Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19.08.2009 р. 16:20 № 2/239
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Бузінському А. В. вирішив адміністративну справу
за позовомКонтрольно-ревізійного управління в м.Києві
до Державного підприємства завод "Арсенал"
прозобов"язання виконати вимоги
Обставини справи:
Позов заявлено про стягнення з Відповідача частини прибутку (доходу) в дохід загального фонду Державного бюджету України у сумі 2 858 333,33 грн.
Позовні вимоги, мотивовані тим, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи, Позивач провів планову ревізію фінансово-господарської діяльності Відповідача за період з 01.01.2005 по 01.04.2007. За результатами ревізії було складено акт, який був підписаний Відповідачем із запереченнями. Відповідно до акту, ревізією було встановлено порушення чинного законодавства, відповідно до якого завдано шкоду інтересам держави в розмірі 2 858 333,33 грн. Позивач надіслав Відповідачу вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, однак Відповідач не виконав вимоги Позивача.
Відповідач проти позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у запереченні проти позову.
Крім того в судовому засіданні представником відповідача було заявлене клопотання щодо зупинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства завод "Арсенал".
За наслідками обговорення даного клопотання, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Завод "Арсенал" (надалі Відповідач), є підприємством державної форми власності, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 19 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема у збереженні та витрачанні коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності. Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Статтею 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (надалі Закон № 2939-ХІІ) передбачено, що державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Наказом «Про затвердження Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі»від 09.01.2001 № 111 затверджене Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (надалі Положення).
Відповідно до п. 1.1 Положення, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (надалі - Управління) є органами виконавчої влади, входять до складу державної контрольно-ревізійної служби в Україні (надалі - ДКРС) і підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню (надалі - ГоловКРУ) України.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно п.п. 2, 5 ст. 8 Закону № 2939-ХІІ, головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, крім іншого, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в м.Києві (надалі Позивач) на ІІ квартал 2007 року, було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Відповідача за період з 01.01.2005 по 01.04.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2939-ХІІ, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
За результатами ревізії було складено акт від 24.07.2007 № 08-30/616, який був підписаний Відповідачем із запереченнями. Відповідно до акту, ревізією було встановлено порушення чинного законодавства, відповідно до якого завдано шкоду інтересам держави в розмірі2 858 333, грн.
Відповідно до п. 42 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (надалі Порядок), у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу служби акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган служби має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу служби.
Відповідач листом від 07.08.2007 № 35-17/153-вих надіслав Позивачу письмові заперечення.
Згідно п. 43 Порядку, орган служби аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу служби або його заступником.
31.08.2007, Позивач склав висновок на заперечення Відповідача, відповідно до якого заперечення до акту не були прийняті.
В ході ревізії було встановлено, відповідачем укладено договір від 12.01.2002р. № 12/02 з ТОВ "Житло-Буд" про будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщенням суспільного призначення та критими автостоянками на Кловському узвозі, 7-а у м. Києві. Відповідно до умов даного договору, сторони домовились об'єднати зусилля передпроектних і проектних робіт, будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями суспільного призначення та критою автостоянкою за адресою:Кловський узвіз, 7-а у Печерському районі м. Києва. Сторони прийняля на себе відповідні зобов'язання, а саме Відповідач, виступаючи замовником, надає під будівництво земельну ділянку (на Кловському узвозі, 7-а), а ТОВ "Житло-Буд", виступає генеральним підрядчиком та інвестором будівництва - бере обов'язки по виконанню всього обсягу робіт з будівництва та його фінансуванню.
17.08.2004р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою змінено п. 1.3 Договору та передбачено, що Відповідач замість квартир має право отримати грошову компенсацію конкретної площі квартир, визначеної Договором у відсотковому відношенні - 5% загальної площі квартир будинку.
