Постанова № 44871885, 04.06.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 червня 2015 р. № 820/18077/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Іванова І.Д.,

прокурора - Мамотова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Харківського прикордонного загіну Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Крука Олександра Івановича, начальника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альони Олегівни, Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби у Червонозаводському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати не чинним та скасувати:

1. Рішення від 10 липня 2014 року начальника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альони Олегівни, як уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову в перетинанні кордону України громадянину України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, документ що посвідчує особу - закордонний паспорт серії НОМЕР_1, у перетинанні державного кордону на виїзд з України як громадянину України;

2. Висновок Жовтневого РВ ХМУ УМВС України у Харківській області від 26.09.2003 року про результати службової перевірки підстав документування ОСОБА_4 паспортом громадянина України в Харківській області, оформлений 24.01.1995 року на ім'я ОСОБА_4, паспорт колишнього СРСР серії НОМЕР_3 як начебто виданий з порушенням чинного законодавства, про недійсність отримання в подальшому довідки про визначення належності ОСОБА_4 до громадянства України та паспорту громадянина України;

3. Висновок про відміну рішення про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_4 від 29.12.2008 року УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, згідно якого було визнано, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4 16.04.2002 року Жовтневим РВ ХМУ України в Харківській області є таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає вилученню та знищенню у встановленому законом порядку, а також про те, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного паспорта України, також є таким, що виданий з порушення чинного законодавства;

- повернути ОСОБА_4 паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_4 16.04.2002 року Жовтневим РВ ХМС України у Харківській області та закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4;

- здійснити стягнення з відповідачів - суб'єктів владних повноважень 3714,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої їх незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю на користь ОСОБА_4;

- відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Оскільки заподіяння позивачу моральної шкоди пов'язано з неправомірно вчиненими діями кількох відповідачів, розмір відшкодування визначити з урахуванням ступеню вини кожного з них, а саме:

- стягнути моральну шкоду з Головного управління ДМС України в Харківській області у розмірі 50000,00 грн. на користь ОСОБА_4;

- стягнути моральну шкоду з заступника начальника Головного управління ДМС України в Харківській області Чирик Олени Юріївни у розмірі 30000,00 грн. на користь ОСОБА_4;

- стягнути моральну шкоду з Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області у розмірі 10000,00 грн. на користь ОСОБА_4;

- стягнути моральну шкоду з Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України у розмірі 5000,00 грн. на користь ОСОБА_4;

- стягнути моральну шкоду з начальника Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_6 у розмірі 5000,00 грн. на користь ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 10.07.2014р. начальником 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альоною Олегівною, як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону було прийнято протиправне та необґрунтоване рішення про відмову в перетинанні кордону України громадянину України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, документ що посвідчує особу - закордонний паспорт серії НОМЕР_1, у перетинанні державного кордону на виїзд з України як громадянину України. Причиною відмов в перетинанні державного кордону України громадянину України було зазначене те, що закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_4 знаходиться на обліку бази даних 1.3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» від 03.08.2010р. УМВС України в Харківській області, справа 17-2837. Після цього, 10.07.2014р. Уповноважена особа склала протокол про вилучення (тимчасове затримання) паспортного документа про те, що Уповноважена особа в присутності іншої Уповноваженої особи підрозділу охорони державного кордону ОСОБА_8 вилучила у позивача паспортний документ НОМЕР_5, виданий 25.04.2007р. МЗС України. Позивачем було заявлено Уповноваженій особі, що він паспорт не втрачав, отримував його у встановленому законодавством порядку і Рішення Уповноваженої особи вважає незаконним. Однак, заперечення позивача не були прийняті до уваги. Паспорт був незаконно вилучений, і позивач не зміг відбути до м. Єреван в Вірменії, куди направлявся за консультацією у зв'язку з наявною у нього тяжкою хворобою до всесвітньо відомого доктора.

Позивач вважає, що його права, свободи та інтереси як фізичної особи у сфері публічно - правових відносин з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень були порушені. Коли Уповноважена особа прийняла спірне рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону на виїзд з України як громадянину України на підставі неправдивої інформації щодо недійсності паспорта позивача свідомо внесеної до бази, а начальник Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України не виконали свої обов'язки щодо внесення зазначеної інформації тільки на підставах (і у строгій відповідності) передбачених законодавством, вони, за судженням позивача, порушили права, свободи та інтереси позивача як фізичної особи у сфері публічно - правових відносин.

Враховуючи, що причиною відмови в перетинанні державного кордону України позивачу як громадянину України було зазначено те, що закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_4 знаходиться на обліку бази даних 1.3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» від 03.08.2010р. УМВС України в Харківській області, справа 17-2837, останній 16.07.2014р. звернувся зі скаргою до начальника Головного управління ДМС України в Харківській області, в якій прохав розібратись з підставами включення паспорта до зазначеної бази даних та повернути позивачу закордонний паспорт. 18.08.2014р. начальником ГУ ДМС в Харківській області Чирик О.Ю. було надано відповідь, що згідно з висновком Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. про результати службової перевірки підстав документування позивача паспортом громадянина України в Харківській області, оформленого 24.01.1995р. на ім'я позивача, паспорт колишнього СРСР серії НОМЕР_7, виданий з порушенням чинного законодавства, тому отримані в подальшому довідка про визначення належності позивача до громадянства України є недійсними. 29.12.2008р. УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області було затверджено висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України. Паспорт громадянина України, серії НОМЕР_4, оформлений на ім'я позивача 16.04.2002р. Жовтневим РВ ХМУ України в Харківській області з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому законом порядку. паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений позивачу на підставі вищезазначеного паспорту громадянина України, також є таким, що виданий з порушенням чинного законодавства.

Позивач стверджує, що оскільки у висновку Жовтневого РВ ХМУ України в Харківській області зазначено: «паспорт громадянина України для виїзду за кордон виданий з порушенням чинного законодавства», та не зазначено, що паспорт визнаний недійсним, формально не було підстав для внесення інформації в базу даних про його недійсність. Раніше позивач звертався до цієї установи з питання законності надання йому громадянства України і отримав довідку № 30804 про визначення належності до громадянства України від 09.04.2002р. Тобто, одна і та же установа, з одного і того ж факту (щодо громадянства) зробила діаметрально протилежні висновки. За таких підстав, позивач вважає, що має місце порушення всіх законодавчих та відомчих нормативів розгляду питання законності надання йому громадянства України і визначення належності до громадянства України, що свідчить про упередженість цих установ. Окрім того, позивач звернувся до ГУ ДМС України в Харківській області з проханням надати йому засвідчені належним чином копій документів, зокрема висновку Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. та висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України, затверджений 29.12.2008р. УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області. Також позивач просив надати йому можливість ознайомитись та копіювати вказані вище документи. 13.10.2014р. заступник начальника ГУ ДМС України в Харківській області Чирик О.Ю. надала позивачу відповідь, якою відмовила у наданні вказаних рішень з посиланням на те, що ці рішення відносяться до інформації з обмеженим доступом. При повторному зверненні до ДМС позивач все ж таки ознайомився з рішеннями та дійшов висновку, що висновок Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. та висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України, затверджений 29.12.2008р. УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області є незаконними. Позивач зазначає, що отримав громадянство України цілком законно, виключно на законних підставах, а відтак, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком, обмежень, які встановлюються законом.

Оскільки позивачем були витрачені особисті кошти на придбання авіа білету, які йому не повернуті, а вартість квитка складала 3714, 00 грн., останній просить суд здійснити стягнення з відповідача - ГУ ДМС України в Харківській області, кошти на відшкодування шкоди, яка дорівнює вартості квитка у розмірі 3714, 00 грн.

Окрім того позивач вказує, що відповідачами йому спричинено моральну (немайнову) шкоду. Позивач стверджує, що зазнав моральні та фізичні страждання, які полягають у моральних переживаннях у зв'язку зі станом здоров'я, у душевних та психічних стражданнях. У адміністративному позові останній докладно зазначив, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів йому спричинено моральну шкоду та визначився з сумою відносно кожного з них. Так, позивач просить суд стягнути моральну шкоду на його користь з ГУ ДМС в Харківській області у розмірі 50000, 00 грн., заступника начальника ГУ ДМС в Харківській області Чирик О.Ю. у розмірі 30000, 00 грн., з Жовтневого РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області у розмірі 10000, 00 грн., з Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України у розмірі 5000, 00 грн., з начальника Харківського прикордонного загону Восточного регіонального управління Державної прикордонної служби України Крук О.І. у розмірі 5000, 00 грн.

Вказане слугувало підставами для звернення позивача з даним позовом до суду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені у позові та у письмових поясненнях до позову, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - начальник 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альона Олегівна, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов (т.2 а.с. 7-12) вказав, що вона призначена на посаду начальника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України 21.02.2013р. та відповідно до посадової інструкції до її функціональних обов'язків входить: організація служби з охорони державного кордону складом зміни прикордонних нарядів. Прийняття рішення на охорону державного кордону та здійснення прикордонного контролю зміною прикордонних нарядів та внесення змін до нього, планування служби зміни прикордонних нарядів, розроблення розрахунку сил та засобів зміни у разі дій за командами (сигналами) тривог, а також складання необхідних оперативно - службових документів за результатами служби. Тобто, відповідач є службовою особою підрозділу охорони державного кордону, яка уповноважена надавати дозвіл на перетинання державного кордону особою або приймати рішення про відмову в перетинанні державного кордону особою у передбачених діючим законодавством випадках. 10.07.2014р. в пункті пропуску «Харків» відділу прикордонної служби «Харків - аеропорт», відповідачем на виконання своїх обов'язків як старшим зміни прикордонного наряду, під час здійснення прикордонного контролю рейсу № 703 сполученням «Харків-Єреван», отримала доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» щодо спрацювання Бази даних 1-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» відносно паспортного документу громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в графі «Дата встановлення на облік» зазначено 03.08.2010р., в графі «джерело інформації» зазначено 17-2837 06.04.2010 ВГП та ІС УМВС України в Харківській області, в графі «Додаткова інформація» було зазначено вилучити, в графі «Дата зняття з обліку» 27.04.2017року. Ініціатором внесення інформації зазначеної у БД-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» є ВГП та ІС УМВС України в Харківській області. Керуючись вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», відповідачем було вилучено паспорт громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4. В подальшому відповідачем було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у перетинанні державного кордону цим громадянином у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль». Дане рішення було доведене до відома громадянина ОСОБА_4 та роз'яснено право його оскарження, другий примірник рішення вручено ОСОБА_4 Відповідач наполягає, що згадане рішення про вилучення паспорту громадянина України та відмова у перетинанні державного кордону прийняті у спосіб та в межах наданих повноважень, на підставі чинного законодавства.

У судове засідання відповідач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33-35 КАС України.

Відповідачі - заступник начальника Головного управління ДМС України в Харківській області Чирик Олена Юріївна та представник Головного управління ДМС України в Харківській області не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33-35 КАС України.

У письмових запереченнях на позов (т. 2 а.с. 102-103) відповідач вказав, що Головне управління ДМС України в Харківській області позов ОСОБА_4 не визнає та повідомив, що УГІРФО УМВСУ в Харківській області здійснював свою діяльність як структурний підрозділ ГУ МВС України в Харківській області. Вказаний підрозділ був ліквідований. Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011р. № 405 «Питання Державної міграційної служби України» було створене Державну міграційну службу України. Надалі, постановами КМУ від 15.06.2011р. № 658 та № 563 від 25.05.2011р. було утворено територіальні органи ДМС та затверджено типове положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади. ГУ ДМС України в Харківській області не є правонаступником УГІРФО УМВСУ в Харківській області та не вчиняло дій щодо позивача, а відтак позовні вимоги, у т.ч. щодо відшкодування моральної шкоди, до Управління є необґрунтованими.

Відповідачі - Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби та начальник Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби Крук О.І. позов не визнали. У письмових запереченнях на позов (т. 1 а.с. 206-210) представник відповідачів вказав, що позов не ґрунтується на законі, є безпідставним. Так, 10.07.2014р. в пункті пропуску «Харків» відділу прикордонної служби «Харків-аеропорт» старший зміни прикордонних нарядів, під час здійснення прикордонного контролю рейсу № 703 сполучення «Харків - Єреван», отримала доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» щодо спрацювання Бази даних 1-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» відносно паспортного документу громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в графі «Дата встановлення на облік» зазначено 03.08.2010р., в графі «Джерело інформації» було зазначено в графі «Додаткова інформація» вилучити, в графі «Дата зняття з обліку» 27.04.2017р. У зв'язку з цим, старшим зміни прикордонних нарядів було вилучено паспорт вказаного громадянина. В подальшому, старшим зміни прикордонних нарядів було прийнято цілком правомірне та обґрунтоване рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування відповідно ч. 1 ст. 14 закону України «Про прикордонний контроль», а саме: іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у ч.ч.1 та 3 ст. 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (3857-12), відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону при пройняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення, про це складається акт. Таким чином, дії посадових осіб впс «Харків-аеропорт» були прийняті в спосіб та в межах своїх прав і на підставі чинного законодавства. Крім того, Харківський прикордонний загін та його начальник не є розпорядниками інформаційно - телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» і не відповідають за формування вказаної бази даних. А отже, Харківський прикордонний загін та його начальник вносити зміни до баз даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, у т.ч. згідно з дорученнями правоохоронних органів, осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, недійсних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та іншими базами даних не в змозі.

У судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач - Жовтневий РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33-35 КАС, правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

Представники ДКУ у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33-35 КАС України.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняти (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює та визначає Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 10.07.2014р. в пункті пропуску «Харків» відділу прикордонної служби «Харків - аеропорт», відповідачем - начальником 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альоною Олегівною, на виконання обов'язків як старшим зміни прикордонного наряду, під час здійснення прикордонного контролю рейсу № 703 сполученням «Харків-Єреван», було отримано доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» щодо спрацювання Бази даних 1-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» відносно паспортного документу громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

При цьому, в графі «Дата встановлення на облік» було зазначено 03.08.2010р., в графі «Джерело інформації» зазначено 17-2837 06.04.2010 ВГП та ІС УМВС України в Харківській області, в графі «Додаткова інформація» було зазначено вилучити, в графі «Дата зняття з обліку» 27.04.2017року. Ініціатором внесення інформації зазначеної у БД-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» є ВГП та ІС УМВС України в Харківській області. (т. 2 а.с. 81).

Керуючись вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», відповідачем було вилучено паспорт громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, після чого прийнято спірне Рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянином України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль». Дане рішення було доведене до відома громадянина ОСОБА_4. та роз'яснено право його оскарження, другий примірник рішення вручено ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 47-48).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення та його дій на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про прикордонний контроль», у ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Відповідні бази даних формуються інформаційно-телекомунікаційною системою прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, згідно до частини 1 пункту 6 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №810 від 30.09.2008 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1086/15777 від 07.11.2008 року (далі - Положення).

За визначенням пункту 7 Положення, власником системи "Гарт-1" та інформації, що в ній обробляється, є Адміністрація Держприкордонслужби.

Відповідно до частини 2 пункту 14 Положення, складовими системи «Гарт-1» є програмно-технічні комплекси автоматизації прикордонного контролю (далі - ПТК АПК) "Гарт-1/РУ", "Гарт-1/ООДК", "Гарт-1/П". Згідно до частини 1 пункту 21 Положення, ПТК АПК "Гарт-1/П" застосовуються в підрозділах органів охорони державного кордону, які здійснюють прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, та забезпечують: автоматизовану перевірку відомостей про осіб, які перетинають державний кордон України, за базами даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, недійсних, викрадених і втрачених документів на право виїзду за кордон та іншими базами даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства.

Статтею 24 Постанови КМУ від 31.03.1995 року №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» передбачено, що у разі виявлення підстав, зазначених у пункті 22 цих Правил, раніше виданий паспорт/проїзний документ може бути тимчасово затримано або вилучено. Паспорт/проїзний документ тимчасово затримується або вилучається також у разі його підробки, використання для вчинення кримінального правопорушення на території України чи за кордоном або припинення громадянства України. Втрачений паспорт/проїзний документ, оголошений недійсним, власнику не повертається, а надсилається до органу, що його видав, для знищення.

Таким чином, отримавши 10.07.2014р. під час здійснення прикордонного контролю доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» щодо спрацювання Бази даних 1-3 «Втрачені, викрадені та недійсні документи» відносно паспортного документу громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, службовою особою підрозділу охорони державного кордону, яка уповноважена надавати дозвіл на перетинання державного кордону особою або приймати рішення про відмову в перетинанні державного кордону особою у передбачених діючим законодавством випадках, а саме: начальником 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альоною Олегівною цілком обґрунтовано та правомірно, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», було вилучено паспорт громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_1, виданого на ім'я ОСОБА_4, а в подальшому прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у перетинанні державного кордону цим громадянином у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль».

Враховуючи наведене, підстав для задоволення позову в цій частині судом не встановлено.

Суд також відхиляє доводи позивача та його представників про те, що Держприкордонслужба безпідставно протягом чотирьох років виконувала доручення від УМВС України в Харківській області (надійшло від ВГП та ІС УМВСУ в Харківській області), згідно якого паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий на особу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває в базі даних «Загублені, викрадені та оголошені недійсними документи», оскільки Харківський прикордонний загін та начальник Харківського прикордонного загону не є розпорядниками інформаційно - телекомунікаційної системи прикордонного загону, а відтак не відповідають за формування вказаної бази даних, та не вправі вносити будь - які зміни до неї.

Судом також встановлено, що листом від 18.08.2014р. за вих. № 03/2-1467о/п (т. 1 а.с. 39) заступник начальника ГУ ДМС України в Харківській області Чирик О.Ю. повідомлено позивача про те, що його скарга від 16.07.14р. (т.1. а.с. 37-38) щодо повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вилучення інформації про недійсність даного закордонного паспорту з контрольної бази даних про недійсні паспорти, розглянута. Проведеною перевіркою було встановлено, що згідно з висновком Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. про результати службової перевірки підстав документування позивача паспортом громадянина в Харківській області, оформлений 24.01.1995р. на ім'я позивача паспорт колишнього СРСР серії НОМЕР_6, визнаний виданим з порушенням чинного законодавства, тому отримані в подальшому довідка та паспорт громадянина України є недійсними. 29.12.2008р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області було затверджено висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України. Таким чином, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, оформлений позивачу 16.04.2002р. Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області з порушенням чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому законом порядку. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений позивачу на підставі вищезазначеного паспорта громадянина України, також є таким, що виданий з порушенням чинного законодавства.

Комісія ГУ ДМС України у Харківській області в складі: голови комісії - заступника начальника ГУ ДМС в області Чирик О.Ю., членів комісії: головного бухгалтера - начальника відділу бухгалтерської служби та ресурсного забезпечення ОСОБА_11, заступника начальника управління - начальника відділу паспортної роботи та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_12, начальника відділу тимчасового перебування іноземців управління у справах іноземців та ОБГ ОСОБА_13, заступника начальника управління - начальника відділу імміграційної роботи ОСОБА_9, завідувача сектору документального забезпечення ОСОБА_14, начальника відділу громадянства ОСОБА_15, головного спеціаліста відділу централізованого оформлення документів № 1 ОСОБА_16, завідувача сектору еміграційної роботи ОСОБА_17, головного спеціалісту відділу по роботі з біженцями та соціальної інтеграції ОСОБА_18, відповідно до наказу ДМС України від 18.07.2012р. № 153, склали акт про те, що був списаний та знищений паспорт громадянина України для виїзду за кордон, котрий був вилучений як безпідставно виданий, що надійшов від Державної прикордонної служби України (паспорт серії НОМЕР_5 від 25.04.2007). (т.2 а.с. 46-47).

Отже, провівши перевірку в межах наданих повноважень та встановивши, що висновком Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. про результати службової перевірки підстав документування позивача паспортом громадянина в Харківській області, оформлений 24.01.1995р. на ім'я позивача паспорт колишнього СРСР серії НОМЕР_6, визнаний таким, що виданим з порушенням чинного законодавства, і тому отримані в подальшому довідка та паспорт громадянина України є недійсними, а також, що 29.12.2008р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області затверджено висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України, відповідач -ГУ ДМС України в Харківській області, ГУ ДМС України в Харківській області обґрунтовано дійшов висновку, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, оформлений позивачу 16.04.2002р. Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області з порушенням чинного законодавства. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений позивачу на підставі вищезазначеного паспорта громадянина України, також є таким, що виданий з порушенням чинного законодавства, а відтак підлягає вилученню та знищенню у встановленому законом порядку. (т.2 а.с. 46-47).

Вказане цілком відповідає вимогам, встановленим Постановою КМУ від 31.03.1995 року №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

В силу приписів ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення тощо.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах, відповідачем - заступником начальника ГУ ДМС в Харківській області Чирик О.Ю., забезпечено неухильне дотримання вимог ч.1 ст.15 і ч.1 ст.19 Закону України "Про звернення громадян", позаяк відповідь від 18.08.2014 р. за № 03/2-1467о/п на скаргу від 16.07.14р. та відповідь від 13.10.2014р. за № 03/2-М-236, за наслідками розгляду містять відповіді по суті всіх порушених у зверненні питань. Згадані відповіді надані заступником начальника ГУ ДМС України в Харківській області своєчасно, що не заперечувалось представника позивача під час судового розгляду справи, (т. 2 а.с. 38-40).

За таких підстав, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Єреван, прибув в Україну у 1995р. на постійне проживання та був документований паспортом колишнього СРСР, серії НОМЕР_7 від 24.01.1995р. Жовтневим РВВС м. Харкова.

09.04.2002р. останньому було видано довідку № 30804 про визначення належності до громадянства України. (т.1.а.с. 36).

У квітні 2002р. громадянин ОСОБА_4 звернувся до паспортного відділення Жовтневого району для обміну паспорта колишнього СРСР на паспорт громадянина України та був документований паспортом, серії НОМЕР_4 від 16.04.2002р.

Рішенням Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. про результати службової перевірки підстав документування позивача паспортом громадянина в Харківській області, оформлений 24.01.1995р. на ім'я позивача паспорт колишнього СРСР серії НОМЕР_6, визнаний виданим з порушенням чинного законодавства, у зв'язку з чим отримані в подальшому довідка № 30804 та паспорт громадянина України визнані також недійсними. (т. 2. а.с.156).

29.12.2008р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області затверджено висновок про відміну рішення про встановлення належності позивача до громадянства України ОСОБА_4 (т. 2. а.с.154-155).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Встановлюючи позивачу громадянство та документуючи останнього паспортом СРСР, а в подальшому здійснюючи обмін паспорту СРСР на паспорт громадянина України, компетентний орган -Жовтневий РВВС м. Харкова, проводив перевірку підстав залишення на постійне проживання в Україні позивача та документування його паспортним документом, підстав для відмови у наданні громадянства та у видачі паспорту не виявив.

Разом з тим, керуючись тими ж нормами Закону відповідач - Жовтневий РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, обґрунтовує прийняття протилежного рішення - Висновку про результати службової перевірки видачі паспорта громадянину.

Судом не встановлено, що за визначений проміжок часу з'явилися обставини, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на документування паспортним документом громадянина України та визнання недійсними паспорту та довідки, з подальшим їх вилученням та знищенням.

Отже, з'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що суб'єктом владних повноважень не наведено жодних правових підстав, з якими законодавцем визначено перелік законних підстав для прийняття спірних рішень: Рішення Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 26.09.2003р. про результати службової перевірки підстав документування позивача паспортом громадянина в Харківській області та Рішення від УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 29.12.2008р. про відміну рішення про встановлення належності до громадянства України. (т. 2 ас. 154-156).

Юридична обставина, з якою закон пов'язує виникнення певних прав особи зворотної дії не має. Доказів отримання позивачем паспорту у не передбаченому законом порядку відповідач суду не надав.

Суд також відзначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991р., і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974р. органми внутрішніх справ України внесено запис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Статтею 21 згаданого Закону передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до ст.ст. 8 і 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь - якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство.

Разом з тим, таких фактів або обставин компетентним органом у спірних Рішеннях не наведено.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов в цій частині належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Згідно з пунктом 9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачем під час розгляду справи не доведено суду наявність моральної шкоди, її розмір та причинний зв'язок між діями відповідачів та моральною шкодою.

Отже, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір суд також вважає за необхідне вказати, що позивач не зміг скористатись авіа білетом для слідування до м. Єреван з незалежних від нього причин, а тому кошти, витрачені на придбання авіа білету у розмірі 3714, 00 грн., слід повернути позивачу з Державного бюджету України. Вартість квитка підтверджується довідкою № 38 від 01.12.2014р. (т. 1 а.с. 131).

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни, Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Крука Олександра Івановича, начальника 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Харків-аеропорт" Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Гнатик Альони Олегівни, Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби у Червонозаводському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Харкова, за участі Прокурора Харківської області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати висновок Жовтневого РВ ХМУ УМВС України у Харківській області від 26.09.2003 року про результати службової перевірки підстав документування ОСОБА_4 паспортом громадянина України.

Скасувати висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про відміну рішення про встановлення належності до громадянства України ОСОБА_4 від 29.12.2008 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_4 вартість авіабілету у розмірі 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 09 червня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко