Ухвала суду № 44947766, 02.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5047/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Бабія А.П., Станкевича В.А.

при секретарі Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за заявою боржника ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення, ухваленого 20 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2015 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення, Апеляційного суду Одеської області 22 жовтня 2014 року яким змінено рішення Київського райсуду м. Одеси, ухваленого по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири зі стягненням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 19268,75 грн., на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судовий збір 942,44 грн.

Рішення суду набрало законної сили. ОСОБА_2 добровільно судове рішення не виконав, ОСОБА_3 24.11.2014 року отримала в Київському райсуді виконавчий лист № 520\16947\13-ц і предявила його до примусового виконання до державної виконавчої служби. 28 листопада 2014 року державним виконавцем Першого ДВС Одеського МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. До сьогодні боржником рішення суду не виконано.

30 березня 2015 року до Київського райсуду надійшла заява ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці, зобовязавши його ОСОБА_2 сплачувати на користь стягувача щомісяця рівними частками грошові кошти у розмірі 844,6 грн. до повного погашення боргу, посилаючись на тяжке матеріальне становище, а саме в звязку з тим що ОСОБА_2 ніде не працює, доходу не має. Сімя ОСОБА_2 складається з дружини - ОСОБА_5 яка отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 4022,69 грн. та неповнолітньої дитини. Інших доходів, крім заробітної плати ОСОБА_5 не має.

Посилаючись на те, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2015 року складає 1286 грн., з 1 грудня 1455 грн., для працездатних осіб з 1 січня 2015 року складає 1218 грн., з 1 грудня 1378 грн., а заробітна плата дружини ОСОБА_2 складає лише 4022,69 грн. в звязку з чим заявник зазначив, що необхідна сума для життя сімї ОСОБА_6 складає 3722 грн. (1218 грн. + 1218 грн. + 3722 грн.), отже залишок становить 300,69 грн.

В звязку з зазначеним ОСОБА_2 просив розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці, зобовязавши його ОСОБА_2 сплачувати на користь стягувача щомісяця рівними частками грошові кошти у розмірі 844,6 грн. до повного погашення боргу.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 заяву підтримав і на обґрунтування своїх вимог надав довідку про розмір заробітної плати дружини боржника- Василенко Л.М. і довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стверджуючи, що сімя ОСОБА_2 у складі трьох осіб (він, дружина і дочка,200 року народження) інших доходів, крім заробітної плати ОСОБА_5 не має.

ОСОБА_3 заяву боржника просила не задовольняти і посилалась на небажання ОСОБА_2 виконувати рішення суду (залиття квартири стягувача з вина боржника мало місце у жовтні 2013 року). Боржниця також пояснила, що ОСОБА_2 здає квартиру в найм і з цього має неконтрольований дохід.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення відмовлено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в звязку з тим, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, і ставиться питання про задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції посилався на те, що ст. 373 ЦПК України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) за заявою державного виконавця або сторони суд розглядає питання про розстрочку або відстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. У даному випадку винятковість відсутня: боржник працездатний, утриманців не має, тому суд дійшов висновку, щ обставини які ускладнюють виконання рішення відсутні.

Колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі та в заяві ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення на те, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2015 року складає 1286 грн., з 1 грудня 1455 грн., для працездатних осіб з 1 січня 2015 року складає 1218 грн., з 1 грудня 1378 грн., а заробітна плата дружини ОСОБА_2 складає лише 4022,69 грн. необхідна сума для життя сімї ОСОБА_6 складає 3722 грн. (1218 грн. + 1218 грн. + 3722 грн.), отже залишок становить 300,69 грн., а тому стягнення з ОСОБА_2 всієї суми визначеної рішенням апеляційного суду Одеської області 22 жовтня 2014 року поставить всю сімю ОСОБА_6 в тому числі і неповнолітню дитину у дуже скрутний матеріальний стан, порушить права неповнолітньої дитини передбачені Конвенцією Про права дитини є безпідставними. Зазначені ОСОБА_2 обставини свідчать про те, що саме він знаходячись на утриманні своєї дружини без наявності підстав передбачених ст. 75 СК України та не надаючи своїй дружині допомоги по утриманню неповнолітньої дитини порушує ст. 180 СК України, якою передбачено обовязок батька утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Посилання в апеляційній скарзі, що суд дійшов до помилкового висновку зазначивши, що ОСОБА_2 утриманців не має, є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 в заяві та апеляційній скарзі зазначає, що він знаходиться на повному утриманні дружини. Будь яких судових рішень про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки не надано.

Посилання в апеляційній скарзі та в заяві ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового рішення на те, що довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців безумовно підтверджує те, що ОСОБА_2 не працює та не має можливості працевлаштуватися є безпідставним. ОСОБА_2 не надано доказів того, що він звертався до центру зайнятості для працевлаштування і йому не було запропоновано жодної роботи.

Крім того, колегія приймає до уваги, що з часу ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції, до теперішнього часу ОСОБА_2 не було здійснено жодного платежу по відшкодуванню стягнутої з нього шкоди, хоча як зазначав ОСОБА_2 в заяві, він згоден щомісячно сплачувати частину стягнутої з нього суми.

На підставі наведеного колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, відмовляючи в заяві ОСОБА_2, про відсутність передбачених ст. 373 ЦПК України обставин, що утруднюють виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді А.П. Бабій

ОСОБА_6