В подальшому до Договору вносились зміни додатковими угодами № 2, № 3, № 4 № 5 № 6. В пункті 1 останньої угоди від 19.09.2006р. № 6 вказано, що згідно домовленості між ТОВ "Житло-Буд" ті Державним підприємством завод "Арсенал", на підставі п. 1. 3 Договору від 12.12.2002р. № 12/02 (з врахуванням змін, які внесені послідуючими додатковими угодами) ТОВ "Житло-Буд" здійснило грошову компенсацію у розмірі 8300000 грн. в тому числі ПДВ 1383333,33 грн., за частину квартир загальною площею 1950,19 кв. м., права на які належали Відповідачу в будинку № 7-а на Кловському узвозі в м. Києві.
Як вбачається з матеріалів справи за 2005-2006р. Відповідачем було отримано грошові кошти з врахуванням сальдо проведених розрахунків станом на 01.01.2005р. в сумі 9800000 грн., в тому числі ПДВ 16333333,33 грн. від ТОВ "Житло-Буд", як компенсація за частину квартир.
В порушення вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV та п. 5 Стандарту (Положення) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дані кошти обліковувались на рахунку "69" - "Доходи майбутніх періодів".
З вищенаведеного слідує, що Відповідачем занижено в обліку та фінансовій звітності доход за результатами роботи у 2006 році а суму 8166666,67 грн. як наслідок, за результатами фінансово-господарської діяльності не нараховано і не перераховано частину цього прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України в 2006 році в сумі - 4083333,34 грн.
Крім того, продовж I кварталу 2007 року Відповідач отримав грошові кошт від ТОВ "Житло-Буд" в сумі 1750000 в тому числі ПДВ 291666,67 як компенсація за частину квартир, загальною площею 1250,19 кв. м. Облік отриманих коштів здійснювався на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів", у зв'язку з чим позивачем знову було порушено т. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV та п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", що призвело до викривлення звітності, а саме заниження доходів за результатами роботи у I кварталі 2007 року на суму - 1458333,33 грн. та не нарахування і не перерахування частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності в I кварталі 2007 року в сумі - 218749,99 грн.
В ході ревізії Відповідачем повністю перераховано до загального фонду Державного бюджету України належну до сплати частину прибутку у сумі - 218749,99 грн.
Також під час ревізії Відповідачем перераховано до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку на суму 1225000,01 грн. від отриманої грошової компенсації за частину квартир, права на які належали Відповідачу.
Згідно абз. 1 пп. 2.2.6 Положення, управління пред'являє керівникам та іншим посадовим особам підконтрольних установ, які ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених у ході ревізій порушень і недоліків.
Позивач пред`явив Відповідачу вимогу від 13.03.2008р. №26-08-14/1789 про повне усунення виявлених ревізією порушень законодавства та відшкодування завданих державі збитків на загальну суму 2 858333,33 грн.
Абзацом. 2 п. 46 Порядку передбачено, що про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Однак, Відповідач у визначений строк не виконав в повному обсязі вимоги Позивача.
Абзацом 3 п. 50 Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення, крім іншого, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Крім того, представником Відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку реорганізацією ДП Завод "Арсенал" шляхом його приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 156 КАС України унеможливлює розглядд справи.
Проте в судовому засіданні було встановлено, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки Відповідач не заперечував, що з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключений, володіє повною правосуб'єктністю, а тому немає підстав вважати, що Відповідач у справі відсутній.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити адміністративний позов.
2. Стягнути з Державного підприємства Завод "Арсенал" частину прибутку (доходу) в дохід загального фонду Державного бюджету України у сумі 2858333,33 гривень, за кодом бюджетної класифікації доходів 21010100 "Частина прибутку господарських організацій (державних) унітарних підприємств, що вилучають до бюджету", банк одержувача ГУДК України у м. Києві, код банку (МФО) 820019 одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ 26077922, р/р 31112074700007.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В. І. Келеберда
Дата складення повного тексту рішення суду - 25.08.2009р.
Судове рішення № 4488534, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 19.08.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/239. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: