Ухвала суду № 4494167, 12.05.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року справа № А27/277-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів - Кожан М.П., Проценко О.А.,

при секретарі - Дубовій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року

у справі № А 27/277-07

за позовом: Сільськогосподарського кооперативу «Україна», с. Мар'ївка Магдалинівського району Дніпропетровської області

до: Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень - рішень №0000102330/0 від 06.12.2006р., №00002212320/0 від 05.12.2006р., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року Сільськогосподарський кооператив «Україна», с. Мар'ївка Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - СК «Україна») звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просив, згідно з доповненнями до позовної заяви, скасувати податкове повідомлення - рішення №0000102330/0 від 06.12.2006 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 26002,94 грн. та податкове повідомлення - рішення №00002212320/0 від 05.12.2006р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 5590,72 грн. в тому числі за основним платежем - 2795,36 грн. і штрафними санкціями - 2795,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

• - кооперативом не було допущено перевищення строків використання виданої готівки, оскільки діяльність СК «Україна» є специфічною, так як здійснюється фактично цілодобово і можливе надходження готівки у вечірню касу;

• - відповідно до п.5.1 постанови Правління Нацбанку №637 від 15.12.04р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі Положення) встановлено термін здавання готівкової виручки - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів;

факт порушення строків використання готівки не є підставою для нарахування штрафних санкцій;

• - податковим органом неправомірно нараховане податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 5590,72грн., так як чинним законодавством не передбачено відображення в актах приймання-передачі виконаних робіт звіту про витрати пального;

• - факт використання пального підтверджується відомостями про видачу пального, які не були враховані податковим органом при проведенні перевірки.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної інспекції №00002212320/0 від 05.12.2006р. в частині визнання податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5590,27 грн. в тому числі: 2795,36 грн. - основний платіж і 2795,36 грн. - штрафні санкції.

Скасовано рішення Новомосковської об'єднаної державної інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102330/0 від 06.12.2006р. в частині нарахування штрафу у розмірі 6378,18 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про помилковість висновку податкового органу щодо порушення товариством п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначив суд, відповідно до вказаної норми, у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

На думку суду першої інстанції, наведена норма взагалі не має ніякого відношення до правовідносин, пов'язаних з відображенням позивачем в податковому обліку результатів отримання послуг зі збирання врожаю на підставі оплатної цивільно-правової угоди.

Суд першої інстанції зазначив, що в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковою інспекцією не доведено, що витрати, пов'язані із збиранням врожаю, здійснювались в межах трудових відносин з працівниками підприємства, а отже, заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 2795,36 грн.

Є неправомірним і застосування податковою інспекцією до позивача штрафних санкцій в сумі 6378,18грн. за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі 04.09.2005р. і 26.12.2005р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області (далі - Новомосковська ОДПІ) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2007р., в частині визначення недійсним податкового повідомлення - рішення від 06.12.2006р. №00002212320/0 на суму 5590 грн. 72 коп. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 06.12.2006р. №0000102330/0 на суму 6378 грн. 18 коп.

Прийняти нове рішення, яким скасувати частково постанову господарського суду від 27.09.2007р. по справі А 27/277-07, в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 05.12.2006р. №00002212320/0 на суму 5590 грн. 72 коп. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 06.12.2006р. №00001022330/0 на суму 6378 грн. 18 коп., в іншій частині залишити постанову без змін.

В обґрунтування своїх вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та вказує наступне.

Апелянт вважає, що судом не надано належної оцінки наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт і відомостей видачі пального, а саме:

- Акти приймання-передачі і відомості про видачу пального не містять відомостей про обсяг фактично використаного пального на виконання укладених угод між позивачем та

контрагентами.

- В актах приймання-передачі зазначена лише площа, з якої відповідно до договорів було зібрано зернові культури.

При цьому, відомості про видачу пального не містять інформації, яка б підтверджувала, що це пальне було використано саме для виконання укладених договорів, а також для збирання зернових саме на тій площі, яка зазначена в актах приймання-передачі робіт. Тобто відсутні акти використання виданого пального, що ставить під сумнів, що це пальне було використане саме для господарської  діяльності позивача і на виконання саме тих договорів, на які посилається позивач.

Крім того, судом не досліджувалось, в яких трудових відносинах з позивачем перебувала особа, прізвище, ім'я по батькові якої зазначено в відомостях на видачу пального. Відсутній звіт цієї особи про використання виданого їй пального.

Таким чином, з наданих позивачем документів неможливо зробити висновок, що видане використане пальне було направлено на виконання укладених між позивачем і приватними підприємцями угод.

Новомосковська ОДПІ вважає, що господарським судом неправильно застосовано норми п.2.8. Постанови Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" в частині перевищення ліміту каси з наступних підстав:

Позивачем до перевірки були пред'явлені наступні бухгалтерські документи: касові книги,

заявка-розрахунок на встановлення ліміту залишку готівкових коштів в касі, який становить

01.01.2005 р. - по 01.10.2006 р . - 3234 грн.27 коп., прибуткові касові ордери, авансові звіти, журнали -

ордера по рахунку № 301, 372.

В ході проведення перевірки встановлено порушення правильності ведення касових

операцій та дотримання вимог п. 2.8 Постанови Правління НБУ від 15.12.2000р.№63715.12.2000р.№637, а саме: позивач на початку проведення перевірки надав ОДПІ розписку головного бухгалтера, в якій зазначалась сума залишку готівки в касі станом на 13.11.2006 року, яка становила 2011 грн.38 коп. А після закінчення перевірки позивач надав ОДПІ розписку, в якій сума залишку готівки в касі становила 3000 грн.00 коп.

Таким чином, позивачем було перевищено ліміт залишку готівки в касі, чим було порушено п.2.8 Постанови Правління НБУ від 15.12.2000р. №637.

Отже, судом 1-ї інстанції при винесенні постанови було невірно застосовано норму 1,9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні"., пп..7.4.3 п.7.4 Закону України „Про податок на додану вартість", п.2.8 Постанови НБУ від 15.12.2000р. № 37, що призвело до прийняття помилкового рішення і є підставою для його скасування.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Заслухавши представників позивача та відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30.11.2006р. Новомосковською ОДПІ був складений акт №169/232/00429499 «Про результати комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СК «Україна» за період діяльності з 01.01.2005р. по 30.09.2006р.». Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення (в оскаржуваній частині):

- п.4.2 ст.4, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкове зобов'язання по ПДВ на 2795,36грн. за результатами виконання договорів з ПП Савлуком В.І. від 07.07.2006р., ПП Дебою В.В. від 20.07.2005р. і СФГ «Славутич» від 13.07.2006р., оскільки у актах виконаних робіт відсутні звіти про використане пальне;

 - п.2.8 Положення у вигляді перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі 04.09.2005р. і 26.12.2005р., а також п.2.11 вказаного Положення у зв'язку з перевищенням строків використання виданої готівки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті:

• - податкове повідомлення-рішення №00002212320/0 від 05.12.2006р., яким визначено податкове зобов'язання позивача з ПДВ на суму 5590, 72 грн. в тому числі: 2795, 36 грн.. - основний платіж і 2795, 36 грн. - штрафні санкції.

• - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102330/0 від 06.12.2006р., яким підприємству нараховані штрафні санкції в розмірі 26002,94грн.

Рішення податкового органу не можна визнати законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, СК «Україна», були укладені договори від 07.07.2006р. з ПП Савлуком В.І., 20.07.2005р. з ПП Дебою В.В. і 13.07.2006р. з СФГ «Славутич» по наданню послуг по збиранню ранніх зернових культур, згідно з якими заправка техніки виконавця здійснюється замовником (позивачем).

Факт виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі виконаних робіт від 05.08.2005р., 29.07.2005р., 13.07.2006р. Зазначені акти мають назву, дати складання, назви підприємств, зміст і обсяги господарських операцій, посади і підписи відповідальних осіб. Також, позивачем надані відомості видачі пального.

Будь-які докази стосовно того, що виконання робіт здійснювалось з використанням пального контрагентів, податкова не надала. Доказів стосовно того, що пальне, зазначене у відомостях, оформлення яких позивач пов'язує із виконанням угод з ПП ОСОБА_1., ОСОБА_2. та СФГ «Славутич», використовувалось при здійсненні платником інших операцій, податковою також на надано.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не довів факту неналежного формування позивачем показників податкової звітності з ПДВ за операціями, здійсненими за договорами з ПП ОСОБА_1., ОСОБА_2. та СФГ «Славутич».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з норм ст. 71 КАС України, податкове повідомлення-рішення №00002212320/0 від 05.12.2006р. не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки та повідомленні-рішенні №00002212320/0 від 05.12.2006 р. йдеться про порушення позивачем норм п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про ПДВ», у якій зазначено: «У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни».

Відомостей стосовно того, яке саме порушення норм п. 4.2 ст. 4 Закону «Про ПДВ» допустив платник, ні акт перевірки, ні заперечення відповідача на позов, ні апеляційна скарга не містять. Відсутність відповідних відомостей у акті, на думку колегії суддів, виключає можливість доведення самого факту правопорушення.

Колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду стосовно того, що податковою неправомірно застосована до позивача штрафна санкція в сумі 6378,18грн. за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі 04.09.2005р. і 26.12.2005р., виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосереднього кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) може здаватися до операторів поштового зв'язку для її переказу на банківські рахунки підприємства.

Апелянт вказує на те, що кооперативом був перевищений залишок ліміту готівки в касі 04.09.2005р. і 26.12.2005р.

Відповідно до п.5.1 Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день

надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений

правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до

законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в

день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси

дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше

ніж один раз на п'ять робочих днів.

В матеріалах справи наявна довідка виконавчого комітету Мар'ївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №348 від 17.07.2007р. відповідно до якої, на території Мар'ївської сільської ради відділень КБ «Приватбанк» не розташовано.

Відомості, зазначені в довідці, податковою не спростовано.

З урахуванням викладеного позивачем не було допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі 04.09.2005р. і 26.12.2005р.

Колегія судів також зазначає, що відповідно до ст.. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тобто застосування 06.12.2006 р. санкцій за порушення, що мало місце 04.09.2005 р., не відповідає нормам ст. 250 ГК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткової протиправності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Посилання апелянта на невірне застосування судом законодавства та неналежне дослідження матеріалів справи, не приймається судом апеляційної інстанції, виходячи з зазначеного вище.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області слід залишити без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 03.08.2009 року.

Головуючий суддя: Туркіна Л.П.

Судді: Кожан М.П.

Проценко О.А.

.