Постанова № 4494559, 10.07.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2009 р. Справа № 2а-2880/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю: прокурора - не з'явився, представника позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Монастирищенському районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація-Центр», про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Монастирищенського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Монастирищенському районі про стягнення активів ТОВ «Укргазифікація-Центр» в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач стверджував, що станом на квітень 2009 р. відповідач має податковий борг зі сплати земельного податку.

Приймаючи до уваги, що ТОВ «Укргазифікація-Центр» не перерахувало кошти до бюджету, позивач просив стягнути 6 923 грн. 57 коп. за рахунок активів платника податків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень не надав.

Р озглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація-Центр» зареєстроване виконавчим комітетом Уманської міської ради 27.11.2002 р.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі за текстом - «Закон № 2535-XII»).

Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення встановлені статтею 8 Закону № 2535-XII.

Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до поданих відповідачем податкових розрахунків земельного податку за 2008 р. та за 2009 р. ТОВ «Укргазифікація-Центр» має сплачувати земельний податок в розмірі 1 356 грн. 25 коп. щомісячно.

Відповідач неналежним чином виконував покладений на нього обов'язок щодо внесення плати за землю, в результаті чого станом на 01 квітня 2009 р. утворилась недоїмка в сумі 9 801 грн. 99 коп., з яких 2 878 грн. 42 коп. стягнуто за постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 р. у справі № 2-а-2788/08.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, заявлена до стягнення сума, відповідно до статті 5 Закону № 2181-III, є узгодженою.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення першої та другої податкових вимог. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути активи товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація-Центр» (Черкаська область, м. Умань, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 30668158) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі (Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 103, ідентифікаційний код 34275465) в рахунок погашення податкового боргу із сплати земельного податку в сумі 6 923 (шість тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.О.Лічевецький