Ухвала суду № 44907482, 09.08.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

09.08.2013

1

Справа № 335/8023/13-ц

2/335/2262/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж про стягнення заборгованості.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8.

Вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, ціна позову складає 509 420,21 гривень, а ринкова вартість нерухомого майна, на який позивач просить накласти арешт, згідно висновку про ринкову вартість майна від 31.03.2013 року, становить 8 827 406,00 гривень без урахування ПДВ, що порушує співмірність вартості майна із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що право власності на майно, на яке позивач просить накласти арешт, на час подання позову та розгляду судом заяви про забезпечення позову належить саме відповідачу у справі, і що вжиття таких заходів забезпечення позову, не порушить законні права та інтереси третіх осіб, оскільки, відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.05.2013 року, нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, передано у власність ТОВ „Токмак Солар Енерджі, на підставі затвердженої судом мирової угоди.

Беручи до уваги, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, встановлених ст. 151 ЦПК України, крім того, позивачем не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя : В.В. Калюжна