Ухвала суду № 44874195, 12.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12.06.15 Справа № 904/1632/15

За заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс", м. Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2015 року

У справі:

за позовом^ товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 168,42 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): Ковирєв М. В., довіреність № 30 від 15 квітня 2015 року, представник

С У Т Ь С П О Р У:

29 травня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/1632/15 на строк 21 календарний день з моменту винесення ухвали суду про надання відстрочки.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення господарського суду від 20.04.2015 ТОВ "ТК "ДАВ Транс" 13.05.2015 добровільно перерахувало грошові кошти на рахунок №26005026284101 ТОВ "Агрологістика України" у банку ПАТ "Банк "Фінанси і кредит".

Проте, як стало відомо вже після здійснення оплати, вказаний рахунок був закритий 23.02.2015, що підтверджується довідкою банку №9-371700/609 від 24.02.2015.

Згідно до положень п.2.31-2.33 Постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" банк отримувача зобов'язаний був повернути грошові кошти платнику у строк від 1 до 4 днів з дати перерахування. Однак, до сьогоднішнього дня вказані кошти не повернуті. Ця обставина позбавляє ТОВ "ТК "ДАВ Транс" можливості перерахувати їх на вірні банківські реквізити ТОВ "Агрологістика України" і тим самим ускладнює виконання рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2015 заперечує та зазначає, що своєчасно повідомило ТОВ "ТК "ДАВ Транс" про зміну платіжних реквізитів листом №04/02/1 від 04.02.2015.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" заборгованість у розмірі 12 168,42 грн., з яких: 10 000,00 грн. - борг за надані послуги перевезення; 986,63 грн. - втрати від інфляції; 110,42 грн. - проценти за користування коштами; 1 071,37 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Рішенням господарського суду від 20 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

05 травня 2015 року на виконання рішення господарського суду від 20 квітня 2015 року було видано накази №904/1632/15.

29 травня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" звернулося до господарського суду з заявою, якою просить відстрочити термін виконання рішення по справі №904/1632/15 на строк 21 календарний день з моменту винесення ухвали суду про надання відстрочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

За змістом ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і відстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Відповідно до умов п.п. 4.4.,4.5. договору №1609-14/01 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, порядок і строк оплати - 10-14 днів після надання експедитору оригіналів документів, зазначених в заявці. Оплата послуг перевізника проводиться експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналів або ксерокопій CMR/ТТН з оригінальними печатками про отримання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна Компанія "Дав Транс" у повному обсягу не здійснило розрахунки за надані транспортні послуги згідно транспортної заявки №1609-14/01 від 16.09.2014, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у сумі 10 000,00грн.

Отже, як вбачається з наведеного, зобов'язання за договором не виконується тривалий час.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" у заяві від 29 травня 2015 року, посилається на те, що добровільно перерахувало грошові кошти на рахунок №26005026284101 ТОВ "Агрологістика України" у банку ПАТ "Банк "Фінанси і кредит", а вже після оплати дізналося про те, що рахунок закритий.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" надало до суду докази того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" своєчасно було повідомлено про зміну платіжних реквізитів листом №04/02/1 від 04.02.2015. Доказом повідомлення є опис вкладення у цінний лист на адресу відповідача №610820276558 та чек про його відправлення. Реквізити для оплати вимог також були вказані у позовній заяві від 23.02.2015 року на суму 13 995,42 грн., яка розглядалась в господарському суді та копію якої ТОВ Транспортна компанія "ДАВ Транс" отримало.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав задовольнити заяву відповідача.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "ДАВ Транс" про відстрочку виконання рішення господарського суду - відмовити.

Суддя Н.М. Євстигнеєва