на перехресті вулиць ОСОБА_7 та ОСОБА_7, біля «Краєзнавчого музею». При цьому, під час чергування на блок посту, розташованому біля «Краєзнавчого музею», також здійснював відведені йому функції та виконував визначені завдання, проводив спільно з іншими учасниками незаконного збройного формування «ДНР» будівництво та укріплення блок посту для підвищення його обороноздатності, здійснював контрольно - пропускний режим, перевірку транспорту та осіб, що проїздили через блок пост, а також виконував інші протиправні накази, направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

В результаті діяльності зазначеного не передбаченого законом України збройного формування на території Донецької області було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних, приватних будівель та споруд, що є тяжкими наслідками.

28 серпня 2014 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та, як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно із вимогами ст. 194 КПК України, слідчий суддя вмотивовано вважає обґрунтованою підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в тому числі даними протоколів допитів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими матеріалами провадження в їх сукупності. При цьому слід вважати, що ОСОБА_4 не вчинив особливо тяжкий злочин, як посилається слідчий суддя, а підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.

Слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи, що на даний час зброя і боєприпаси не вилучені в повному обсязі, то є підстави вважати, що підозрюваний зможе їх знищити, переховати, передати іншим особам чи використати для продовження злочинної діяльності; з метою уникнення кримінального покарання може незаконно вплинути на свідків; створити перешкоди кримінальному провадженню, підтримуючи звязки з іншими членами збройного формування та повідомляючи їм відомості, які стали йому відомі в ході проведення слідчих дій; усвідомлюючи можливість отримання кримінального покарання, може продовжити протиправну діяльність.

Слідчим суддею при винесенні ухвали про обрання запобіжного заходу повністю враховано вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан підозрюваного та відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку щодо неможливості запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Посилання в ухвалі слідчого судді щодо ОСОБА_4 на те, що до суду надійшло клопотання слідчого відносно ОСОБА_5 є недоречним, але зазначене не вплинуло на правильність прийнятого рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4

За таких обставин, з врахування позитивних даних про особу підозрюваного, на які посилаються захисники в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2014 року у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: