Рішення № 44948097, 08.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4748/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Варикаші О.Д.

- Бабія А.П.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" про стягнення коштів та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Порто-франко" Красюка Ігоря Івановича на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2015 року, -

встановила:

Позивач в вересні 2014р. звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" про захист прав споживача та стягнення грошових коштів у розмірі 6484,05 євро, трьох процентів річних в розмірі 18,65 евро, а також 7,5 % річних (як упущену вигоду) за фактичну кількість днів неправомірного використання коштів у розмірі 46,63 євро та пеню 3% на день (на підставі ч.5 ст.10 закону України "Про захист прав споживачів" та ч.2ст.625 ЦК У) від простроченої суми в розмірі 6808,25 євро , та стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

В ході розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача: суму залишку грошових коштів у розмірі 6484,05 євро, суму упущеної вигоди(7,5 % річних) у розмірі 173,20 євро, 3 % річних ( ст. 625 ч.2 ЦК України) у розмірі 69,28 євро, пеню (ч.5 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачів")в с умі 3 % на день у розмірі 25 287,80 євро, та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 31.10.2013р. вона з ПАТ АБ "ПОРТО-ФРАНКО" уклала Договір НОМЕР_2 про відкриття і обслуговування поточного рахунку в іноземній валюті, згідно якого банк прийняв на поточний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 6484,05 євро, але з 01.08.2014р. банк відмовляється обслуговувати рахунок й видати кошти. Зазначене завдає істотної шкоди позивачу, що порушує також звичайний склад її життя, у зв'язку з чим їй спричинена і моральна шкода.

Представник позивача - ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги з викладених підстав .

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" про стягнення коштів та моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за Договором банківського рахунку НОМЕР_2 від 31.10.2013 року у розмірі 6 484 (шість тисяч чотириста вісімдесят чотири) евро 05 євроцентів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2013р. між ПАТ АБ "Порто-франко" та ОСОБА_3 укладено Договір банківського рахунку НОМЕР_2 (а.с.4), відповідно до розділу І якого предметом є: Банк відкриває клієнту банківський рахунок в іноземній валюті без кінцевого терміну НОМЕР_1 в EUR та здійснює його розрахункове-касове обслуговування в відповідності з умовами цього договору, тарифами банку та вимог законодавства.

Згідно з виписки Банку з особового рахунку НОМЕР_2 станом на 12.08.2014р. вбачається, що залишок коштів складає 6484,05 євро.(а.с.5-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Також судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2014 року N 610 "Про віднесення ПАТ АБ "ПОРТО-ФРАНКО" до категорії неплатоспроможних" було віднесено Публічне акціонерне товариство АБ "ПОРТО-ФРАНКО"до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 вересня 2014 року N 103 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства АБ "ПОРТО-ФРАНКО" з ринку та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 29 вересня 2014 року по 29 грудня 2014 року . та призначено уповноваженою особою -Красюка Ігора Івановича.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АБ "ПОРТО -ФРАНКО", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 169 від 29.12.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у АБ "ПОРТО - ФРАНКО" до 29.01.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АБ "ПОРТО - ФРАНКО" Красюка Ігоря Івановича до 29.01.2015 включно, (публічна інформація).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно п.6 цієї статті Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті;

Що стосується договору про банківський рахунок, то :

Відповідно до ч. І ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; а клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;

Відповідно до ст.51 Закону для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

З огляду на викладене, судом встановлено, що на підставі Договору, укладеного 31 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем згідно договору про розрахункове-касове обслуговування, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги послався на те, що на момент розгляду справи відповідачем позивачу зазначені кошти не повернуті і останній не виконав свої зобов'язання щодо видачі відповідних сум з рахунку, у зв'язку з чим суд першої інстанції вважав порушення прав позивача щодо вільного розпорядження своїми коштами на даному рахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно Постанови Національного Банку України "Про регулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій" від 30.05.2014р. № 328 з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів Банків, сприяння стабільності банківської системи України, забезпечення розрахунків, керуючись ст. 99 Конституції України, ст.ст. 6,7,15,33, 55 та розділами IV, V, VIII Закону України " Про національний Банк України" , ст.ст. 66, 67 та главою 11 Закону України " Про банки і банківську діяльність", ст. ст. 4, 6, 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", виконання зобов'язань перед вкладниками - фізичними особами в іноземній валюті, має здійснюватися у сумі, що не перевищує 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом національного банку України.

Відповідно до частини 5 ст. 36 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється.

1.задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2.примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти на майно банку.

26.09.2014р. прийнято рішення № 103 про запровадження з 29.09.2014р. Тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ АБ " ПОРТО - ФРАНКО".

На підставі Постанови Правління національного Банку України від 26.09.2014р. № 610 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк " ПОРТО - ФРАНКО" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014р. прийнято рішення № 103 про запровадження з 29.09.2014р. Тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ АК "ПОРТО - ФРАНКО" ( код ЄДРПОУ: 13881479; МФО 328180; місцезнаходження: вул. Пушкінська, 10, м. Одеса, 65026, Україна) (АБ "ПОРТО-ФРАНКО").

Тимчасову адміністрацію в АБ " ПОРТО - ФРАІІКО" запроваджено строком на 3 місяці з 29.09.2014р. по 29.12.2014р. включно, потім продовжено, що підтверджується матеріалами справи.

Законодавством України було визначено порядок отримання вкладів з Банку фізичними особами - вкладниками. Позивач скористалася порядком отримання вкладу, гроші отримала в повному обсягу. Суд першої інстанції при розгляді позову ОСОБА_3 не з'ясував порядок отримання грошових вкладів, який встановлений у випадку віднесення Банку до категорії неплатоспроможних і призначення Тимчасової адміністрації. Порушення судом першої інстанції вимог матеріального і процесуального права дає підставу для скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 в позові.

На підставі наведеного колегія вважає, що рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2015 року в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Порто-франко" Красюка Ігоря Івановича - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" про стягнення коштів та моральної шкоди в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Порто-франко" про стягнення коштів та моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

А.П. Бабій