Ухвала суду № 44973799, 18.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа: №426/1596/14-к Головуючий 1 інстанції Половинка В.О.

Провадження: 11-сс/790/1116/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Зубкова Л.Я. та Шевченко В.В., при секретареві Яковлевій М.В., з участю прокурора Мартюшева С.М., без участі підозрюваного ОСОБА_1, з участю його захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали провадження №11-сс/790/1116/14 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 08 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалю слідчого судді вищевказаного районного суду задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного за ч.2 ст.402 КК України (Судова справа а.с.22-23).

Судом першої інстанції, з посиланням на клопотання слідчого, встановлена підозра в тому, що 11 серпня 2014 року близько 18 години 30 хвилин солдат ОСОБА_1, будучи вій1ськовослужбовцем військової частини А2331, перебуваючи у районі проведення антитерористичної операції в базовому таборі батальйонно-тактичної групи 128 огпбр в с.Нижній Мінченок Станично-Луганського району Луганської області, діючи умисно, групою з іншими військовослужбовцями, відкрито повідомив командуванню про відмову виконувати бойове розпорядження у звязку із втомою і необхідністю надання відпустки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.402 КК України як відкрита відмова групою осіб виконати наказ начальника, тобто непокора.

Не погодившись з рішенням районного суду захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підзахисного запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, а саме особисту поруку (а.с.28-30).

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не було враховано відсутність ризиків які могли б підтверджувати необхідність застосування обраного запобіжного заходу, а також не враховано характеристику особи підозрюваного ОСОБА_1 (а.с.30).

Заслухавши суддю-доповідача, захисника підозрюваного який уточнив свою апеляцію та просив її задовольнити, вислухавши думку прокурора, який наполягав на правильності прийнятого судового рішення, перевіривши представлені матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість часткового задоволення апеляції виходячи із наступного.

На думку суду на даний час наявні відомості які могли б свідчити про обґрунтованість підозри про причетність ОСОБА_1 до скоєння інкримінованого йому злочину, що потребує додаткової перевірки в ході досудового розслідування, а можливо і при судовому розгляді.

Однак, як в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді даної справи, стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Стосовно інших ризиків, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, сім`ю, що свідчить про відсутність тенденції до вчинення ним кримінальних правопорушень, то вони слідчим, прокурором та судом першої інстанції не конкретизовані в спосіб можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

За відсутності конкретних посилань на наявність доказів ухилення підозрюваного від слідства, здійснення ним впливу на свідків, можливості знищити, сховати, або спотворити будь-які із речей та предметів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення суд апеляційної інстанції, дослідивши всі обставини справи, вважає за можливе обрати підозрюваному міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з електронним засобом контролю.

Враховуючи вищезазначене, а також недоведене існування ризиків, передбачених п.2, п.4, п.5 ч.1ст.177 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити апеляційну скаргу захисника частково.

Керуючись ст.ст.392,404,405, ч.3 ст.407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2014 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 підозрюваного за ч.2 ст.402 КК України скасувати.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні слідчого.

Обрати у відношенні ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, із зобовязанням носити електронний засіб контролю, що полягає в забороні підозрюваному цілодобово, без дозволу слідчого чи суду, залишати житло за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с.Гуменів, вул. Чорновола,58.

В порядку ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 обовязки:

- прибувати до слідчого із встановленою останнім періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого чи суду;

- повідомляти слідчого чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії даної ухвали визначити до двох місяців, тобто до 11 жовтня 2014 року.

У звязку із обранням міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваного ОСОБА_1, 08 04 ІНФОРМАЦІЯ_1, з місця тримання під вартою - звільнити.

Копію даної ухвали через слідчого передати для виконання начальнику органа утримання підозрюваного під вартою та начальнику органа внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Оскарження даної ухвали, в порядку ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий Судді