Постанова № 44921799, 18.02.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

415/605/14-п

3/415/200/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.02.2014 року місто Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від взводу ДПС з обслуговування посту №2 роти ДПС при УДАІ ГУМВС України у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,

встановила:

17 січня 2014 року, о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21113», державний реєстраційний номер «ВВ3456АР», що належить ОСОБА_2, по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, з наявними ознаками перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (запах ліків з ротової порожнини, почервоніння очей та обличча), від проходження медичного огляду для встановлення стану перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, в присутності свідків, порушивши п.2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, визнав та пояснив, що 17 січня 2014 року, у денний час, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21113», державний реєстраційний номер «ВВ3456АР», по вулиці Орджонікідзе міста Лисичанська, був зупинений співробітниками ДПС, які, угледівши в його зовнішності якісь ознаки перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, запропонували пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного спяніння, від чого він, дійсно, через власну необізнаність, відмовився у присутності двох свідків, оскільки факту вживання лікарських препаратів, призначених йому з приводу наявності захворювання серденносудинної системи, напередодні керування транспортним засобом, а саме, вранці 17 січня 2014 року, не спростовував, до того ж не знав, що за вказані дії передбачена адміністративна відповідальність. Свою провину усвідомив, щиро розкаявся та просив суд суворо його не наказувати, оскільки до адміністративної відповідальності він притягується вперше і зробив для себе належні висновки.

З досліджених у судовому засіданні письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 17 січня 2014 року вони були присутніми в якості понятих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1, який, керуючи транспортним засобом, від пропозиції співробітників ДПС щодо проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дійсно, відмовився в їх присутності.

Із дослідженого у судовому засуданні диску з аудіо-відео-записом скоєного правопорушення від 17 січня 2014 року, долученного до матеріалу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, вбачається, що 17 січня 2014 року року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21113», державний реєстраційний номер «ВВ3456АР», на пропозицію співробітників ДПС щодо проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, в присутності свідків.

У судовому засіданні встановлено, що на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 18 квітня 2013 року ВРЕР міста Лисичанська при УДАІ УМВС України в Луганській області, видане посвідчення водія серії ВАН №649610 категорії В1,В.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, підтверджується письмовими поясненнями, наданими останнім власноруч безпосередньо після вчинення адміністративного правопорушення, а також, змістом досліджених у судовому засіданні письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду немає.

Дії ОСОБА_1 за ознаками ст.130 ч.1 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, є пенсіонерем, інвалідом не являється, раніше адміністративному стягненню не піддавався, неповнолітніх дітей або батьків похилого віку на утриманні не має.

В якості обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, помякшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги повне визнання своєї провини, щире розкаяння.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, а також, майнового стану правопорушника ОСОБА_1, наявності обставин, що помякшують його відповідальність, та відсутності обставин, які б її обтяжували, і разом з тим, враховуючи обставини, характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст.130 ч.1 КУпАП, і разом з тим, враховуючи наявність декількох обставин, що помякшують відповідальність правопорушника ОСОБА_1, з урахуванням віку та щирого каяття останнього у вчиненні інкримінованного правопорушення, суд вважає за можливе призначити зазначене стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією зазначенної статті, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.130 ч.1 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Речовий доказ:

диск з аудіо-відео-записом, долучений до матеріалу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1,

підлягає збереженню в матеріалі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ознаками ст.130 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст.33, ст.40-1, ст.130 ч.1, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП,

постановила:

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Одержувач суми штрафу УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО одержувача 21081300, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31111149700001, місто Лисичанськ, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області (отримувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

Речовий доказ:

диск з аудіо-відео-записом, долучений до матеріалу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1,

зберігати в матеріалі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ознаками ст.130 ч.1 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: