Постанова № 44876478, 10.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа № 917/455/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Довбиш А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Заєць П.Л. (довіреність №44/5 від 16.02.2015 року);

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№3080П/1-43) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 травня 2015 року у справі №917/455/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ,

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", с. Попівка, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор - УТР", с. Юсківці, Полтавська область,

про звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмет застави,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ТОВ "Південно промислова компанія" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" про звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмети застави.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12 травня 2015 року у справі №917/455/15 (суддя Киричук О.А.) призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення експерту поставити наступні питання: - яка ринкова вартість майна, переданого в заставу на підставі договорів застави № 180311-3 від 18.03.2011 р. та № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 р., а саме:

1) оприскувач ELIOS 2700 BDL, 2007 рік випуску, заводський № S 7629, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361453, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

2) сівалка 812201 CDF, 2006 рік випуску, заводський № HS 22E129, яка належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 393350, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

3) дисковий чизель 4511-11-SB 4511 Chisel, 2007 рік випуску, заводський № 4511А07002, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361451, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

4) розкидач мінеральних добрив Kuhn MDS 935 R2, 2007 рік випуску, заводський № 44667, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361452, видане Миргородською ІДТН 13.06.07;

5) сівалка Great Plains З S-4000F, 2007 рік випуску, заводський № YY1546, , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 3361546, видане Миргородською ІДТН 16.10.07;

6) культиватор Will-Rich 16 Excel 39, 2007 рік випуску, заводській № 457225, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ 361514, видане Миргородською ІДТН 22.08.07;

7) подрібнювач універсальний KORNIK (2,8 м), № 037 з карланно-телескопычним валом 6/8 та дефлеторними пластинами 10 шт., який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № 403/419 від 04.07.2007;

8) пресс-підбирач рулонний ПР-Ф-145 який належить Заставодавцю на праві власності на підставі видаткової накладної № РН-000068 від 28.05.2008;

9) плуг оборотний Gregoire Besson 7+1 корп № 720060, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі договору купівлі продажу № 247-07 СТ від 09.06.2007;

10) автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, цвіт - сірий, 2008 рік випуску, реєстраційний № ВІ 8595 АХ, заводський № JSALTD54V307070, який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва ВІС 094193, видане Миргородським ВРЕР УДАІ ГУМВС Укр. в Полтавській обл.

11) Комбайн зернозбиральний MASSEY FERGUSON 9790, 2008 року випуску, державний номер 13978ВІ.

Зобов'язано сторін надати доступ експерту до предмету дослідження. Зупинено провадження по справі № 917/455/15 на час проведення експертизи.

Позивач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду від 12.05.2015 року по справі № 917/455/15, у задоволенні клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи відмовити, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження розгляд скарги призначено на 10.06.2015 року.

26.05.2015р. на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№9098), в яких він просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 12 травня 2015 року у справі №917/455/15 без змін.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників відповідача та третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, беручи до уваги встановлений частиною 2 статті 102 ГПК України п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У березні 2015 року ТОВ "Південно промислова компанія" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" про звернення стягнення шляхом визнання права власності на предмети застави.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12 травня 2015 року у справі №917/455/15 (суддя Киричук О.А.) призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, зобов'язано сторін надати доступ експерту до предмету дослідження. Зупинено провадження по справі № 917/455/15 на час проведення експертизи.

Ухвала мотивована тим, що для вирішення питання щодо визначення вартості предмета застави необхідні спеціальні знання, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та призначити відповідну судову експертизу. Також суд зазначив, що у зв'язку з призначенням експертизи, провадження у справі підлягає зупиненню.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пункті 9 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, який кореспондується з пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз", встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;

обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи;

підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи;

організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи;

перелік питань, що потребують роз'яснення;

мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи;

місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені;

об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;

обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєї ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст. 79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п. ч.2 ст. 79 ГПК України).

Висновок судового експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінка доказів за внутрішнім переконанням полягає у тому, що їх достовірність та доказову силу встановлює безпосередньо суд, який розглядає справу. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, що відображається у судовому рішенні. При оцінці доказів суд зобов'язаний керуватися законодавством, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення з посиланням на законодавство.

Зазначена ухвала місцевого господарського суду від 12.05.2015р. мотивована необхідністю призначення у справі судової товарознавчої експертизи, оскільки наявні у справі докази щодо вартості заставного майна є суперечливими, а для роз'яснення зазначених питань потребуються спеціальні знання.

Однак, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано доцільність проведення експертизи та зупинення провадження у справі, а також не вказано з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору потребує спеціальних знань та не визначено конкретних підстав для проведення експертизи.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договорів застави, сторони при укладенні даних договорів погодили, що вартість предмету застави згідно з п. 1.3. договору застави № 271112-ЗАВ від 27.11.2012 року (в редакції від 28.11.2013 р.) вартість предмету застави становить 863 996,68 грн., згідно з п. 1.4. договору застави № 180311-3 від 18.03.2011 року (в редакції від 28.11.2013 р.) загальна вартість предметів застави становить 1362 234,00 грн. Отже, згідно з умовами договорів застави, загальна вартість предметів застави складає 2226230,68 грн.

Приписами частини 3 статті 37 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Окрім того, відповідно до п. 4.3. Договору застави № 180311-3 ціна предмету застави визначається на підставі проведеної експертної оцінки суб'єктом оціночної діяльності, визначеного Заставодержателем самостійно та зазначеної в звіті про оцінку майна.

Відповідно до п. 3.3. Договору застави № 271112-ЗАВ на момент звернення стягнення на ринкова вартість предмету застави встановлюється звітом про експертну оцінку ринкової вартості предмету застави, яку проводить суб'єкт оціночної діяльності. Сторони погодили, що ринкова вартість предмету застави, яка встановлюється звітом про експертну оцінку ринкової вартості предмету застави на момент звернення стягнення є новою ринковою вартістю предмету застави.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Капитель-Груп" проведено незалежну оцінку предметів іпотеки та застави та визначено реальну ринкову вартість.

А отже, поставлені місцевим господарським судом на вирішення експерта питання про визначення вартості об'єктів нерухомого майна за договорами застави спростовуються матеріалами справи та є такими, що не входять до предмета доказування у даній справі.

Отже, оскільки в даному випадку зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення нових обставин, які не входять до предмету доказування, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд помилково виніс ухвалу від 12.05.2015р., яка фактично спрямована на затягування судового процесу.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (пункт 12. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2015р. у справі №922/4725/14, постанові від 23.06.2014 року у справі №910/11569/13, постанові від 10.12.2014 року у справі №910/17936/14.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Полтавської області від 12.05.2015р. у справі №917/455/15 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що у випадку, якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга, з урахуванням вимог частини першої ст. 106 та ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу, не може бути розглянута господарським судом. У разі, коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення. Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області частковому скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 2 ст. 103, п.п.3, 4 ст. 104, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.05.2015р. у справі №917/455/15 в частині зупинення провадження у справі скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.06.2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.