Вирок № 4496011, 26.12.2007, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-152/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2007 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

з участю прокурора: Горбунова В.В., Бебешка М.М.

потерпілої: ОСОБА_1

підсудного: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого по вул. АДРЕСА_1 АДРЕСА_1, проживаючого по вул.АДРЕСА_2 раніше судимого:

1. 10 липня 1998 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч.3, 143 ч.2, 42 КК України з призначеним покаранням у вигляді 5 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму з конфіскацією всього особистого майна;

2. 10 серпня 1999 року Вінницьким обласним судом за ст. ст. 142 ч.3, 140 ч. З, 222 ч. 1,81 ч.3, 99 ч.1, 42 ч. 1, 42 ч. 3 КК України призначеним покаранням у вигляді 11 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму з конфіскацією всього особистого майна; 15 червня 2006 року звільнений із місць позбавлення волі за постановою Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області на підставі ст. 81 КК України з не відбутим строком 2 роки 6 місяців 21 день, судимість не знята і не погашена

за ч. 2 ст. 186 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2, будучи судимий 10 липня 1998 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст. ст. 140 ч. 2, 140 ч.3, 143 ч.2, 42 КК України з призначеним покаранням у вигляді 5 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму з конфіскацією всього особистого майна та повторно 10 серпня 1999 року Вінницьким обласним судом за ст. ст. 142 ч.3, 140 ч. З, 222 ч. 1, 81 ч.3, 99 ч.1, 42 ч. 1, 42 ч. З КК України призначеним покаранням у вигляді 11 років позбавлення волі у ВТК посиленого режиму з конфіскацією всього особистого майна, звільнившись 15 червня 2006 року із місць позбавлення волі за постановою Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області на підставі ст. 81 КК України з не відбутим строком 2 роки 6 місяців 21 день, на шлях виправлення не став і повторно вчинив злочин.

Так, він 25 березня 2007 року о 22 годині в м. Монастирище Черкаської області, умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, наздогнавши на вулиці Шевченка ОСОБА_1 і застосувавши до неї насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, та погрожуючи застосуванням такого насильства, наніс удар долонею в область скроні та шиї, звалив її на землю та відкрито заволодів її золотою каблучкою вартістю 250 гривень, жіночою сумочкою вартістю 70 гривень в якій знаходився: мобільний телефон «SAMSYNG X - 640» залишковою вартістю 384 гривні із стартовим пакетом «Київстар» вартістю 50 гривень, гаманець - портмоне вартістю 20 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 100 доларів США, що згідно курсу валют становить 505 гривень, та 80 українських гривень, всього на загальну суму

2

1359 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Підсудний ОСОБА_2 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши при цьому, що 25 березня 2007 року приїхав у м.Монастирище у пошуках роботи до знайомих. Коли побачив потерпілу, то наздогнав її і хотів закрити лице, щоб вона не кричала, але получився удар від якого вона упала на землю. Нахилившись над нею, він сказав їй, щоб вона мовчала і віддала золоті речі, які є у неї, та забрав сумочку. Перелік викрадених речей та їх вартість не оспорює. Повністю визнає цивільний позов потерпілої. Злочин вчинив у зв»язку із тяжким матеріальним становищем, так як після звільнення з місць позбавлення волі не міг влаштуватися на роботу у зв»язку із захворюваннями туберкульоз та СНІД. З часу звільнення жив за рахунок коштів матері. Просить також не позбавляти волі і тому, що жити залишилось йому не довго, а також тому, що має намір відшкодувати потерпілій збитки, чого, перебуваючи в місцях позбавлення волі зробити не зможе.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що 25 березня 2007 року приблизно о 22 годині зачинила магазин в якому працює продавцем, і ішла додому через центр міста біля середньої школи № 1 по вул. Шевченка, де її наздогнав чоловік, який ударив у шию і вона впала. Він наказав їй, щоб вона мовчала і віддала золото та сумку. Знявши золоту каблучку, вона віддала її йому. Вказаний незнайомець забрав у неї сумку і кинувся тікати. У сумочці крім різних особистих речей, знаходився мобільний телефон «SAMSYNG X - 640» із стартовим пакетом «Київстар», гаманець, в якому знаходилось приблизно 80 гривень та 100 доларів США. Від нанесеного удару тілесних ушкоджень та синців не було, лише в області шиї були больові відчуття, тому на медичне освідування не направлялася. Просить стягнути із підсудного на її користь у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 2186 гривень та залишити у її власності мобільний телефон, який їй передано під схоронну розписку. Вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі і погоджується із позицією прокурора щодо строку шести років.

Крім визнання вини підсудним під час судового слідства, показів потерпілої, його вина у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою учасників судового розгляду згідно ст.299 КПК України в судовому засіданні, крім характеризуючих даних особу підсудного, не досліджувались, оскільки, ні фактичні обставини справи, ні розмір шкоди ним не оспорюються. Судом з»ясовано чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз»яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, згідно якої за час проживання в м. Христинівка він неодноразово був засуджений, згідно характеристики за тимчасовим місцем проживання -виконавчого комітету Пологівської сільської ради - позитивної.

Обставиною, що пом"якшує покарання підсудного, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

3

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Суд вважає за необхідне виключити із, пред»явленого органом досудового слідства обвинувачення, обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2., «вчинення злочину повторно», оскільки, дана обставина є кваліфікуючою ознакою злочину і додаткової кваліфікації не потребує.

Враховуючи те, що підсудним вчинено тяжкий злочин, він раніше судимий, судимість не знята і не погашена, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі, характеризується посередньо, суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що підстав для застосування відносно нього ст.69 КК України немає. Суд вважає, що, оскільки, медичний висновок про те, що ОСОБА_2страждає на хворобу, що становить небезпеку для інших осіб, яка не має протипоказань до такого лікування, у матеріалах кримінальної справи відсутній, тому суд, розглядаючи справу у межах пред»явленого обвинувачення у відповідності до ст.275 КПК України, підстав для застосування відносно ОСОБА_2 ст.96 КК України про примусове лікування немає.

Цивільний позов потерпілої підлягає задоволенню повністю у зв»язку із визнанням його підсудним.

Судові витрати підлягають стягненню із підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 5(п»яти) років позбавлення волі з відбуванням у кримінально виконавчій установі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вінницького обласного суду від 10 серпня 1999 року строком 6 (шість) місяців позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі і остаточно до відбування призначити 5 (п»ять) років б(шість) місяців позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2рахувати з часу затримання, а саме: 23 листопада 2007 року.

В строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_2строк затримання з 13.04.2007 року до 16.04.2007 року.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1у відшкодування моральної та матеріальної шкоди 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) гривень, залишивши у власності ОСОБА_1мобільний телефон «SAMSYNG X - 640» вартістю 384 гривні, який визнаний у справі речовим доказом та переданий потерпілій під розписку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь УДКУ в Черкаській області код 25574009 р/р 35223003000037 УДК МФО 854018 за проведення експертизи для НДЕКЦ судові витрати в сумі 82 грн 62 коп.

Речовий доказ - гарантійний талон, мобільний телефон «SAMSYNG X -640» та пластикову картку від стартового пакета «Київстар», які передані під схоронну розписку ОСОБА_1, залишити у її власності.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду

Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський

районний суд.