Вирок № 44921806, 26.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/422/14-к

1-КП/415/129/14

ВИРОК

Іменем України

26.02.2014 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Кім Р.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Уральск Уральської області, Казахстан, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 09 квітня 1993 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.2 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України (1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 06 лютого 1996 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.2, ст.43 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі на, 29 червня 1999 року Лисичанським міським судом за ст.140 ч.3, ст.19 ч.5 ст.142 ч.3, ст.142 ч.3, ст.191, ст.42 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі, ухвалою Луганського областного суду від 29 жовтня 1999 року вирок змінено - вважати засудженою за ст.140 ч.3, ст.19 ч.5 ст.142 ч.3, ст.142 ч.3, ст.42 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі, 20 квітня 2011 року Лисичанським міським судом за ст.263 ч.1 КК України (2001 року) до 2 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України (2001 року), з випробуваним строком на 1 рік, 27 червня 2011 року Лисичанським міським судом за ст.213 ч.1 КК України (2001 року) до 150 годин громадських робіт, 01 лютого 2012 року Лисичанським міським судом за ст.122 ч.1, ст.389 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71, ст.72 КК України до 2 років 15 днів позбавлення волі, 23 січня 2014 року Лисичанським міським судом за ст.125 ч.2, ст.71, ст.72 КК України до 1 року позбавлення волі, не зареєстрованої, проживаючої у АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

02 липня 2013 року, приблизно о 08 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - кутошлифувальну машину марки «Енергомаш УШМ-90125», вартістю 246 гривень 13 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

Крім того, 09 липня 2013 року, приблизно о 09 годині 40 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - лобзик електричний марки «Sturm» model «JS4076P», вартістю 232 гривні 70 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

10 липня 2013 року, приблизно о 08 годині 55 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - шуруповерт акумуляторний марки «Einhell Bavaria» model «Bas 18-2\1 HA», вартістю267 гривень 20 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

18 липня 2013 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - електродрель ударну, двохшвидкістну, марки «Макито HP 2051», вартістю 1007 гривень 50 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

24 липня 2013 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - будівельний фен марки «BAUTEC Germany ВНР 2000Е/2», вартістю 190 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

25 липня 2013 року, приблизно о 09 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - дрель електричну (шуруповерт) марки «Ритм ДЄ 560», вартістю 171 гривня, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

29 липня 2013 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - набір інструментів, вартістю 800 гривень, та електричну машинку для підстригання марки «Oster», вартістю 500 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1300 гривень.

29 липня 2013 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - перфоратор марки «Kress 600 PSE», вартістю 930 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

24 листопада 2013 року, приблизно о 10 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем свого мешкання, АДРЕСА_1, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - шліфувальну машинку (болгарку) марки «WS08-115», вартістю 187 гривень 20 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на зазначену суму.

24 грудня 2013 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись в квартирі за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_5, по АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - гроші, у сумі 200 гривень, спричинивши останній майнову шкоду на зазначену суму.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень - відмовилась, і, відповідая на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, таємного викрадання майна потерпілого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії. Завдана потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнова шкода - не відшкодована, що зобов'язується усунути в найкоротший термін.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_2, та, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, доведено, і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останньої за ст.185 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.173), не працює, у скоєному - щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_2, щире каяття останньої та активну поведінку щодо розкриття злочину, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, і, разом з тим, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, в тому числі і думку потерпілого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченій суворого покарання не наполягали, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки обвинувачена ОСОБА_2 скоїла умисний, корисливий злочин, який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, крім того, в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбувала покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисних злочинів, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченій ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, викладений в данному вироку, до винесення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 23 січня 2014 року, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання, - за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2, відповідно до ухвали Лисичанського міського суду Луганської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23 січня 2014 року (а.с.231-237), обчислювати з 23 січня 2014 року, оскільки, строк тримання під вартою, згідно до ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

У зв'язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_2, було проведено судову товарознавчу експертизу за №10/7 від 10 січня 2014 року (а.с.28-31) та судову товарознавчу експертизу за №11/7 від 10 січня 2014 року (а.с.64-66), витрати на залучення експертів щодо проведення останніх складають суму у розмірі 342 гривні 30 копійок (а.с.32) і 342 гривні 30 копійок (а.с.67), відповідно, котрі підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2, в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3, потерпілим ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - відсутні.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити їй покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за вироком Лисичанського міського суду 23 січня 2014 року, покаранням, призначеним за данним вироком, визначити обвинуваченій ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_2 обчислювати з 23 січня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

684 (шістьсот вісімдесят чотири) гривні 60 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: