Рішення № 44874536, 08.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/57/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015 Справа № 908/1419/15-г

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж (71304, Запорізька область,

м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Чкалова, буд. 8)

до відповідача: Комунального підприємства "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська,

пр. 9 Травня, буд. 21)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 164)

про стягнення суми 297334,13 грн.

Головуючий суддя Гандюкова Л.П.

суддя Попова І.А.

суддя Шевченко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача - Денисенко Ю.О. (дов. № 10 від 31.12.2014 р.);

Від відповідача - Доненко В.О. (адвокат, договір від 30.03.2015 р.);

Від третьої особи - Медведєва О.М. (дов. №08-43/0876 від 08.04.2015 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 324378,62 грн., із яких: сума 302895,20 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію відповідно до договору про постачання електричної енергії № 862 від 02.03.2012 р., сума 8802,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, сума 1800,93 грн. 3% річних, сума 10880,09 грн. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1419/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/57/15, справу призначено до розгляду на 30.03.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.04.2015 р. На підставі ст. 89 ГПК України виправлено описку, допущену в описовій частині (абзац 4) ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/1419/15-г від 30.03.2015 р. Ухвалою від 20.04.2015 р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено Запорізьку обласну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.04.2015 р. Ухвалою суду від 29.04.2015 р. на підставі ст. 20 ГПК України заяву відповідача про відвід судді залишено без задоволення. Ухвалою від 29.04.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів - до 19.05.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.05.2015 р. У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.04.2015 р. Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 р. № 01-04/152/15 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гандюкова Л.П., судді - Попова І.А., Шевченко Т.М. Ухвалою від 15.05.2015 р. колегії суддів у складі: головуючого судді Гандюкової Л.П., суддів - Попова І.А., Шевченко Т.М. справа № 908/1419/15-г прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 08.06.2015 р. У судовому засіданні 08.06.2015 р. оголошувались перерви.

У судовому засіданні 08.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з усним клопотанням відповідача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів: програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

30.03.2015 р. від позивача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання (вих. № 63/2711 від 30.03.3015 р.), згідно з яким просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 285895,20 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 17000 грн.

Клопотання позивача прийнято судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

29.04.2015 р. від позивача через канцелярію суду надійшло письмове клопотання (вих. № 63/739 від 28.04.2015 р.) про зменшення розміру позовних вимог. Згідно з клопотанням позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 275850,71 грн., 8802,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1800,93 грн. 3% річних, 10880,09 грн. індексу інфляції. В клопотанні зазначено, що згідно з спільного протокольного рішення № 20/530 від 16.02.2015 р. стосовно Постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 р., Постанови НКРЕ від 23.01.2009 р. № 49 ВАТ «Запоріжжяобленерго» проведено розрахунок заборгованості за електроенергією, спожиту у січні 2015 р., у зв'язку з чим відносно відповідача було здійснено взаємозалік на суму 10044,49 грн.

Клопотання позивача прийнято судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням поданих клопотань про зменшення розміру позовних вимог, які надійшли до суду 30.03.2015 р. та 29.04.2015 р. На підставі договору про постачання електричної енергії № 862 від 02.03.2012 р., ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 275850,71 грн., 8802,40 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 1800,93 грн. 3% річних, 10880,09 грн. індексу інфляції.

Відповідач проти позову заперечував із підстав, викладених у письмовому відзиві, який надійшов до суду 16.04.2015 р. Зокрема, зазначив, що в порушення встановленого ГПК України порядку господарським судом було відкрито провадження у справі, при цьому позивачем позовні матеріали відповідачу не направлялися. Повторно заявив клопотання закрити провадження по справі, як помилково відкрите, оскільки позивач не направив стороні позову з додатками. Несплата коштів по договору № 862 відбулася не з вини відповідача, а в зв'язку з порушеннями та затримками рахунків та коштів на вказані цілі державою. 28.08.2014 р. вих. № 02/251 КП "Водоканал" письмово повідомило позивача про те, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 було затверджено Порядок та умови надання у 2014 р. субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Також були направлені протоколи №№ 24, 25, 37 від 05 і 12 червня 2014 р. засідання комісії Запорізької обласної державної адміністрації з погашення заборгованості, згідно з яких погоджено взаєморозрахунки за спожиту електроенергію перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" в сумі 138.340.00 грн. Відповідач також вважає, що відповідно до пп. 2 п. 12 додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 зобов'язанням сторін є не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до договору, а отже, і до проведення взаєморозрахунків підприємство не має права розраховуватися із заборгованістю, в свою чергу ВАТ "Запоріжжяобленерго" не має право вимагати її сплати. Вважає неправомірними нарахування санкцій та пені, відключення підприємства на підставі заборгованості. Позивач, як зазначає відповідач, достовірно знав про причини, з яких виникла заборгованість - з обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони: Запорізької обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України. Стверджує, що позивач порушив умови договору № 862 (п. 2.4), згідно з якого сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством у разі присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони. Позивач не виконав вказаний пункт договору та не уклав додаткові договори з Запорізькою облдержадміністрацією, тому не має права взагалі на звернення до суду. Просить у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 30.03.2015 р. представник відповідача усно заявив клопотання про повернення позовної заяви, як прийнятої помилково, оскільки позивач не направив відповідачу позовну заяву з додатками.

Клопотання було відхилено як необґрунтоване ухвалою суду від 30.03.2015 р. у зв'язку з тим, що на підставі ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви можливо лише до порушення провадження у справі з підстав, перелік яких наведено у ст. 63 ГПК України і цей перелік є вичерпний. До позовної заяви позивачем було долучено опис вкладення з відміткою - штемпелем від 27.02.2015 р., згідно з яким відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками, що відповідало ст. 57 ГПК України і виключало повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

У судовому засіданні 30.03.2015 р. представник відповідача також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки договір про надання юридичних послуг укладено лише 30.03.2015р. Ухвалою суду від 30.03.2015 р. клопотання було задоволено.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі, яке викладено в письмовому відзиві, відхилено судом ухвалою від 20.04.2015 р. як необґрунтоване. Зокрема, в ухвалі зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено закриття провадження у справі. Статтею 80 ГПК України встановлено припинення провадження у справі, але перелік підстав для припинення є вичерпним і вказані відповідачем обставини не можуть бути підставою для припинення провадження у справі. Однак при цьому суд взяв до уваги, що із представленого відповідачем листа (копії) за підписом начальника Кам'янсько - Дніпровського ВЗ4 від 06.04.2015р. слідує, що представлене позивачем замовне повідомлення від цінного листа не відповідає квитанції відправки цінного листа, тому суд, враховуючи в тому числі ці обставини, зобов'язав позивача направити відповідачу копію позовної заяви з додатками та розрахунок заявленої до стягнення суми пені, 3% річних, інфляційних, складений окремо за кожним рахунком, який надійшов до суду від позивача 20.04.2015 р. із супровідним листом вих. № 63/2713 від 30.03.2015 р.

У судовому засіданні 20.04.2015 р. представник відповідача уточнив викладене у відзиві клопотання про залучення до участі у справі Запорізьку обласну державну адміністрацію та Кабінет Міністрів України: просив залучити Запорізьку обласну державну адміністрацію до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, від клопотання про залучення до участі Кабінет Міністрів України відмовився.

Ухвалою суду від 20.04.2015 р. задоволено клопотання відповідача про залучення Запорізької обласної державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 29.04.2015 р. представник відповідача заперечив проти переходу до розгляду справи по суті, після відкриття судового засідання і роз'яснення судом прав і обов'язків сторін заявив усне клопотання про залучення до участі у справі інших відповідачів: Кам'янсько - Дніпровську районну раду та Кам'янсько - Дніпровську державну районну адміністрацію, оскільки відповідно до статуту КП "Водоканал" підпорядковане, підзвітне і підконтрольне Кам'янсько - Дніпровській районній раді і ці особи виділяють кошти відповідачу. Суд повідомив, що клопотання може бути розглянуто судом лише після переходу до розгляду справи по суті, оскільки для його вирішення необхідно дослідження доказів.

У зв'язку з цим безпосередньо у судовому засіданні представником відповідача написана і подана заява про відвід судді, яка залишена без задоволення ухвалою від 29.04.2015р.

Після оголошення цієї ухвали безпосередньо у судовому засіданні 29.04.2015 р. представник відповідача написав та подав суду зустрічну позовну заяву, яка виготовлена на 1 аркуші, про визнання недійсним вказаного у підставі позову договору, як укладеного з перевищенням повноважень. Після роз'яснення судом порядку подачі зустрічного позову, представник відповідача усно відкликав і забрав цю зустрічну позовну заяву без реєстрації і розгляду судом, оскільки виявив бажання її належно підготувати та заявив клопотання продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів і подачі зустрічної позовної заяви. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 14.05.2015 р.

Однак, і до судового засідання 14.05.2015 р. представник відповідача зустрічну позовну заяву не подав, однак не дав можливості перейти до розгляду справу по суті, стверджуючи, що це є порушення його прав, знову заявив усне клопотання надати можливість подати зустрічний позов. Заявив усне клопотання залучити до участі у справі Департамент житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Кам'янсько - Дніпровську районну раду, викликати і допитати Горобцова С.А. (заступника директора з енергозбуту ВАТ "Запоріжжяобленерго"), який брав участь у засіданні комісії з погашення заборгованості. Клопотання відповідача про надання можливості подати зустрічний позов знову було задоволено судом і в судовому засіданні оголошена перерва до 15.05.2015 р., в іншій частині судом було роз'яснено, що клопотання буде розглянуто після переходу до розгляду справи по суті і дослідження доказів.

15.05.2015 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло письмове клопотання, згідно з яким відповідач просив: винести ухвалу про колегіальний розгляд справи в зв'язку з категорією та складністю справи; призначити експертизу приладів обліку; призначити бухгалтерську експертизу і зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням судових експертиз; надати матеріали справи на ознайомлення із запереченнями третьої особи.

Клопотання відповідача на підставі ст. 22 ГПК України задоволено частково, в частині надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача для ознайомлення з матеріалами справи не з'явився. Стосовно клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи суд зазначив, що з підстав, заявлених відповідачем, клопотання про колегіальний розгляд справи задоволенню не підлягає. Однак, розпорядженням голови суду від 15.05.2015 р. № 01-04/152/15 справу передано на колегіальний розгляд з інших підстав - у зв'язку з відрядженням судді Гандюкової Л.П. на термін з 18 по 30 травня 2015 р. та в зв'язку з закінченням строку розгляду спору у справі.

У судовому засіданні 08.06.2015 р. представник відповідача зустрічний позов не подав, заявив усне клопотання про залучення Держказначейства в якості відповідача, оскільки воно є розпорядником коштів та повторно заявив клопотання про залучення в якості відповідача райдержадміністрацію, яка є органом управління КП "Водоканал".

Суд перейшов до розгляду справи по суті, клопотання, заявлені під час розгляду справи про залучення інших осіб в якості відповідачів, про виклик в судове засідання та допит Горобцова С.А., про призначення судових експертиз і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі колегією суддів відхилено з підстав, які викладено в мотивувальній частині рішення.

У судовому засіданні 08.06.2015 р. представник відповідача також заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа № 03/178 від 28.05.2015 р. начальника управління фінансів Кам'янсько - Дніпровської районної державної адміністрації. Клопотання задоволено.

Представник третьої особи (Запорізька облдержадміністрація) через канцелярію суду 30.04.2015 р. подав письмове пояснення, в якому зазначено, що відносини облдержадміністрації з позивачем та відповідачем із питань, зазначених у даному спорі, регулюються Бюджетним кодексом України, Законом України на відповідний бюджетний рік, постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 «Деякі питання надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування». Згідно з даною постановою, якою затверджено відповідний Порядок, між учасниками розрахунків має бути укладений договір за примірною формою, зазначеною у додатку до Порядку. Проект такого договору на суму заборгованості 261215 грн., учасниками якого, між іншими, є сторони у справі, а також ДП «Енергоринок», складений, підписаний та завірений печатками учасників розрахунків, крім ДП «Енергоринок». Відповідно до п. 8 Порядку ДП «Енергоринок» укладає протягом 10 робочих днів із учасниками розрахунків договори про організацію взаєморозрахунків або надсилає їм письмову відмову з обґрунтуванням причин. ДП «Енергоринок» договір не підписав, листом від 26.12.2014 р. № 03/29-13190 надіслав позивачу та деяким іншим сторонам договору відмову в оформленні проекту договору. Обласна держадміністрація не є боржником за зазначеним спором, не є гарантом чи відповідальною за надання або ненадання відповідної субвенції з держбюджету. Фінансовий орган облдержадміністрації є розпорядником рахунків, на які надходять кошти відповідної субвенції з держбюджету за рішенням центральних органів виконавчої влади відповідно до встановленого порядку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012 р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Комунальним підприємством "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (Споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 862, відповідно до якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 9.4 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2012 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Згідно з усними поясненнями представників сторін, наданих у судовому засіданні, договір № 862 від 02.03.2012 р. є діючим на теперішній час.

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.4 договору № 862 від 02.03.2012 р. відповідач зобов'язався виконувати умови договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.п. 4, 6 Додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» споживач не пізніше 14-00 години 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за формою Додатка № 5.1, Акта звірки обсягу споживання електроенергії за тарифами, диференційованими за періодами часу за формою Додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу). Постачальник підписує подані акти та один примірник повертає споживачу. За підсумками розрахункового періоду Постачальник виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно з даних наданого споживачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів із дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата, зазначена в журналі; при направленні нарочним - дата вручення споживачу (п. 10 додатку № 4).

Аналогічні положення містить п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28 (далі - Правила).

Матеріали справи свідчать, що сторонами за договором № 862 від 02.03.2012 р. були підписані та скріплені печатками акти про спожиту активну електричну енергію, на підставі яких виписані рахунки:

За грудень 2013 р. - 24509 кВт/год. на суму 30586,87 грн. (рахунок № 862/12а від 03.01.2014 р.);

За січень 2014 р. - 29386 кВт/год. на суму 36695,14 грн. (рахунок № 862/1а від 06.02.2014 р.);

За лютий 2014 р. - 30147 кВт/год. на суму 37575,48 грн. (рахунок № 862/2а від 04.03.2014 р.);

За березень 2014 р. - 24571 кВт/год. на суму 30434,65 грн. (рахунок № 862/3а від 31.03.2014 р.);

За квітень 2014 р. - 24261 кВт/год. на суму 30529,76 грн. (рахунок № 862/4а від 06.05.2014 р.);

За травень 2014 р. - 20807 кВт/год. на суму 28346,74 грн. (рахунок № 862/5а від 30.05.2014 р.);

За червень 2014 р. - 22107 кВт/год. на суму 31376,60 грн. (рахунок № 862/6а від 02.07.2014 р.);

За липень 2014 р. - 23386 кВт/год. на суму 33870,82 грн. (рахунок № 862/7а від 01.08.2014 р.);

За серпень 2014 р. - 21116 кВт/год. на суму 31263,94 грн. (рахунок № 862/8а від 01.09.2014 р.);

За вересень 2014 р. - 23368 кВт/год. на суму 35457,04 грн. (рахунок № 862/9а від 02.10.2014 р.);

За жовтень 2014 р. - 20871 кВт/год. на суму 31448,89 грн. (рахунок № 862/10а від 04.11.2014 р.);

За листопад 2014 р. - 23462 кВт/год. на суму 35217,82 грн. (рахунок № 862/11а від 01.12.2014 р.);

За грудень 2014 р. - 25127 кВт/год. на суму 41023,78 грн. (рахунок № 862/12а від 29.12.2014 р.);

За січень 2015 р. - 28253 кВт/год. на суму 47841,29 грн. (рахунок № 862/1а від 03.02.2015 р.).

Позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки. На усіх рахунках на оплату спожитої електричної енергії в графі «рахунок отримав» міститься підпис із зазначенням прізвища інженера-енергетика відповідача, який діяв на підставі довіреності №13 від 23.01.2014 р., копія якої долучена до матеріалів справи ( т.1 а.с.98)

Також позивач направив поштою відповідачу рахунки на сплату пені, інфляційних та 3% річних, нарахованих за період із 01.01.2014 р. по 31.07.2014 р., із 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. Отримання зазначених рахунків відповідачем підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

19.09.2014 р. позивач направив відповідачу претензію № 5 (вих. № 63/1457 від 19.09.2014 р.), якою вимагав від відповідача перерахувати на зазначені рахунки грошові кошти в сумі 210442 грн. на погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію, а також пеню, 3% річних та інфляційні. Відповідач отримав претензію 23.09.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом, який вручений позивачу 29.09.2014 р., відповідач повідомив останнього, що відповідно до протоколу № 25 від 12.06.2014 р. комісії з погашення заборгованості підприємств ПЕК Запорізької області, відповідачу було погоджено проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованості за електроенергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 138340,00 грн. До проведення взаєморозрахунків підприємство не має права розраховуватися із заборгованістю, відповідно ВАТ «Запоріжжяобленерго» не має права вимагати її сплати. Вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій та пені на суму заборгованості.

У березні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 10 додатку № 4 до договору встановлено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів із дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником.

У порушення умов договору № 862 від 02.03.2012 р. відповідач у обумовлені терміни оплату за спожиту активну електроенергію не здійснив, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Із долученої до матеріалів справи копії банківської виписки слідує, що відповідач 23.02.2015 р. також перерахував відповідачу суми 10000,00 грн. та 7000,00 грн. із призначенням платежу: «оплата зг. рах. № 862/1а від 03.02.2015 за електроенергію спожиту у січні 2015р., частково». У зв'язку з чим позивач письмовим клопотанням, яке надійшло до суду 30.03.2015 р., зменшив суму заборгованості за спожиту електричну енергію до 285895,20 грн.

Також після порушення провадження у даній справі, позивач у письмовому клопотанні, яке надійшло до суду 29.04.2015 р., зазначив, що в квітні 2015 р. згідно з спільного протокольного рішення № 20/530 від 16.02.2015 р. стосовно постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. та постанови НКРЕ від 23.01.2009 р. № 49, ВАТ «Запоріжжяобленерго» провело розрахунок заборгованості між Державною казначейською службою України, ГУДКСУ в Запорізькій області, Головним фінансовим управлінням Запорізької облдержадміністрацією, ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» за електроенергію, спожиту у січні 2015 р., підприємствами водопостачання та водовідведення. Відносно КП «Водоканал» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області було здійснено взаємозалік на суму 10044,49 грн., що підтверджується факсограмою ВАТ «Запоріжжяобленерго» № 007-44у/107 від 06.04.2015 р. Копія факсограми № 007/44у/107 від 06.04.2015 р. долучена до матеріали справи.

Відповідач факт постачання електроенергії за заявлений період не спростував, усі акти про спожиту активну електричну енергію підписані без зауважень, скріплені печаткою.

Таким чином, сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію становить 275850,71 грн. Позов у частині стягнення суми боргу в розмірі 275850,71 грн. є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені в письмовому відзиві та усно в судових засіданнях, спростовуються наведеним нижче.

Відповідач зазначає, що несплата коштів по договору № 862 відбулася не з вини відповідача, а у зв'язку з порушеннями та затримками рахунків та коштів на вказані цілі державою. Відповідачем не отримані субвенції, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30, що унеможливлює розрахунки за договором. Протоколами №№ 24, 25, 37 від 05 і 12 червня 2014 засідання комісії Запорізької облдержадміністрації погоджено взаєморозрахунки за спожиту електроенергію перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 138400,00 грн.

Суд при вирішенні спору бере до уваги, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), у тому числі на компенсацію різниці в тарифах на виробництво теплової енергії для населення на теплогенеруючих установках (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій і атомних електростанцій) з використанням будь-яких видів палива та енергії, крім природного газу (далі - компенсація), за рахунок джерел, зазначених у пунктах 14-17 і 20 статті 11, пункті 5 статті 12 і пункті 10 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Відповідачем до матеріалів справи долучені копії протоколів засідання комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області, затверджені заступником голови облдержадміністрації. Відповідно до протоколу № 24 від 05.06.2014 р. КП «Водоканал» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення за 2012, 2013 роки та І квартал 2014 р. у сумі 1099963,00 грн. Згідно з протоколом № 25 від 12.06.2014 р. погоджено КП «Водоканал» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 138340,00 грн. Відповідно до протоколу № 37 від 13.11.2014 р. погоджено КП «Водоканал» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованістю за спожиту електроенергію в сумі 50773,00 грн. Сторонами у справі підписаний акт про наявність заборгованості по договору № 862 за січень-жовтень 2014 р. на суму 261215,36 грн.

Пунктом 4 Порядку визначено що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору. Примірний договір про організацію взаєморозрахунків наведений у додатках 2 і 3 (у разі проведення взаєморозрахунків за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", залучених до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 2 статті 16 даного Закону).

Відповідно до письмового пояснення третьої особи у справі (Запорізької облдержадміністрації) та матеріалів справи, проект договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 на час вирішення спору не підписано однією із сторін (сторона сьома за договором), відповідно договір укладений не був.

Суд звертає увагу, що відповідач помилково ототожнює передбачене у пп. 2 п. 12 додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 Примірного договору про організацію взаєморозрахунків зобов'язання сторін не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до договору із зобов'язанням сторони, яке виникло на підставі підписаного (укладеного) конкретного договору. Згідно з ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно з ст.ст. 599, 604 цього Кодексу зобов'язання припиняються виконанням, проведеними належним чином. Зобов'язання припиняються за домовленістю сторін.

Оскільки після погодження КП «Водоканал» Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області проведення взаєморозрахунків по погашенню заборгованістю за спожиту електроенергію договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 на час вирішення спору не підписано однією із сторін, тобто не укладений, у суду відсутні підстави вважати, що зобов'язання відповідача щодо оплати за електроенергію припинилися або змінилися ( в тому числі щодо строків виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором). Припинення зобов'язання з інших підстав відповідачем також не доведено і судом не встановлено.

Суд вважає необґрунтованим також посилання відповідача на порушення позивачем умов договору № 862 (п. 2.4), згідно з яким сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони, оскільки за змістом цього пункту та Правил користування електричною енергією маються на увазі саме договори щодо споживання електроенергії, зокрема, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, договір про спільне використання технологічних електричних мереж.

На підставі викладеного, судом відхилено клопотання відповідача про залучення до участі у справі Департамент житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Держказначейство, виклик в судове засідання Горобцова С.А. (заступника директора з енергозбуту ВАТ "Запоріжжяобленерго"), який брав участь у засіданні комісії, та призначення судових експертиз. Суд брав також до уваги, що відповідно до ст.41 ГПК України, Закону України «Про судову експертизу», враховуючи роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», суд призначає експертизу лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Зокрема, експертиза призначається судом, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Стосовно клопотання відповідача про призначення експертизи засобів обліку, суд зазначає, що в матеріалах справи маються підписані сторонами акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, які підписувалися сторонами щомісячно. В актах зазначено кількість спожитої електричної енергії у кВт.год, із зазначенням найменування ПG, № фідера, № електролічильника тощо. Усі акти підписані представником відповідача без зауважень та заперечень, підписи скріплені круглою печаткою підприємства-відповідача.

Відповідач згідно з письмовим відзивом, зокрема, покази приладів обліку (електролічильників) та факт отримання електроенергії не заперечував. Договором № 862 від 02.03.2012 р. (п. 7.8) визначено, що сторонами за результатами технічної перевірки розрахункових засобів обліку споживача за участю уповноважених представників постачальника та споживача оформлюється акт технічної перевірки електролічильників і вимірювальних трансформаторів. Будь-якого листування з позивачем з приводу необхідності технічної перевірки електролічильників відповідачем не велося, відповідних звернень до позивача відповідач суду не надав.

Стосовно клопотання про призначення бухгалтерської експертизи, суд зазначає, що позивачем, так само як і відповідачем, не заперечується відсутність проведення розрахунків з погашення заборгованості в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30. Зокрема, у письмовому відзиві відповідач зазначав, що заборгованість зі спожитої електроенергії погасити не може через неотримання від держави субвенцій. Оскільки не укладений договір про взаєморозрахунки, відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи, тим більше що запропоновані відповідачем питання на її вирішення є правовими.

У письмовому клопотанні, яке надійшло до суду 15.05.2015 р., відповідач, зокрема, зазначає, що судом проігноровано клопотання відповідача на виклик свідків про справі.

Крім вказаного вище, суд вважає за необхідне зазначити, що господарським процесуальним законодавством України участь свідків в господарському процесі не передбачена. Відповідно до приписів ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних чи інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

У частині першій зазначеної статті ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами) трудовими відносинами на основі трудового договору (контракту).

У суду необхідності для виклику посадових осіб для дачі пояснень під час розгляду спору не виникло.

Стосовно зазначення відповідачем того, що суд порушив право останнього на подачу зустрічного позову, оскільки в судовому засіданні 14.05.2015 р. було оголошено перерву лише до 15.05.2015 р. суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Статтею 60 ГПК України визначено право відповідача подати зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом до початку розгляду господарським судом справи по суті. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідач своїм правом на подання зустрічного позову до початку розгляду господарським судом справи по суті не скористався, не зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи. Відповідач не позбавлений можливості звернутися, за наявності достатніх підстав, з позовом до позивача в окремому судовому провадженні.

Судом також відхилено клопотання відповідача про залучення до участі у справі інших відповідачів: Кам'янсько - Дніпровську районну раду та Кам'янсько - Дніпровську державну районну адміністрацію, з наступних підстав.

Згідно з ст.21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. У підставі позову вказано договір, укладений лише між позивачем та КП «Водоканал», і саме у цих сторін виникли зобов'язання на підставі цього договору. Кам'янсько - Дніпровська районна рада та Кам'янсько - Дніпровська державна районна адміністрація не є сторонами вказаного у підставі позову договору, КП «Водоканал» є самостійною юридичною особою. Згідно з п.п.6.9, 7.14 Статуту КП «Водоканал» відносини підприємства з іншими юридичними та фізичними особами у всіх сферах господарської діяльності здійснюються на договірних засадах. Підприємство має право самостійно укладати договори з юридичними та фізичними особами. Крім того, відповідно до п.п.8.1, 8.4. 8.5.1 Статуту управління підприємством здійснюється директором і директор підприємства самостійно без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах влади і органів місцевого самоврядування, інших органах, укладає договори.

Таким чином, заперечення відповідача не спростовують висновків суду про стягнення заявленої до стягнення суми заборгованості за електроенергію саме з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 8802, 40 грн. пені, розрахованої за загальний період з 15.01.2014 р. по 31.08.2014 р. включно. В розрахунку позивачем зазначено, що відповідачу була нарахована пеня на загальну суму 11802,40 грн., 25.11.2014 р. відповідачем пеня була погашена частково в сумі 3000,00 грн, залишок пені становить 8802,40 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 договору № 862 від 02.03.2012 р. за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем здійснено розрахунок пені на загальну суму 8802,40 грн. за виставленими за договором № 862 рахунками за грудень 2013 р., січень-липень 2014 р. включно, окремо по кожному рахунку. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем допущено помилки у зв'язку з неправильним визначенням облікової ставки НБУ. Так, з 13.08.2013 р. по 15.04.2014 р. облікова ставка становила 6,5 %, а не 7%, як вказано у розрахунках позивачем.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що в заявлений позивачем період загальний розмір пені становить 9 723,90 грн. Оскільки 25.11.2014 р. відповідачем сплачено 3 000 грн. пені, до стягнення з відповідача, за заявлений позивачем загальний період, підлягає пеня в сумі 6723,90 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1800,93 грн. 3% річних згідно з розрахунком за загальний період з 15.01.2014 р. по 31.08.2014 р. включно та суму 10880,09 грн. індексу інфляції, нарахованої за січень-липень 2014 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є правильним, тому з відповідача стягується сума 1800,93 грн. 3% річних.

Вирішуючи спір в частині стягнення індексу інфляції, нарахованої за січень-серпень 2014 р., суд брав до уваги наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо нарахування втрат від інфляції вказано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.12 даної постанови Пленуму з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок інфляційних, судом встановлено, що до стягнення з відповідача за період з лютого 2014 р. (місяця, який є наступним за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж) по серпень 2014 р. (період, визначений позивачем) належить загальна сума 8 753,88 грн. інфляційних нарахувань (по кожному рахунку 567,08+3039,17+2802,73+1361,50+496,21+279,04+208,15). При цьому по рахунку №862/7а від 01.08.2014 р. інфляційні відсутні.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково. Посилання відповідача на інші письмові докази (в тому числі листи) не спростовують висновків суду.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 41, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, пр. 9 Травня, буд. 21, код ЄДРПОУ 37692873) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Чкалова, буд. 8, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260323141409 в ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) суму 275850 (двісті сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 71 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал" Кам'янсько-Дніпровської районної ради Запорізької області (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, пр. 9 Травня, буд. 21, код ЄДРПОУ 37692873) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Кам'янсько-Дніпровського району електричних мереж (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Чкалова, буд. 8, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок № 26003420447 в ЗОД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 380805) суму 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 90 коп. пені, суму 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 93 коп. - 3% річних, суму 8753 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 88 коп. інфляційних нарахувань, суму 6395 (шість тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повне рішення складено 15 червня 2015 р.

Головуючий суддя Л.П. Гандюкова

суддя І.А. Попова

суддя Т.М. Шевченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.