Рішення № 44874119, 08.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.15р. Справа № 904/3877/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 22 920,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Тимофєєва Т.Л., довіреність № б/н від 15.07.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантар" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви № 374/2015 від 05.06.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал" заборгованість у сумі 22 920,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки №1405Р1 від 14.05.2012 року в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 22 920,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач свого повноваженого представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення (а.с.33 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотал" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 08.06.2015 року.

У судовому засіданні 08.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантар" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотал" (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір поставки № 1405Р1 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця цукор (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар у строки та на умовах, передбачених цим договором, у кількості, зазначеній у заявці покупця.

Ціна на товар, кількість визначаються за домовленістю сторін на кожну поставку товару окремо і фіксується у фінансових документах.

Загальна сума договору визначається загальною сумою поставок товару, здійснених у рамках цього договору. Здійснення покупцем передоплати за товар, відповідно до пункту 4.3. договору, є підтвердженням згоди покупця з ціною на поставлений товар (пункт 2.1., 2.2. договору).

Згідно з пунктом 4.2. договору оплата товару проводиться покупцем у безготівковому порядку в національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ).

За умовами пункту 4.3. договору (в редакції додаткової угоди від 05.04.2013 року) сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару, якщо інше не визначено сторонами додатково. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Строк дії цього договору з моменту підписання сторонами до 31.12.2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. Розірвання цього договору до строку, зазначеного у пункті 9.1. цього договору, за згодою сторін оформлюється у письмовій формі у вигляді додаткової угоди до цього договору. У випадку коли за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про бажання розірвати договір, цей договір вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах (пункт 9.1. договору).

На підставі договору позивачем був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 215 600,00 грн., що підтверджується належним чином оформленою товарно-транспортною накладною № 399 від 23.05.2014 року (а.с. 21 том 1).

Відповідно до пункту 4.3. договору (в редакції додаткової угоди від 05.04.2013 року) та згідно з нормативними положеннями статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу та закінчення строку оплата за поставлений товар мала бути здійснена не пізніше 06.06.2014 року.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, сплативши 192 680,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 05.08.2014 року по 15.05.2015 року (а.с. 26 - 30 том 1).

Таким чином, несплачена відповідачем частина отриманого товару складає 22 920,00 грн. (215 600,00 - 192 680,00 = 22 920,00), що і є причиною виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За викладеного та відповідно до умов договору наявність заборгованості відповідача у сумі 22 920,00 грн. на час звернення позивача до суду та вирішення спору підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, а вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 22 920,00 грн. за поставлений товар такими, що підлягають задоволенню.

Жодних доказів на підтвердження повного виконання грошових зобов'язань за отриманий товар відповідач не надав, наведених у позові доводів позивача не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар є такими, що підлягають задоволенню повністю у сумі 22 920,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 139, ідентифікаційний код 24241464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" (04655, м. Київ, вул. Верхній вал, буд. 72, ідентифікаційний код 37393431) заборгованість у сумі 22 920,00 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник