Ухвала суду № 44922539, 28.05.2015, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 1328/6099/12

У Х В А Л А

судового засідання

02 червня 2015 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.

при секретарі с/з ОСОБА_1

за участю представників ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву ОСОБА_3 про розяснення рішення, -

у с т а н о в и в:

29.04.2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про розяснення рішення суду від 13.03.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, якою просила розяснити в частині його невиконання на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та в частині надання відповдіачам іншого житла.

В обґрунтування заяви зазначала, що рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13.02.2013 року не відповідає вимога Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та постанові ВСУ від 18.03.2015 року.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 15.05.2015 року підтримав заяву та просила її задовольнити, розяснити рішення суду з питань, його невиконання на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в іншій частині відмовився від заяви.

Заявник до суду повторно не прибула.

Представники відповідача ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заяви, подавши письмове заперечення та пояснив, що рішення суду є зрозумілим, а при розгляді заяви суд не вправі змінювати рішення суду.

Інші учасники до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву, вислухавши пояснення, суд вважає, що у задоволенні заяви про розяснення рішення слід відмовити.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 13.02.2013 року у даній справі позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості у сумі 61102,69 дол. США, що еквівалентно до національної валюти 502347 (пятсот дві тисячі триста сорок сім) гривень 23 копійки за кредитним договором № 610/37-155 від 28 липня 2008 року, укладеного між АКБ Укрсоцбанк (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк та ОСОБА_3 звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.07.2008 року, укладеного між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 3516 а саме на майно:

житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв.м., який складається з двох кімнат житловою площею 30,5 кв.м. та двох кухонь, що знаходиться у місті Львові на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:11:008:0044, що на вулиці Ряснянська за № 60 (шістдесят), з примикаючими до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: деревяний сарай Б; цегляний навіс В; криниця з бетонних кілець К; металеві ворота №1; огорожа з шиферу №2; огорожа з металевої сітки №3; огорожа з металевої сітки №4; металева хвіртка №5,6 і належить ОСОБА_3;

земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташованої у м.Львові, вул. Ряснянська за № 60 (шістдесят), площею 0,0562 гектари, яка належить ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченим 28.07.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 3515;

шляхом реалізації з прилюдних торгів вказаного предмету іпотеки (на підставі іпотечного договору від 28.07.2008 року та додаткового договору №1 до іпотечного договору від 23.07.2009 року) Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ Укрсоцбанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з початковою ціною, визначеною у виконавчому провадженні.

Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку 60, що на вул.Ряснянська у м.Львові.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ Укрсоцбанк пеню за кредитним договором від 28.07.2008 року у розмірі 13953 (тринадцять тисяч девятсот пятдесят три) гривні 43 копійки та 3219 (три тисячі двісті девятнадцять) гривень 00 копійок судового збору.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2013 року в частині: «В рахунок погашення заборгованості у сумі 61102,69 дол. США, що еквівалентно до національної валюти 502347 (п'ятсот дві тисячі триста сорок сім) гривень 23 копійки за кредитним договором № 610/37-155 від 28 липня 2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 - звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28.07.2008 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 3516, а саме на майно:

житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв.м., який складається з двох кімнат житловою площею 30,5 кв.м. та двох кухонь, що знаходиться у місті Львові на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:11:008:0044, що на вул. Ряснянська за № 60 (шістдесят), з примикаючими до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: дерев'яний сарай Б; цегляний навіс В; криниця з бетонних кілець К; металеві ворота № 1; огорожа з шиферу № 2; огорожа з металевої сітки № 3; огорожа з металевої сітки № 4; металева хвіртка № 5,6 і належить ОСОБА_3;

земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташованої у м.Львові, вул. Ряснянська за № 60 (шістдесят), площею 0,0562 гектари, яка належить ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченим 28.07.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 3515;

шляхом реалізації з прилюдних торгів вказаного предмету іпотеки (на підставі іпотечного договору від 28.07.2008 року та додаткового договору № 1 до іпотечного договору від 23.07.2009 року) Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «Укрсоцбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з початковою ціною, визначеною у виконавчому провадженні, - змінити, виклавши його у наступній редакції:

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 610/37-155 від 28 липня 2008 року в розмірі: 61102 доларів США 69 центів - з яких 42420,00 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 18682 доларів США 69 центів - відсотки за користування кредитом та 13 953 гривень 43 копійки пені за несвоєчасну сплату кредиту, що в загальній сумі в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 502347 грн. 23 коп., - звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 липня 2008 року, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 3516, а саме на майно:

житловий глиняний будинок загальною площею 65,4 кв.м., який складається з двох кімнат житловою площею 30,5 кв.м. та двох кухонь, що знаходиться у м.Львові на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:11:008:0044, що на вул. Ряснянська за № 60 (шістдесят), з примикаючими до нього спорудами та господарськими будівлями, до яких відносяться: дерев'яний сарай (Б); цегляний навіс (В); криниця з бетонних кілець (К); металеві ворота № 1; огорожа з шиферу № 2; огорожа з металевої сітки № 3; огорожа з металевої сітки № 4; металева хвіртка № 5, 6 і належить ОСОБА_3;

земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:11:008:0044, розташовану у у м.Львові, вул. Ряснянська за № 60 (шістдесят), площею 0,0562 гектари, яка належить ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого 28.07.2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 3515;

- шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження, з установленням початкової ціни для реалізації зазначеного майна на рівні, не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виключити з резолютивної частини рішення, як зайвий - текст про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» пені за кредитним договором від 28.07.2008 року у розмірі 13953 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 43 копійки.

В решті рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.08.2014 року, касаційну скаргу ОСОБА_3 любові Іванівни відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13.02.2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 25.12.2013 року залишено без змін.

У своїй заяві ОСОБА_3 посилається зокрема на невідповідність рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13.02.2013 року Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та постанові ВСУ від 18.03.2015 року.

Проте, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті» прийнятий 03 червня 2014 року. В ч.1 Закону зазначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави та (або) предметом іпотеки.

Рішення суду, яке просить розяснити ОСОБА_3 прийнято у 2013 році з приводу правовідносин, які мали місце протягом 2008-2012 років. Таким чином на момент винесення рішення суду Закон на який посилається заявник не діяв. Інших обставин, які могли б бути підставою для розяснення рішення суду ОСОБА_3 не наведено.

Разом з тим, норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. №1304-VII, який набрав законної сили з 07.06.2014 р. не скасовують та не зупиняють дію законів, які встановлюють підстави звернення стягнення та спосіб реалізації предмета іпотеки, зокрема, Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Питання, які були поставлені заявником в заяві про роз'яснення рішення суду, врегульовані діючим законодавством та описані в мотивувальній та резолютивній частині рішення від 13 лютого 2013 року та не потребують додаткового роз'яснення відповідно до ст. 221 ЦПК України.

В заяві про роз'яснення рішення суду не зазначено, що саме може ускладнити виконання ухваленого рішення. Із заяви не вбачається, що розуміння резолютивної частини рішення суду може викликати труднощі у сторін. Текст резолютивної частини рішення суду є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання. Крім цього рішення суду є обґрунтованим, прийнятим на основі цілком і всесторонньо з'ясованих обставин по справі, є зрозумілим і чітким та додаткових обґрунтувань і роз'яснень, на думку суду, не потребує.

Крім цього, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що резолютивна частина рішення суду від 13.02.2013 року є проста, доступна, зрозуміла, не припускає іншого тлумачення, тому відсутні підстави для роз'яснення рішення суду. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

З огляду на викладене вище, відсутні підстави для роз'яснення вищевказаного рішення суду, оскільки судове рішення є вичерпно чітким і однозначно зрозумілим, всі обґрунтування наведені в мотивувальній частині рішення, а підсумки в резолютивній частині рішення, яка не дає підстав для двозначного її трактування, тому у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду заявникові належить відмовити.

Керуючись ст.221 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розяснення рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний термін з моменту винесення ухвали.

Суддя:

ОСОБА_8