Ухвала суду № 44874739, 08.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

08.06.2015 Справа № 15/417-б

За заявою Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" (код ЄДРОПУ 24338761)

про банкрутство

За заявою ліквідатора Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" арбітражного керуючого Шаргало Р.В.

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від заявника (боржника) Кишковський О.В. - представник

Арб. керуючий не з'явився

Від ПАТ «ВТБ Банк» Карпінський С.В. - представник

Від ПП «Фарммаркет» Боровенко Д.В. - представник

Від ТОВ «АТЛ» Скляр К.А. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва на стадії ліквідаційної процедури знаходиться справа № 15/417-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД", визнаного банкрутом в порядку ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до постанови від 03.08.2011.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В., продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" на шість місяців, до 11.09.2015.

16.04.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В. про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2015 розгляд заяви призначено на 25.05.2015.

25.05.2015 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Приватного підприємства "Фарммаркет" про оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 відкладено розгляд справи на 08.06.2015 у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 08.06.2015 розглядалась заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шаргала Р.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника.

Представник заявника (боржника) надав пояснення по суті поданої заяви.

Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» щодо задоволення поданої заяви заперечив.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛ» також заперечив щодо задоволення заяви ліквідатора банкрута.

Як вбачається з поданої заяви, 01.06.2010 між Дочірнім підприємством «Трейд Лайн ЛТД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2723.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність від продавця нежитлову будівлю, літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Матюшенка, З-б. За заявою власників відчужується нежитлова будівля, цегляна, зазначена в плані літ «А-2», загальною площею 857.7 кв.м. - нежиле приміщення.

Пунктом 1.2 договору купівлі-продажу передбачено, що нежиле приміщення, що продається, належить продавцю на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.03.2008 у справі № 29/146-08.

Крім того, 01.06.2010 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (в подальшому замінено на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») (іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством «Трейд Лайн ЛТД» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2715, за змістом п. 1.1 якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань, зазначених в п. 1.2 цього договору, передає іпотекодержателю в наступну іпотеку нерухоме майно, зазначене в п. 1.2 цього договору, а іпотекодержатель приймає його в іпотеку на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 1.2 іпотечного договору визначено, що іпотекою за цим договором забезпечується виконання позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ») зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору № 4 від 01.06.2010, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів.

Відповідно до п. 2.1.1 іпотечного договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, яким є нежитлова будівля, літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Матюшенка. 3-б. цегляна, зазначена в плані літ «А-2», загальною площею 857,7 кв.м.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ» та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» було укладено іпотечний договір від 01.07.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2715, предметом якого є передання спірного майна в іпотеку банку для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛ» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 4 від 01.06.2010.

Відповідно ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У поданій до суду заяві ліквідатор Дочірнього підприємства «Трейд Лайн ЛТД» арбітражного керуючого Шаргала Р.В. просить суд визнати недійсними договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.06.2010, а також іпотечні договори від 01.06.2010 та 01.07.2010, на підставі ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999) та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011), оскільки виконання боржником вказаних договорів призвело до неплатоспроможності останнього, а в подальшому визнання Дочірнього підприємства «Трейд Лайн ЛТД» банкрутом.

В поданих запереченнях Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛ» та Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» заявило про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Шаргало Р.В. був призначений ліквідатором Дочірнього підприємства «Трейд Лайн ЛТД» ухвалою суду від 04.12.2013.

Крім того, у додаткових поясненнях до поданих заперечень арбітражний керуючий Шаргало Р.В. зазначив, що обставини, які стали підставою для звернення до суду із заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника стали йому відомими протягом 2014, після надходження, на виконання вимог ухвали суду, запитуваних документів та ознайомлення з матеріалами справи № 15/417-б.

Суд погоджується з наведеними доводами ліквідатора тому не вбачає підстав для застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження передбачені даним законом, зокрема має право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, з підстав, передбачених ч.10 ст. 17 цього Закону.

Згідно ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

З наведеного вбачається, що норми ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" допускають можливість визнання недійсною угоди, що не виконана (повністю або частково) на момент порушення справи про банкрутство боржника.

Вказаного висновку дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 17.11.2010 у справі № 1-2/181-07-6211.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.06.2010, а також іпотечні договори від 01.06.2010 та 01.07.2010 були укладені до порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Трейд Лайн ЛТД» і виконані сторонами у повному обсязі, відтак відсутні підстави визнання даних договорів недійсними згідно ч. 10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Посилання ліквідатора на ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011), суд вважає безпідставними, оскільки нормами ст. 58 Конституції України встановлено, що закон не має зворотної дії у часі.

Враховуючи викладене вище, заява ліквідатора Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" арбітражного керуючого Шаргало Р.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника залишається судом без задоволення.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 33, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви ліквідатора Дочірнього підприємства "Трейд Лайн ЛТД" арбітражного керуючого Шаргало Р.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки майна боржника відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику (боржнику), ліквідатору, кредиторам, Товариству з обмеженою відповідальністю "АТЛ" та Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк".

СуддяП.П. Чеберяк