Рішення № 44948246, 24.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6183/14

Головуючий у першій інстанції Чебан Н. В.

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Сватаненка В.І.

суддів - Черевка П.М., Кононенко Н.А.,

за участю секретаря - Орлової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Виконавчого комітету Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - «Про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно за законом, визнання незаконним та часткове скасування розпорядження, визнання недійсним державних актів, скасування реєстрації державних актів», -

ВСТАНОВИЛА:

03.02.2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із зазначеним позовом, по якому просили встановити факт прийняття позивачами спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 та складається з житлового будинку АДРЕСА_1, земельної частки (паю) колишнього КСГП "Україна", розміром 4,35 умовних кадастрових гектари, майнового паю у КСГП "Україна", визначеного у розмірі 10510 грн., грошових коштів, які розташовані на рахунках у філії - Б.-Дністровського відділення № 6707 ВАТ "Ощадбанк", рахунки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, визнати за позивачами у рівних частках право власності на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7; визнати незаконним та скасувати розпорядження Б.-Дністровської РДА Одеської області від 30.09.2008 року № 2180/А-2008 в частині безоплатної передачi у приватну власнiсть ОСОБА_5 земельноi дiлянки площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_5 на території Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської областi для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної дiлянки площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_6 на територiї Козацької сільської ради Б.-Днiстровського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; масив НОМЕР_7 дiлянка НОМЕР_8 на території Козацької сiльської ради Б.-Дністровського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ОСОБА_6 земельної дiлянки площею 1,51 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_7 дiлянка НОМЕР_9 на території Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної дiлянки площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_10 на територiї Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської області; земельної дiлянки площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_11 на територiї Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської області; визнати недiйсним державний акт на право власностi на земельну дiлянку cepiї НОМЕР_12, який був зареєстрований 04.01.2010 року в книзi записiв реєстрацiї державних актів на право власностi на землю на iм'я ОСОБА_5; земельна дiлянка площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_6 на територiї Козацької сільської ради Б.-Днiстровського району Одеської областi для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва, визнати недiйсним державний акт на право власностi на земельну дiлянку cepiї НОМЕР_13, який був зареєстрований 04.01.2010 року в книзi записiв реєстрації державних актів на право власностi на землю на iм'я ОСОБА_5; земельна дiлянка площею 0,24 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_4 дiлянка НОМЕР_5 на територiї Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської областi для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва; визнати недiйсним державний акт на право власностi на земельну дiлянку сepiї НОМЕР_14, який був зареєстрований 04.01.2010 року в книзi записiв реєстрації державних актів на право власностi на землю на iм'я ОСОБА_5; земельна дiлянка площею 1,51 га. в межах згiдно з планом, яка розташована за адресою: масив НОМЕР_7 дiлянка НОМЕР_8 на територiї Козацької сiльської ради Б.-Днiстровського району Одеської областi для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також визнати недiйсним державний акт на право власностi на земельну дiлянку серії НОМЕР_15, cepiї НОМЕР_16, серії НОМЕР_17, які були зареєстровані 04.01.2010 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на ім'я ОСОБА_6; скасувати реєстрацію державних актів на право власностi на земельну дiлянку cepiї НОМЕР_12, серії НОМЕР_13, серії НОМЕР_14, які були зареєстровані 04.01.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на ім'я ОСОБА_5; скасувати реєстрацiю державних актів на право власностi на земельну дiлянку на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15, серії НОМЕР_16 та серії НОМЕР_17, які були зареєстровані 04.01.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на ім`я ОСОБА_6

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилались на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, який є батьком позивачів, після смерті якого залишилася спадщина, що складається з вказаного житлового будинку, земельної частки (паю) колишнього КСГП "Україна, розміром 4,35 умовних кадастрових гектари, майнового паю у КСГП "Україна", визначеного у розмірі 10510 грн, грошових коштів, які розташовані на рахунках у філії - Білгород-Дністровського відділення № 6707 ВАТ "Ощадбанк". Позивачі стверджували, що після смерті батька вони фактично вступили в управління і володіння спадковим майном, оскільки були зареєстровані та дійсно проживали разом із батьком, користувалися усіма його побутовими речами і доглядали за будинком, поховали батька та взяли собі документи спадкодавця. Незважаючи на переїзд у місто, позивачі періодично разом з онуками приїжджали додому та користувались ним. Однак, заочним рішенням Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2007 року був встановлений факт прийняття спадщини та визнано право власності в рівних частках за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вищезазначену спадщину, що відкрилася після смерті їх дідуся ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі вказаного заочного рішення та на підставі розпорядження Б.-Дністровської РДА Одеської області від 30.09.2008 року № 2180/А-2008 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оформили в рівних частках право власності на успадковану земельну ділянку та отримали кожен по три державних акти. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.02.2013 року дане заочне рішення Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2007 року було скасовано та у задоволенню позову відмовлено.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 з позовними вимогами погодилася частково.

Представник Б.-Дністровської РДА Одеської області просила суд відмовити в задоволенні позову.

Представник виконкому Козацької сільської ради Б.-Дністровського району Одеської області до суду не з`явився, в матеріалах справи є заява, у відповідності до якої виконком Козацької сільської ради просить розглядати справу у відсутність їх представника. З позовом згодний.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.04.2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 було відмовлено.

08.05.2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на вказане рішення суду, по якій просять рішення районного суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування районним судом обставин по справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з врахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Згідно до п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно до ст. 11 ЦПК Україн, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після чого відкрилась спадщина на належне йому вищезазначене майно.

Заочним рішенням Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеськох області від 20.03.2007 року встановлений факт прийняття спадщини та визнано право власності за ОСОБА_2, ОСОБА_6 що відкрилася після смерті їх дідуся ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, земельної частки (паю) колишнього КСГП «Україна», розміром 4,35 умовних кадастрових гектари, майнового паю у КСГП «Україна», визначеного у розмірі 10510 грн., грошових коштів, які розташовані на рахунках у філії - Б.-Дністровського відділення № 6707 ВАТ «Ощадбанк», рахунки НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Відповідно до вказаного заочного рішення суду та на підставі розпорядження Б.-Дністровської РДА від 30.09.2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 одержали по три державних акти серії НОМЕР_17, серії НОМЕР_16, та серії НОМЕР_15, виданих на ім*я ОСОБА_6, що свідчать що останній став власником земельної ділянки площею 1,51 га. у межах згідно з планом, масив НОМЕР_7, ділянка НОМЕР_9, земельної ділянки площею 0,24 га., масив НОМЕР_4 ділянка НОМЕР_11 та земельної ділянки площею 0,24 га., масив НОМЕР_4, ділянка НОМЕР_10 та державних актів серії НОМЕР_13, серії НОМЕР_14, та серії НОМЕР_12, виданих на ім*я ОСОБА_5, що свідчать, що останній став власником земельної ділянки площею 0,24 га., масив НОМЕР_4 ділянка НОМЕР_5, земельної ділянки площею 1,51 га., масив НОМЕР_7 ділянка НОМЕР_8 та земельної ділянки площею 0,24 га., масив НОМЕР_4, ділянка НОМЕР_6.

Рішенням апеляційного суду Одеської області заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2007 року скасовано, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначеним рішенням апеляційного суду було встановлено наступне.

Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась, ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини після його смерті.

За життя ОСОБА_7 склав заповідальне розпорядження стосовно вищезазначених рахунків у ВАТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_3

У житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані, зокрема, позивачі, але у будинку не проживають. ОСОБА_7 на день смерті також був зареєстрованим у вказаному будинку.

Похованням ОСОБА_7 займались його діти - позивачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) померлому ОСОБА_7 належало право на земельну частку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП "Україна" розміром 4,35 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Згідно довідки, виданої ВК Козацької сільської ради ОСОБА_7 є власником майнового паю, який складає 10510 грн.

31.10.2012 року позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але нотаріусом Б.-Дністровської ДНК було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановчих документів на житловий будинок та майновий пай, виданих на ім'я спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України 1963р., спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно з ч.1 ст.529 ЦК України 1963р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.548 ЦК України 1963 р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає встановленим факт прийняття позивачами спадщини після смерті ОСОБА_7, крім того частки у спадковому майні є рівними.

Приймаючи до уваги, що інші позовні вимоги є похідними, колегія суддів вважає їх підлягаючими частковому задоволенню.

Враховуючи, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.02.2013 року було скасовано заочне рішення Б.-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2007 року, колегія суддів вважає, що вимоги позивачів про визнання недійсними та скасування розпорядження, визнання недійсними актів на право власності на земельні ділянки є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Враховуючи наявність заповідального розпорядження ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 щодо грошових коштів, які знаходяться на рахунках у філії Білгород-Дністровського відділення № 6707 ВАТ «Ощадбанк», колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання права власності на вказані грошові кошти у порядку спадкування за заповітом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у районного суду не було обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2014 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_3, ОСОБА_4 спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частках право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_7 та яка складається із:

-земельної частки (паю) колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розміром 4,35 умовних кадастрових гектарів ( сертифікат про право власності на земельну частку (пай), серії НОМЕР_18);

-майнового паю у колективному сільськогосподарському підприємству «Україна», визначеного у розмірі 10510 грн. ( протокол № 3 від20.05.2000 року).

Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у філії Білгород-Дністровського відділення № 6707 ВАТ «Ощадбанк», рахунки НОМЕР_1, НОМЕР_2; НОМЕР_3 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області за № 2180/А-2008 від 30 вересня 2008 року в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок для сільськогосподарського товарного виробництва.

Визнати недiйсними державні акти на право власностi на земельні дiлянки cepiї НОМЕР_12, cepiї НОМЕР_13, сepiї НОМЕР_14, які були зареєстровані 04.01.2010 року в книзi записiв реєстрації державних актів на право власностi на землю на iм'я ОСОБА_5.

Визнати недiйсними державні акти на право власностi на земельні дiлянки серії НОМЕР_15, cepiї НОМЕР_16, серії НОМЕР_17, які були зареєстровані 04.01.2010 року в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю на ім'я ОСОБА_6.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області В.І. Сватаненко

Н.А. Кононенко

П.М. Черевко

24.09.2014 року м. Одеса