Рішення № 44861816, 12.06.2015, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2627/14-ц

2/703/10/15 .

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2015 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді Зайончковської  І.А.

при секретарі Сорока О.А.

з участю адвоката Петренка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа: Смілянська міська рада, про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування будинковолодінням та земельною ділянкою,

встановив:

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2014 року після смерті його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачу належить 2/3 частки будинковолодіння АДРЕСА_1, які належали на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 квітня 1980 року та договору дарування від 20 лютого 1947 року ОСОБА_6, матері спадкодавця ОСОБА_5, який після смерті останньої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових справ.

На підставі договору купівлі-продажу від 5 серпня 2005 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_7, від імені якого за дорученням діяла ОСОБА_8, 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1.

5 травня 2007 року приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. за реєстром № 3152 посвідчена заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони як співвласники будинковолодіння АДРЕСА_1, дають згоду на розподіл земельної ділянки загальною площею 0,1912 га згідно схеми розподілу, що додається.

Позивач у позові та його представник в судовому засіданні просять виділити йому в натурі 2/3 частини будинковолодіння, так як воно до цього часу знаходиться у спільній частковій власності співвласників без визначення, які конкретно приміщення належать кожному з них у будинку та які надвірні споруди належать до цих частин будинку. В в'язку з цим позивач та його представник просили також встановити порядок користування земельною ділянкою, що належить до спірного будинковолодіння, і стягнути понесені ним витрати по справі.

На підтримку позовних вимог представник позивача ОСОБА_10 пояснила, що будинок був побудований та належав ОСОБА_11. За договором дарування від 20 лютого 1947 року 1/2 його частину він подарував своїй дочці ОСОБА_12 і з того часу спірний будинок мав 2 окремі виходи. Після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщина відкрилась на іншу 1/2 частину спірного будинку, право на частину якої за заповітом отримала його дочка ОСОБА_13, а також інша дочка ОСОБА_6 отримала право на обов'язкову частку спадкового майна. Таким чином в цілому ОСОБА_13 мала право на 1/3 частину будинку, а ОСОБА_6 на 2/3 частини будинку, проте 1/6 частина будинку, на яку ОСОБА_6 отримала право власності, як на обов'язкову частку у спадковому майні, виділена в натурі не була. За договором дарування від 10 березня 1982 року ОСОБА_13 подарувала належну їй 1/3 частку спірного будинку своєму синові ОСОБА_7 У 1967 році ОСОБА_6 було надано дозвіл на здійснення добудови до своєї частини будинку, а ОСОБА_7 отримав такий дозвіл у 1989 році. З часу знаходження будинку у спільній частковій власності ніхто із співвласників не ставив питання про поділ цього майна в натурі та виділ 1/6 частини будинку, що належав ОСОБА_6, а тому право такої вимоги отримав позивач, як спадкоємець ОСОБА_5, який на даний час просить виділити належні йому 2/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, оскільки відсутній будь-який документ, що підтверджує поділ будинку в натурі. Також позивач та його представник вважають, що необхідно встановити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, так як нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не має правової сили та такий порядок встановлено не у відповідності до часток співвласників у праві власності на будинок. Виділ частки позивача в будинковолодіння його представник в судовому засіданні просила провести відповідно до варіанту № 1 висновку судово-технічної експертизи від 20 жовтня 2014 року, а порядок користування земельною ділянкою просила встановити відповідно до варіанту № 2 цієї ж експертизи.

Зустрічний позов вона не визнає повністю, оскільки між попередніми співвласниками був проведений поділ будинку для користування ним, а не для виділу частки кожного співвласника в натурі, оскільки такий договір та ще й посвідчений нотаріально відсутній.

В зустрічному позові позивач просив встановити порядок користування співвласниками будинком, виділивши йому в ньому ті приміщення, якими він фактично користується з моменту укладення договору купівлі-продажу та до цього часу, як і надвірні споруди, що таким же чином знаходяться в його користуванні, а саме: сараї «б1,б2», літній душ «Г», вбиральню «У». Також він просив встановити порядок користування земельною ділянкою вказаного домоволодіння згідно акту її розподілу співвласниками від 5 травня 2007 року та стягнути витрати по справі у вигляді судового збору, за проведення експертизи та надання правової допомоги.

На підтримку своїх вимог позивач пояснив, що на час придбання своєї частини будинку вона була відокремлена від решти будинку, а тому він розумів яке саме майно отримує за договором купівлі-продажу. До часу смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час пожежі в його частині будинку, між ними не виникало ніяких спорів з приводу користування будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою, порядок користування якою було встановлено за спільною згодою. В зв'язку з цим та з врахуванням того, що він є добросовісним набувачем, первісний позов він не визнає.

Представник Смілянської міської ради первісний позов не визнав та просив в ньому відмовити, а зустрічний - задоволити.

Заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 належав будинок АДРЕСА_1, який на той час складався з приміщень 1-5 площею 7,2 м2, 1-4 - 12,3 м2, 2-6 - 8,3 м2, 2-7 - 13,3 м2. За договором дарування від 20 лютого 1947 року він подарував 1/2 частину будинку, що йому належав, своїй дочці ОСОБА_6 (ОСОБА_12). З пояснень представника позивача вбачається, що остання стала користуватися кімнатами 2-7, 2-6, а в користуванні її батька залишились кімнати 1-4, 1-5. При цьому кожна частина будинку стала відокремленою, оскільки дверні прорізи між цими приміщеннями було закладено та обладнано два окремі виходи з частин будинку. Отримавши дозвіл у 1967 році ОСОБА_6 здійснила прибудову до своєї частин будинку, проте частки співвласників при цьому змінено не було. Після смерті ОСОБА_11 спадщина відкрилась лише на те майно, що належало саме йому, тобто 1/2 частину спірного будинку, без врахування прибудови, яку здійснила ОСОБА_6 Таким чином в порядку спадкування за заповітом (свідоцтво про право на спадщину Смілянської держнотконтори від 17 квітня 1980 року реєстр № 1460) ОСОБА_13 отримала право власності на 1/3 частину від всього того будинку, що належав колись батьку, а ОСОБА_6 в порядку спадкування обов'язкової частки отримала право власності на 1/6 частку цього будинку та в цілому її частка в ньому стала 2/3 частини.

За договором дарування від 10 березня 1982 року ОСОБА_13 подарувала своєму синові ОСОБА_7 1/3 частину будинку, який колись належав її батькові. Відповідно до рішення виконкому Смілянської міської ради № 147 від 20 квітня 1989 року він отримав дозвіл на здійснення добудови до своєї частини будинку та у 2005 році отримав висновок про її відповідність будівельним нормам, який являвся підставою для реєстрації за ним права власності на неї. За договором купівлі-продажу від 5 серпня 2005 року ОСОБА_7 продав належну йому 1/3 частину спірного будинку, в тому числі здійснену ним прибудову, ОСОБА_4, який в подальшому здійснив її газифікацію.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, спадщину прийняв її син ОСОБА_5, який проживав разом з нею на час відкриття спадщини, проте своє право він належним чином не оформив. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, який загинув під час пожежі у свій частині будинку, спадщину прийняв ОСОБА_3, позивач по справі, та 11 квітня 2014 року отримав свідоцтво про право власності на 2/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.

5 травня 2007 року приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. за реєстром № 3152 посвідчена заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони як співвласники будинковолодіння АДРЕСА_1, дають згоду на розподіл земельної ділянки загальною площею 0,1912 га згідно схеми розподілу, що додається. На підставі цього був проведений поділ земельної ділянки в натурі.

На підтримку позовних вимог за первісним позовом представник позивача посилалась на те, що ОСОБА_6 та її батько ОСОБА_11 лише встановили порядок користування належним їм на праві спільної часткової власності будинком, а не провели його поділ в натурі, оскільки не уклали про це нотаріально посвідченої угоди, а тому такий порядок користування не є обов'язковим для послідуючого власника. Проте це не відповідає фактичним обставинам про які вона ж сама і заявляє, визнаючи в судовому засіданні про те, що фактично було створено 2 окремі квартири. Так будинок було фактично поділено в натурі, оскільки між його частинами були закладені всі дверні прорізи та кожен із співвласників проживав саме у своїй частині будинку і добудову до своєї частини будинку ОСОБА_6 здійснювала самостійно. Після смерті батька в іншій частині будинку проживала ОСОБА_13 зі своєю сім'єю, а після її дарування сину - вже ОСОБА_7, який також самостійно здійснював добудову до своєї частини будинку. Вказані обставини підтверджуються також поверховим планом спірного будинку за 1967 рік (а.с.72), де визначено наявність окремих квартир в ньому. Аналогічна інформація міститься і в технічних паспортах на будинок від 27 травня 2005 року та 13 червня 2014 року.

Відповідно до ст. 119 ЦК України (в ред. 1963 року) коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить у ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні. Також ст. 118 цього Кодексу визначала яким чином встановлюється порядок користування жилим будинком, що є у спільній частковій власності. Таким чином попередні співвласники будинку протягом тривалого часу мали можливість встановити порядок користування ним, надвірними спорудами та земельною ділянкою, а також після здійснення добудов повинні були визначити та змінити свої частки у справі спільної часткової власності.

Ні позивачем, ні його представником не надано доказів наявності спору у попередніх співвласників з приводу користування чи поділу будинку в натурі. Крім того ст. 1218 ЦК України визначено склад спадщини, до якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. В зв'язку з цим ОСОБА_6 на час смерті не лише документально повинна була мати право власності на 2/3 частки будинковолодіння, а і фактично ними користуватися. Такого права не набув і її син ОСОБА_5, який взагалі своє право на спадщину не оформив, з врахуванням і того, що таке право виникає з моменту його державної реєстрації. В судовому засіданні представник позивача посилалась на те, що ОСОБА_5 не міг розпоряджатися земельною ділянкою, оскільки він не був спадкоємцем матері та не оформив своє право, а позивач спадкував майно не його, а своєї баби ОСОБА_6 Проте при таких обставинах ОСОБА_3 взагалі не являється спадкоємцем та не має права на 2/3 частини спірного будинку. Оскільки спадкові права ОСОБА_3 оформлені відповідно до вимог законодавства, він успадкував саме те майно, що належало ОСОБА_6 на час смерті, а потім і ОСОБА_5 на час його смерті, які не вважали, що їх права порушені та не вимагали іншого поділу будинку в натурі, ніж той порядок користування ним, що склався.

Позивач за первісним позовом та його представник просили провести у співвідношенні 1/3 частка до 2/3 часток поділ будинку саме в тому вигляді, який він існує на даний час. Проте ОСОБА_6 набула в порядку спадкування після смерті батька, право власності на 1/6 частину будинку який складався з приміщень 1-5 площею 7,2 м2, 1-4 - 12,3 м2, 2-6 - 8,3 м2, 2-7 - 13,3 м2 та

належав ОСОБА_11, а тому у ОСОБА_3 відсутні будь-які підстави вимагати поділу того будинку з усіма прибудовами, який існує на даний час. З цих же підстав суд не може приймати до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи від 20 жовтня 2014 року, оскільки вона була проведена відповідно до поставлених питань, які були неправомірними. Так ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 не мають ніякого відношення до добудов здійснених ОСОБА_7 чи покращень своєї частини будинку ОСОБА_4, в тому числі його газифікації. Варіанти поділу будинку визначені з врахування наявних приміщень, його вартості на даний час та сплати грошової компенсації за невідповідність часткам тих приміщень, що виділяються сторонам. Проте такі вимоги представника позивача взагалі є непромірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, з врахуванням і того, що частки вирахувані від загальної вартості будинковолодіння, хоча частина будинку, яка належить позивачу взагалі є непридатною для проживання після пожежі, а 1/3 частина відповідача за первісним позовом має значну більшу вартість ніж 2/3 частини ОСОБА_3

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню. За договором купівлі-продажу від 5 серпня 2005 року ОСОБА_4 придбав 1/3 частину спірного будинку АДРЕСА_1. З пояснень відповідача та свідка ОСОБА_7 вбачається, що до підписання вказаного договору покупець оглянув майно, яке придбавав, а продавець його показав, зазначаючи, що ніякі треті особи не заявляють на нього своїх претензій. Суд вважає загальновідомими обставини про те, що при придбанні нерухомості сторона повинна чітко усвідомлювати, яке саме майно вона купує та чи не знаходиться воно під забороною чи в спору. На час укладення договору у 2005 році та до 2013 року співвласником будинку являвся спадкодавець позивача ОСОБА_5, який ніяких претензій з приводу приміщень будинку до ОСОБА_4 не пред'являв, та останній на час укладення договору чітко усвідомлював яке саме майно та на яких умовах він купує, з врахування того, що ця частина будинку була відокремлена і в натурі та пояснень свідка ОСОБА_7 про те, що він продавав свою частину будинку, оскільки йому достовірно було відомо про відсутність спору з приводу неї. В зв'язку з цим ОСОБА_4 є добросовісним набувачем. Позивач у позові та його представник у судовому засіданні просить провести поділ будинку в натурі за варіантом № 1 судової будівельно-технічної експертизи з виділенням йому в користування частини приміщень, які належать відповідачу. Проте в врахуванням підстав набуття майна ОСОБА_4 можливо було б вирішувати питання лише про витребування майна з чужого незаконного володіння та при наявності на це підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 357 ЦК України співвласник майна має право на відповідне збільшення своє частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Судом встановлено, що добудови до будинку були здійснені як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7 та при цьому інші співвласники не заперечували проти цього. Внаслідок цього та неналежного використання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 своєї частини будинку, суттєво змінилися його частки. Так згідно висновку експерта від 15 квітня 2015 року на даний час у фактичному користуванні ОСОБА_4 знаходиться частина будинку вартістю 131383 грн., що становить 63 % від вартості будинку, а в користуванні ОСОБА_3 частина будинку вартістю 76181 грн., що становить 37 % від вартості будинку. Таким чином вимоги позивача за зустрічним позовом про виділення йому в користування частини приміщень будинку та надвірних споруд, що знаходяться в його фактичному користуванні підлягають задоволенню. В зв'язку з викладеним також підлягають задоволенню вимоги щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки у фактичному користуванні ОСОБА_4 знаходиться частина земельної ділянки, що менша за площею тієї, яка йому повинна бути виділена відповідно до фактичних часток у користуванні будинком. При цьому суд враховує, що такий порядок користування було встановлено за взаємною згодою відповідача за первісним позовом та спадкодавця ОСОБА_5 ще у 2007 році з встановленням межових знаків і його ніхто не оспорював.

Оскільки вимоги позивача за первісним позовом не задоволені, на його користь не можуть бути стягнуті і витрати по справі. Та в зв'язку з задоволенням зустрічних позовних вимог на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по справі.

На підставі ст. ст. 118, 119 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст. 321 358, 367 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-тя особа: Смілянська міська рада, про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Смілянська міська рада, про встановлення порядку користування будинковолодінням та земельною ділянкою задоволити.

Виділити ОСОБА_4 у власність в будинковолодінні АДРЕСА_1 в житловому будинку «А2-1» приміщення 1-1 площею 4,6 кв.м., 1-2 - 6,0 кв.м., 1-3 - 7,7 кв.м., 1-4 - 8,0 кв.м., в житловому будинку «А-1» приміщення 1-5 - 11,8 кв.м, 1-6 - 7,9 кв.м., загальною площею 46,0 кв.м., житловою площею - 27,5 кв.м., а також з надвірних споруд сараї «б1,б2», літній душ «Г», вбиральню «У», тротуар І, огорожу №№ 1,4,5, зливну яму № 8, ворота з хвірткою № 2,3, вартістю 131383 грн., що становить 63/100 всього будинковолодіння.

Виділити у власність ОСОБА_3 в будинковолодінні АДРЕСА_1 в житловому будинку «А1-1» приміщення 2-3 площею 7,7 кв.м., 2-4 - 12,5 кв.м., в житловому будинку «А-1» приміщення 2-2 - 8,2 кв.м, 2-5 - 8,7 кв.м., в прибудові «а2» приміщення 2-1 -4,3 кв.м., ІІ - 2,2 кв.м.. в прибудові «а3» веранду І - 3,9 кв.м., загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею - 28,9 кв.м., а також з надвірних споруд огорожу № 7, ворота з хвірткою № 6, загальною вартістю 76181 грн., що становить 37/100 всього будинковолодіння.

Встановити порядок користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 відповідно до схеми її розподілу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що встановлений їх заявою від 5 травня 2007 року, посвідченою приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. за реєстром № 3152.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243,60 грн., за проведення експертного дослідження від 15 квітня 2015 року в сумі 1191,81 грн. та за надання правової допомоги в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване

Головуюча: І. А. Зайончковська