Ухвала суду № 44898232, 08.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/5003/14-ц Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 47 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді:Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Житомирської міської ради, за участю третьої особи Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міськради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного судум. Житомиравід 03 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Житомирської міської ради № 667 від 03.07.2008 р., яким відповідачам ОСОБА_4 надано у спільну власність земельну ділянку площею 0,0824 га по вул. Селецька, 10-а у м. Житомирі, визнати недійсним державний акт серії ЯД № 559200 від 03.09.2008р. про право власності на зазначену земельну ділянку та скасувати його державну реєстрацію. В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві власності належать земельні ділянки площею 0,0500 га та площею 0,1000 га за адресою: вул. Селецька, 8-а, м. Житомир. Земельна ділянка ОСОБА_2 межує з земельною ділянкою по вул. Селецька, 10 м. Житомир, що на праві власності належить відповідачам. Згідно додатку до акту від 13.03.2014р., яким КП «Житомирський міський центр земельних відносин» встановило на місцевості межі земельної ділянки позивача, цифрою 2 позначено частину ділянки позивачки площею 0,0009га, яка самовільно зайнята відповідачами ОСОБА_3. Позивачка вважає, що порушення відповідачами меж і самовільне зайняття частини земельної ділянки, порушує її права як власника земельної ділянки, тому рішення Житомирської міськради підлягає скасуванню з визнанням недійсним державного акту на землю та скасуванням його реєстрації.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03.04.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Зокрема, зазначила, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності потреби в погодженні меж земельної ділянки, переданої Житомирською міськрадою у спільну власність ОСОБА_3, з суміжним землекористувачем, не відповідають вимогам земельного законодавства, фактичним обставинам справи та положенням п.п. «г» п.18 Постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 р. № 7. Висновки суду щодо доведеності факту встановлення спірної межі землеволодінь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі рішень виконкому Житомирської міськради від 11.09.1997р. №491, 24.02.2000р. №116, рішення Житомирської міської ради від 09.12.2005р. №585 не відповідають фактичним обставинам справи, так як в матеріалах відсутні відповідні акти погодження та встановлення меж відповідних земельних ділянок в натурі. Крім того, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не дотримано принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін, оскільки суд неодноразово без поважних причин відкладав розгляд справи та всупереч ст.131 ЦПК України приймав клопотання від учасників процесу після початку розгляду справи по суті.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення буд-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору міни від 12.03.2007р. №780 видано державний акт серії ЯГ №763396 на право власності на земельну ділянку площею 0,0500га, яка розташована по вул. Селецькій, 8 у м. Житомирі.

За договором оренди землі від 30.01.2008р. Житомирська міська рада на підставі рішення від 21.11.2007р. № 547 надала позивачці у строкове користування земельну ділянку площею 0,0594га, у тому числі під ріллю 0,0594 га, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку за тією ж адресою строком на пять років (а.с.11-12). За вимогами вищевказаного рішення складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в якому зазначено, що суперечок при відводі заявлено не було (а.с.13).

Рішенням від 28.02.2008 р. № 162 виконкому Житомирської міськради надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво двоквартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці по вул. Селецька,8-а м. Житомир (а.с.185).

КП «Житомирський міський центр земельних відносин» 12.09.2008р. розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку позивача площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Селецька, 8-а в м. Житомирі (а.с. 181-185).

12.09.2008р. складено протокол погодження меж земельної ділянки по вул. Селецька, 8-а, який засвідчено підписами сторін у справі як суміжними землекористувачами ділянок №8, 8-а, 10, 10-а (а.с.188).

22.05.2009р. в Протоколі погодження меж земельної ділянки та передачі межових знаків по вул. Селецькій8, 8-а тими ж сторонами як суміжними землекористувачами, претензій заявлено не було (а.с. 192).

На підставі рішення Житомирської міської ради №1143 від 23.12.2009р. ОСОБА_2 було видано державний акт серії ЯЛ №518104 від 29.03.2011р. про право власності на земельну ділянку площею 0,1000га, розташовану по вул. Селецькій, 8-а у м. Житомирі (а.с.6).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.10.1999р. відповідачі ОСОБА_5 купили земельну ділянку площею 0,0670 га по вул. Селецькій, 10 в м. Житомирі у попереднього власника ОСОБА_6, у якого крім згаданої знаходилась ще земельна ділянка площею 0,0199 га в постійному користуванні та земельна ділянка площею 0,0408 га в оренді.

Згідно з рішенням Житомирського міськвиконкому № 116 від 24.02.2000р. відповідачі оформили земельну ділянку площею 0,0408 га в оренду строком на 3 роки та земельну ділянку площею 0,0195 га в постійне користування.

В подальшому рішенням Житомирської міської ради №585 від 09.12.2005р. було внесено зміни до п.3.1 вищевказаного рішення №116 в частині надання в постійне користування відповідачам ділянки 0,0195 га і в частині оренди земельної ділянки площею 0,0408 га та надано земельну ділянку площею 0,0606 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в довгострокову оренду строком на 25 років по вул. Селецькій, 10 в м. Житомирі, на підставі чого 08.02.2006р. між міськрадою та ОСОБА_3 укладено договір оренди (а.с. 234-235, 148-151).

08.02.2006р. складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в якому зазначено, що розміри, місцеположення земельної ділянки і місця повороту зовнішньої межі закріплені в натурі межовими знаками, суперечок при цьому не заявлено (а.с.153).

З вищевикладеного вбачається, що межі земельної ділянки відповідачів ОСОБА_3 в частині, в якій вони межують із земельною ділянкою позивачки ОСОБА_2 по вул. Селецькій, 8, були визначені ще в 2006 році. До того ж, в протоколах погодження меж земельних ділянок від 12.09.2008р. (а.с.188) та від 22.05.2009р. (а.с.192) претензій не було заявлено жодною із сторін, які були суміжними землекористувачами.

13.04.2006р. рішенням Житомирського міськвиконкому № 318 було надано дозвіл відповідачам ОСОБА_3 на будівництво одноквартирного житлового будинку та присвоєно постійну адресу: вул. Селецька, 10-а м. Житомир.

Рішенням Житомирської міськради №667 від 03.07.2008р. був затверджений проект відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0824 га (яка збільшилась в ході розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0606га на 0,0218га) та передана у власність відповідачам, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №559200 від 03.09.2008р. (а.с.94, 95).

Згідно протоколу встановлення та узгодження зовнішніх меж від 18.11.2007р. зазначено, що межі проходять по існуючому паркану та межових знаках, заяви представників суміжних землекористувачів по закріпленню меж не заявлено, розміри та місцезнаходження землекористування наведені на плані, межові знаки передані на зберігання, серед представників суміжних землекористувачів зазначено: ОСОБА_2 сад. №8 вул. Селецька, приватизовано держ.акт №010620900229 від 16.03.2007р. згідно договору міни (а.с.130).

Таким чином, земельна ділянка відповідачів ОСОБА_3 за адресою: вул. Селецька, 10-а була сформована у 2007 році, земельна ділянка позивачки ОСОБА_2 за адресою: вул. Селецька, 8-а була передана їй у власність в 2009 році за рішенням Житомирської міської ради № 1143 від 23.12.2009р. Відповідачі мали в оренді земельну ділянку 0,0606га з визначеними та встановленими межами ще у 2006 році, площа якої в подальшому була збільшена до 0,0824га за рахунок земельної ділянки, прилеглої до будинку № 12 по вул. Селецькій в м. Житомирі, та передана у власність, що підтверджується кадастровими планами земельної ділянки, наявними в проекті відведення (а.с.152, 132).

Відповідно до п.10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМ України №677 від 26.05.2004р., погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,0824 га по вул. Селецькій, 10-а відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №677 від 03.07.2008р.

Крім того, апелянту розяснено в суді апеляційної інстанції право на подання клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, однак остання таким правом не скористались, відмовившись від її проведення.

За змістом ст.10 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку, що факт порушення меж чи самовільного зайняття відповідачами земельної ділянки позивачем не доведений, тому відсутність підпису в акті погодження меж не впливає на реалізацію позивачем права власності на земельну ділянку так само, як наявність підпису в такому акті не призводить до виникнення прав на земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно, всебічно та обєктивно дослідив обставини справи, права і обовязки сторін у даних правовідносинах, зясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам підстави скасування рішення суду відсутні, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді