Ухвала суду № 44874534, 07.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

07.04.2015Справа № 910/4413/15-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Транс"

до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК"

Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав суб'єкту господарювання,

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача Грицик Д.С. за дов.;

від відповідача 1 Пухта А.О. за дов.;

від відповідача 2 Савчинська В.П. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Транс" звернулося до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" ; Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про відновлення становища, яке існувало до порушення прав суб'єкту господарювання.

Ухвалою суду від 27.02.2015р. порушено провадження у справі №910/4413/15, розгляд справи призначено на 26.03.03.2015 р.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Транс" подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» подавати заяви, щодо внесення будь-яких змін до реєстраційного запису №11613772 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

-Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та/або будь-яким іншим реєстраторам Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєструвати будь-які зміни до реєстраційного запису № 11613772 у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Доказами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є зокрема, посилання на те, що ПАТ «Дельта Банк» своїми діями грубо порушує права позивача та вимоги чинного законодавства, зокрема положення ст.. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та для того щоб не допустити продовження незаконних дій банку щодо відчуження предмету договору застави.

Як передбачено ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши подані письмові докази та матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд не погоджується з доводами Позивача, які не доведені документально. На даний час позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження заявлених вимог.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Транс) у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 07.04.2015р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя І.І.Борисенко