Ухвала суду № 44858208, 25.05.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 25.05.2015

ЄУ № 420/452/15-ц

Провадження №2/420/552/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Тарасова Д.С.

при секретарі Теплинській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0962.10.02.2055 від 19 липня 2013 року у розмірі 87025,28 грн. та сплачену суму судового збору у розмірі 870,76 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на заявлених вимогах наполягає, у разі неявки відповідачів не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання повторно не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, через оголошення в газеті «Урядовий Курєр», заяв про розгляд справи без їх участі суду не надавали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між Публічного акціонерного товариства Кредобанк та ОСОБА_1 19 липня 2013 року було укладено кредитний договір № 0962.10.02.2055 (далі Договір).

Згідно умов Договору, банк зобовязується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а позичальник зобовэязується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними і комісії (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, банк надав позичальнику кредит в сумі 92689,97 грн. на строк до 18 липня 2018 року та п.п. 3.2., 3.4. Договору, позичальнику встановлена змінна процентна ставка.

Згідно п. 2.5. Договору, для обліку виданих кредитних коштів банк відкрив позичковий рахунок №22030000475750. Кредит видається позичальнику згідно п.2.6. Договору в безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок 29099550475750.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що датою видачі кредиту вважається день перерахування коштів з позичкового рахунку.

Як вбачається з копій меморіальних ордерів №21028160 від 22 липня 2013 року та №21027505 від 22 липня 2013 року, позивач перерахував відповідачу ОСОБА_1 у безготівковій формі в цілях виконання кредитного договору суму кредиту в розмірі 92689,97 грн.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови Договору, в результаті чого, станом на 25.11.2014 року утворилася сума заборгованості у розмірі 87025,28 грн., яка складається з 80908,86 грн. сума кредиту, 6116,42 грн. прострочені відсотки, що підтверджується розрахунком суми позову про стягнення заборгованості по кредитному договору № 0962.10.02.2055 від 19 липня 2013 року.

Також, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 20 липня 2013 року було укладено Договір застави, відповідно до якого в заставу банку передане майно автомобіль GEELY, модель EMGRAND, тип легковий, рік випуску 2013.

Для забезпечення виконання зобовязань за Договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, було укладено договір поруки №0962.10.02.2055/S-1 від 19 липня 2013 року, за яким ОСОБА_4 взяла на себе зобовязання перед позивачем відповідати по борговим зобовязанням відповідача ОСОБА_1 (далі Договір поруки) п.1.1. Договору поруки.

Згідно пунктів 2.5., 3.1. Договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. За невиконання або неналежне виконання своїх обовязків по цьому договору поручитель відшкодовує кредитору завдані йому збитки та крім того сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотки від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.10. Договору, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, якщо позичальник несвоєчасно сплатив проценти та/або повернення кредиту (частину кредиту), про що письмово повідомляє позивальника.

Як вбачається з повідомлення-вимоги Управління заборгованістю Іетер-Ріск Україна від 22.10.2014 року, на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено вимогу повідомлення про наявність заборгованості та необхідності її погашення.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачі заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у чинність ст.ст. 526, 530, 549, 554, 610-612, 614, 1054 ЦК України, згідно яких відповідач, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу позивача (кредитодавця) зобовязаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом.

У чинність ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 223-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, ід.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства Кредобанк, (п/р №290999901, МФО 325365, ЄДРПОУ 09807862), заборгованість за кредитним договором № 0962.10.02.2055 від 19 липня 2013 року у розмірі 87025,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ід.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, ід.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства Кредобанк, (п/р №290999901, МФО 325365, ЄДРПОУ 09807862) по 435,38 грн. в рахунок сплаченої суми судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: