Вирок № 44854720, 09.06.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/10400/13-к

№ провадження 1-кп/646/13/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шелест І.М.,

суддів: Міндарьової М.Ю., Чудовського Д.О.,

при секретарі Макарійчук А.В.,Узденової Л.Р., Біляєвої Ю.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Петрушко Д.В., Юревича М.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12013220060000723 від 28.02.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Харкова, громадянин України, тимчасово не працюючий, одружений, з середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.4 ст.190 КК України.

ВСТАНОВИВ:

На початку 2009 року, точно дату не встановлено, ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_2, як підприємця з найменуванням діяльності «Монфорт - ОСОБА_2», (Республіка Польща), запропонував останньому, зареєструвати на ім'я ОСОБА_7 фірму в м. Харкові по виготовленню брикетів і пелетів, пресованих із біомаси рослинного походження (лушпиння соняшника) за грошові кошти ОСОБА_2 і в подальшому реалізовувати свою продукцію П.Вишинському, на що останній погодився та вирішив шляхом обману заволодіти грошовими коштами свого знайомого ОСОБА_2, тобто вчинити відносно останнього шахрайство в особливо великому розмірі шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій злочинний намір, 21.04.2009р. ОСОБА_7 зареєстрував в Управлінні державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради за №14801020000043946 ТОВ «Монфорт-Україна» із юридичною адресою: АДРЕСА_1, директором якого став сам.

Продовжуючи злочинні дії направлені на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом шахрайства, зловживаючи довірою ОСОБА_2,, не маючи наміру у подальшому виконувати договірні зобов'язання в повному обсязі, ОСОБА_7, як директор підприємства, уклав безстроковіконтракти №12 Mn від 12.05.2009р. та №10-09 від 10.09.2009р. між ТОВ «Монфорт-Україна» і «Монфорт - ОСОБА_2» та додаткові угоди до них, відповідно до умов яких ОСОБА_7 повинен був поставити «Монфорт - ОСОБА_2» брикети і пелети на загальну суму контракту 5000000 євро по кожному із них, а усього на загальну суму 10000000 євро.

Розрахунок повинен бути проводитися у безготівковій формі ТОВ «Монфорт-Україна» після прийняття товару «Монфорт - ОСОБА_2» на підставі розрахунків фактур. При цьому ОСОБА_7, на початку діяльності ТОВ «Монфорт-Україна» у період з травня 2009 року по січень 2010 року виконував умови контрактів, з метою повністю увійти в довіру ОСОБА_2 для подальшого заволодіння грошовими коштами останнього в особливо великому розмірі.

В результаті чого ОСОБА_2, повністю довіряючи ОСОБА_7, з 13.05.2009 року по 09.02.2011 року, перерахував по безготівковому розрахунку у якості передплати та оплати за брикети і пелети із лушпиння соняшника, відповідно до вищевказаних контрактів в адресу ТОВ «Монфорт-Україна» грошові кошти по рахунку №42102036390000810200655019 ПКО банк (Польща) «Монфорт - ОСОБА_2» за період з 13.05.2009р. по 25.09.2010р. із призначенням платежу «оплата рахунків фактур», на загальну суму 278268,00євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на час перерахування грошових коштів, склало 2 912 903, 08 грн., та по рахунку №61249000050000460054990956 «Аліор» банку (Польща) за період з 24.09.2010р. по 09.02.2011р. - на загальну суму 211395,00євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на час перерахування грошових коштів, склало 2 269 398, 10 грн. , а всього - 489663 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на час перерахування грошових коштів, склало 5 182 301, 18 грн.

При цьому ОСОБА_7, на початку діяльності ТОВ «Монфорт-Україна» у період з травня 2009 року по січень 2010 року, з метою створення особливих довірчих відносин з ОСОБА_2 виконував умови зазначених контрактів.

У перших числах січня 2010 року ОСОБА_7, точну дату не встановлено, продовжуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливу мету заволодіння грошовими коштами у особливо великому розмірі, зловживаючи довірою ОСОБА_2 , та усвідомлюючи, що всі розрахунки між його товариством та ОСОБА_2, здійснюються у безготівковій формі, що ускладнює заволодіння ними, продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_2 запропонував останньому передати йому свою електронну пластикову картку до особистого рахунку у банку «Інтеліго», розташованого в республіці Польща м. Варшава по вул.. Вспульній, 47/49, з метою отримання готівкових грошових коштів з особистого рахунку ОСОБА_2 у банкоматах м. Харків під приводом використання на закупівлю необхідної сировини для виконання контрактів.

ОСОБА_9, нічого не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_7, довіряючи останньому - в перших числах лютого 2010 року у м. Харкові в присутності ОСОБА_10 передав йому свою електронну пластикову картку до особистого розрахункового рахунку НОМЕР_1 у банку «Інтеліго» (Республіка Польща). Отримання даних готівкових грошових коштів ОСОБА_7, повинен був підтвердити у видаткових касових ордерах «Монфорт - ОСОБА_2».

ОСОБА_11, отримавши, в результаті шахрайських дій, від ОСОБА_2 на території України електронну пластикову картку по рахунку № НОМЕР_1 банку «Інтеліго», яка належала ОСОБА_2 і перебуваючи у м. Харкові, реалізуючи свій злочинний намір отримав у банкоматах м. Харкова готівкові кошти, що підтверджено його підписами та печатками ТОВ «Монфорт-Україна», у видаткових касових ордерах «Монфорт - ОСОБА_2» за період з 13.05.2010 року по 31.07.2010 року на загальну суму 107 427 євро, що, відповідно до курсу Національного Банку України, станом на час перерахування грошових коштів, склало 1 098 092 грн.

Таким чином, ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою потерпілого та штучно створюючи вигляд про виконання своєї роботи на виробництві ТОВ «Монфорт-Україна», при цьому маючи на меті у кінцевому результаті заволодіння грошовими коштами потерпілого в особливо великих розмірах, у період часу з 13.05.2010 по 09.02.2011 року отримав від ОСОБА_2 по безготівковому розрахунку та готівкою грошові кошти на загальну суму 6 280 393, 18 грн., які повинні були використані на виконання зазначених вище контрактів. При цьому, ОСОБА_7, завіряючи потерпілого, що на виробництві все гаразд та постійно недопоставляючі товар, поставив брикет і пелет із лушпиння насіння соняшника «Монфорт-ОСОБА_2» ( Республіка Польща) лише на суму 552 343,20 євро, що згідно курсу Національного банку України станом на час перерахування грошових коштів склало 5 795 815,16 грн. За результатами вказаних дій, ОСОБА_7 заволодів шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_2 у сумі 484 578 грн., що склало різницю між поставленим товаром та оплатою за нього. Вказану суму грошей ОСОБА_7 привласнив та витратив на власний розсуд.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 в особливо великому розмірі, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_2, штучно створюючи вигляд про виконання своєї роботи на виробництві, що належало ТОВ «Монфорт - Україна», на початку січня 2010 року (точну дату у ході слідства встановити не є можливим), ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_2 відкрити підприємство, яке нібито буде займатися транспортно-експедиторськими послугами для перевезення виготовленого товару від ТОВ «Монфорт-Україна» до «Монфорт-ОСОБА_2» (Республіка Польща), а також з інших аналогічних підприємств України до «Монфорт-ОСОБА_2» (Республіка Польща).

Таким чином, для досягнення свого злочинного наміру, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 у особливо великому розмірі, шляхом шахрайства, ОСОБА_7, діючи умисно, запропонував ОСОБА_12 зареєструвати ПП «Мі-Транс» і сприяв йому в оформленні установчих та інших документів. 19.01.2010 року було зареєстровано ПП «Мі - Транс» виконавчим комітетом Харківської міської ради за реєстраційним номером 14801020000045823 із занесенням підприємства до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 36814819, за адресою: 61109 м. Харків, вул. Хабаровська, б. №43., директором якого, запропонував стати своєму родичу ОСОБА_12 який не мав роботи, потребував коштів і дав свою згоду, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_7, направлені на заволодіння грошовим коштами ОСОБА_2 (стосовно ОСОБА_12 кримінальна справа за ст.367 ч.2 КК України закрита постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.07.2012 року на підставі п «є» ст.1 Закону України «Про амністію» 08.07.2011 року).

При цьому ОСОБА_12, займаючи посаду директора ПП «Мі-Транс», за вказівкою ОСОБА_7, 19 січня2010 року уклав у м. Харкові безстроковий договір №19/01МТ з «Монфорт-ОСОБА_2». Відповідно до умов договору №19/01МТ від 19.01.2010 року, який ОСОБА_7 не збирався виконувати - ПП «Мі-Транс» повинно було надавати транспортно-експедиторські послуги «Монфорт-ОСОБА_2» по доставці товару, а саме: брикетів і пелетів пресованих із біомаси рослинного походження (лушпиннями соняшника ). Відповідно до умов договору оплата за послуги повинна була здійснюватись у безготівковій формі на підставі рахунку - фактури, виставленої ПП «Мі-Транс».

За період часу з 03.02.2010 року по березень 2011 року ОСОБА_2 за домовленістю із ОСОБА_7 на ПП «Мі-Транс», на виконання договору №19/01МТ від 19.01.2010 року, як передплата і оплата, оскільки ОСОБА_2 на той час повністю довіряв ОСОБА_7 і не знав про злочинні наміри останнього щодо заволодіння у кінцевому результаті грошовими коштами, за транспортно-експедиторські послуги по доставці товару до Республіки Польщі, з розрахункових рахунків «Монфорт-ОСОБА_2» (Республіка Польща) №61 24 90 0005 0000 4600 5499 0956 «Аліор» банку та № 42 1020 3639 0000 8102 0065 5019 ПКО банк (Республіка Польща) на розрахунковий рахунок ПП «Мі-Транс» №26005057000505, перерахував грошові кошти у сумі 132 848,00 євро, що згідно до офіційного курсу Національного банку України на час проведення розрахунку склало 1 414 900,00 грн.

Крім того, ОСОБА_7 в період з 03.02.2010 по березень 2011 року використовуючи електронну пластикову картку ОСОБА_2, якою заволодів, увійшовши у довіру до потерпілого, з розрахункового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 у банку «Інтеліго» Республіка Польща, на території України, а саме у м. Харкові отримав готівкові грошові кошти у банкоматах у сумі 1006960, 83 грн. (відповідно до офіційного курсу Національного банку України 94 440,00 євро на час проведення розрахунку), для надання транспортно-експедиторських послуг відповідно до умов договору 19/01МТ від 19.01.2010 між ПП «Мі-Транс» та «Монфорт-ОСОБА_2», але не збирався при цьому виконувати умови договору.

Всього, за надання транспортно-експедиторських послуг за період 03.02.2010 по березень 2011 року ОСОБА_7 при вищевикладених обставинах отримав як готівкою так і у безготівковій формі на рахунок ПП «Мі-Транс» грошові кошти на загальну суму 227 288, 00 євро, що відповідно до курсу Національного банку України на час проведення розрахунку склало 2 421 861, 00 грн.. При цьому, отримання готівкових грошей у банкоматах м. Харкова із особистого рахунку потерпілого у банку «Інтеліго» ( Республіка Польща), а саме 1006960, 83 грн. грн., ОСОБА_12, за вказівкою ОСОБА_7, підтвердив підписами і печатками ПП «Мі-Транс» на касових ордерах «Монфорт-ОСОБА_2», але фактично транспортні послуги ПП «Мі-Транс» згідно договору 19/01МТ від 19.01.2010 були виконані лише на суму 1 858 370, 89 грн.

Різниця між отриманими ОСОБА_7 грошовими коштами і виконаними транспортно-експедиторськими послугами склала 563 490,11 грн. Вказану суму грошей ОСОБА_7, витратив на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_7 діючи умисно, з єдиним умислом, з корисливих мотивів, з метою на заволодіння грошовими коштами потерпілого у особливо великих розмірах, зловживаючи довірою потерпілого та за допомогою ОСОБА_12, який не був усвідомлений про злочинні наміри ОСОБА_7, створюючи вигляд перед ОСОБА_2 про виконання умов договору, зловживаючи довірою потерпілого заволодів грошовими коштами ОСОБА_2, які поступили як у безготівковій формі на розрахункові рахунки ТОВ «Монфорт-Україна» та ПП «Мі-Транс» так і готівкою на загальну суму 1 048 068,43 грн. (484 578 грн. + 563490 грн), які витратив на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у інкримінованому злочині не визнав, дав пояснення згідно яких, між ним, як директором ТОВ «Монфорт - Україна» та ОСОБА_2 були лише господарсько-правові відносини. Очолював він вказане підприємство в період з квітня 2009 року по березень 2012 року, його підприємство було зареєстровано за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1, де він проживав до одруження. З липня 2010 року став мешкати за місцем проживання своєї дружини по пр. Тракторобудівників м. Харкова в одній квартирі разом матір'ю дружини та її чоловіком ОСОБА_12 ТОВ «Монфорт - Україна» закупало біопаливо та продавало фірмі ОСОБА_2, також він відкрив на своє ім'я приватне підприємство ОСОБА_7, яке вело свою господарську діяльність. ОСОБА_2 на домашньому обіді він познайомив зі своїм тестем ОСОБА_12, якому саме ОСОБА_2 запропонував відкрити підприємство по наданню транспортних послуг. ОСОБА_12 сам зареєстрував та очолив ТОВ «Мі - Транс». ОСОБА_2 запропонував і його брату, ОСОБА_13, відкрити на себе приватне підприємство, за що обіцяв йому винагороду. Бухгалтерський облік ТОВ «Монфорт - Україна» вела ОСОБА_14 Він (ОСОБА_7.) співпрацював з ОСОБА_2 тільки на підставі контрактів і ОСОБА_2 недоплатив йому за поставлений на виконання двох укладених контрактів товар. Вказаними контрактами передбачалась тільки безготівкова форма оплати. Ніякої банківської картки від ОСОБА_2 він не отримував, чи надавав ОСОБА_15 готівкові кошти - не пам'ятає, ніякого відношення до організації діяльності ПП «Мі-Транс», приватних підприємств ОСОБА_10, ОСОБА_13 не мав.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_7 свою вину не визнав, його винуватість у вчиненні злочину у об'ємі, зазначеному вище, підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який дав суду свідчення про те, що він є громадянином республіки Польща, є приватним підприємцем, та здійснює діяльність під найменуванням «Монфорт - ОСОБА_2», після своєї реєстрації підприємницької діяльності у 2007 році почав ввозити товар на територію України, познайомився з ОСОБА_7, який добре знав польську мову і допомагав йому, був його посередником, він йому повністю довіряв. Він розповів ОСОБА_7 про свій намір займатися біопаливом, а той погодився допомагати у цій справі. Згідно домовленості ОСОБА_7 повинен був шукати біопаливо в Україні, а ОСОБА_2забезпечувати поставки до Польщі. У зв'язку з цим, на початку 2009 року, для оптимізації роботи по закупці та виробітки біопалива, за пропозицією ОСОБА_7 на ім'я останнього було вирішено відкрити фірму за кошти ОСОБА_2, в наслідок чого було створено ТОВ «Монфорт-Україна», директором та засновком якої став ОСОБА_16 .

В подальшому між ТОВ «Монфорт-Україна» і «Монфорт - ОСОБА_2» були укладені контракти №12 Mn від 12.05.2009р., та №10-09 від 10.09.2009р. та додатки до них, відповідно до умов яких фірма ОСОБА_7 повинна була поставити «Монфорт - ОСОБА_2» біопаливо.

Особливості бізнесу, зі слів ОСОБА_7, потребували необхідність щоб ТОВ «Монфорт-Україна» мала готівку для купівлі сировини, також для організації бізнесу, зі слів ОСОБА_7 необхідні були готівкові кошти. ОСОБА_7 говорив про те, що потрібно відкрити ФОП для того, щоб знімати гроші готівкою оскільки в Україні є певні труднощі зі зняттям готівки з рахунків підприємства ТОВ «Монфорт-України». Усі юридичні особи були відкриті для того щоб отримати готівкові гроші оскільки інші фірми не бажали показувати реалізацію продукції за межі України. «Монфорт - ОСОБА_2» відправляла гроші на ТОВ «Монфорт-Україна», у свою чергу остання перераховувала на приватне підприємство «Мі-транс» та ФОП, щоб зняти готівку для купівлі сировини. Для того щоб товар транспортувати ОСОБА_7, запропонував відкрити транспортну фірму, яка і була відкрита на його тестя ОСОБА_12, який нічого не знав про організацію роботи фірми, оскільки є людиною, яка вживає алкоголь і неспроможна самостійно керувати бізнесом. ПП «Мі-Транс», як посередник, підшукувало автомобілі для автотранспортних перевезень. Всі ці схеми придумав ОСОБА_7.

На початку діяльності ТОВ «Монфорт-Україна» у період з травня 2009 року по січень 2010 року виконувало умови вищевказаних контрактів, в наслідок чого у м. Харкові за пропозицією ОСОБА_7, для покращення роботи бізнесу ОСОБА_2 сам віддав йому на початку лютого 2010 року свою пластикову банківську картку «Інтеліго», в присутності ОСОБА_10, щоб той міг знімати готівку. Отримання цих грошових коштів ОСОБА_7, підтверджував у видаткових касових ордерах приватної фірми «Монфорт - ОСОБА_2». Зазначена картка перебувала у ОСОБА_7 з лютого 2010 року.

Після цього, товар від ОСОБА_7 поставлявся, але не в повному обсязі, ОСОБА_7 не розраховувався з постачальниками приблизно з кінця 2010 року на початок 2011 року поставки практично стали припинятися, стали виникати постійні проблеми з постачанням і розрахунками. Загалом, як зазначив ОСОБА_2, ним було перераховано у безготівковій та готівковій формі сотні тисяч євро, в результаті чого йому спричинена матеріальні збитки. Оскільки ОСОБА_7 на телефонні дзвінки тривалий час не відповідав, жодним іншим шляхом на контакт не йшов то ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів. Підтримав цивільний позов.

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка у судовому засіданні дала суду свідчення про те, що вона приблизно з жовтня 2009 по січень 2011 вела бухгалтерські справи ТОВ «Монфорт-Україна», також, за пропозицією ОСОБА_7 вела бухгалтерські справи ПП «Мі-Транс», ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_7, ФОП «ОСОБА_10, за що отримувала зарплатню від ОСОБА_7, який фактично керував всіма підприємствами і особисто сам привозів їй всі необхідні для складання бухгалтерської звітності документи по зазначеним фірмам, які вже були підписані та надавав поточні вказівки. Грошові кошти з ТОВ «Монфорт- Україна» та ПП «Мі-Транс» перераховувалися на рахунки вказаних ФОП для отримання готівкових коштів. ПП «Мі-Транс» надавало експедиційні послуги, оскільки свого транспорту не мало. Десь у квітні 2010 року. вона, з робочих підстав, познайомилась з ОСОБА_2, якого привіз ОСОБА_7 Вона знала про те, що у ОСОБА_7 була картка ОСОБА_2, про що говорив сам ОСОБА_7 і не скривав, що у банківських терміналах знімав готівкові кошти з цієї картки Всі питання щодо розміру готівкових коштів, які перераховувалися на карту під приводом потреб підприємства, ОСОБА_7 оговорював з ОСОБА_2 як по телефону та і в електронному вигляді. Товар купувався як за готівковий так і безготівковий рахунок, а питаннями з митницею займався спеціальний брокер з яким контактував лише ОСОБА_7, при цьому підтвердженням перетину товару через кордон є митні декларації. Печатка ТОВ «Монфорт - Україна» завжди знаходилась тільки у ОСОБА_7

Показаннями свідка ОСОБА_10, який у суді показав, що він з 2009 року за пропозицією свого знайомого ОСОБА_7 став працювати на фірмі ТОВ «Монфорт -Україна» на посаді комерційного директора. Крім нього на фірмі працювали ще менеджер та бухгалтер. Для роботи фірми ОСОБА_2 завжди перераховував гроші ОСОБА_7, оскільки у останнього їх не було. В його присутності ОСОБА_2 у м. Харкові передав свою електронну банківську картку ОСОБА_7, щоб той міг знімати готівку необхідну для бізнесу. Саме за пропозицією ОСОБА_7 Він зареєстрував ФОП ОСОБА_10, але ніяких коштів з рахунків ніколи не отримував і для нього стало новиною, після отримання претензій, що у нього, як приватного підприємця, борг перед ПП «Мі-Транс», справами якої керував саме ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_12 є людиною, який любив випити. Оформленням займався ОСОБА_7, всі документи завжди знаходилися у ОСОБА_7 і до теперішнього часу йому не відомо про їх місцезнаходження. Заробітну платню ОСОБА_7 видавав тільки після отримання коштів від ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_12, який дав суду свідчення про те, що ОСОБА_7, який є чоловіком дочки його дружини, деякий час проживали в одній квартирі, запропонував йому, за щомісячну грошову винагороду, стати засновником та директором приватного підприємства на, що він погодився. За вказівкою ОСОБА_7, він передав юристу на ім'я ОСОБА_17 свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, яка склала та оформила за участю ОСОБА_12, необхідний пакет реєстраційних документів на ПП «Мі-Транс», засновником та директором якого значився він, ОСОБА_12 Всіма справами у створеному ПП «Мі-Транс» займався тільки ОСОБА_7 і на його прохання він підписував всі надані йому ОСОБА_7 документи, отримував від ОСОБА_7 заробітну платню.

Показаннями свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні дав свідчення про те, що він працював з січня 2010 року протягом 2010р. комерційним директором ТОВ «Монфорт-Україна» у ОСОБА_7 Безпосередньо з ОСОБА_2 він особисто познайомився восени коли ОСОБА_2 приїжджав з перевіркою. В ході роботи на фірмі він вважав, , що фактичним власником як ТОВ «Монфорт-Україна» так і «Монфорт - ОСОБА_2» являється ОСОБА_2 хоча ТОВ «Монфорт-Україна» юридично оформлена на ОСОБА_7, оскільки фірма фактично існувала на грошові кошти ОСОБА_2 Відношення між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були довірливими. ОСОБА_2, для успішного бізнесу його розвитку переводив гроші як безготівковим так і шляхом передачі ОСОБА_7 своєї банківської картки, синього кольору. ОСОБА_2 надсилав гроші для того, щоб ТОВ «Монфорт-Україна» поставляла товар у Польщу, однак ОСОБА_7, який знімав готівкою, в тому числі і у його присутності у банківських терміналах міста Харкова одержані від ОСОБА_2 грошові кошти, використовував частину з них, на власні потреби, пояснюючи необхідністю оплати представницьких потреб фірми. Поки був прибуток і всі отримували заробітну платню, не було ніяких проблем. В подальшому стали виникати проблеми. Так, у другій половині 2010 року на гроші які надійшли від ОСОБА_2 на ТОВ «Монфорт-Україна» ОСОБА_7 придбав собі новий автомобіль, з сім'єю відпочивав на морі, також за ці кошти придбавав дорогі речі. Ця обставина відома свідку оскільки він був очевидцем цього і саме він вимушений був спілкуватися з контрагентами з приводу невиконаних зобов'язань, оскільки ОСОБА_7 став скриватися від них, знаходячись поряд з ним, просив відповідати, що він у відрядженні. Відпрацювавши деякий час у «Монфорт-Україна» ОСОБА_19 побачив, що ОСОБА_7, зловживаючи довірою, ОСОБА_2 привласнює собі грошові кошти, пояснюючи, а також, що на представницькі потреби фірми.

Кошти з банківської картки ОСОБА_2 знімались у різних банках Харкова. Це не було секретом і ОСОБА_7 цього не скривав. Коли ОСОБА_2 приїжджав у Харків то він привозив квитанції з вказівкою сум витрачених ОСОБА_7 з картки ОСОБА_2 тому числі і восени 2010 року у готелі «Меркурій» підписувалися надані ОСОБА_2 документи.

Всі документи, ТОВ «Монфорт-Україна», включаючи печатку, знаходились тільки у ОСОБА_7 , яку він нікому не довіряв, і саме він в присутності ОСОБА_19 розписувався у квитанціях ОСОБА_2 Також фактичним керівником ПП «Мі -Транс» був ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_10 були створені для отримання готівкою безготівкових коштів.

Показаннями свідка ОСОБА_24 який дав свідчення про те, що ОСОБА_7, як керівник фірми, орендував належне йому приміщення у Солоніцівці, де було виробництво та обладнання. Приблизно перші два роки належним чином виконував умови договору оренді, потім, останні півроки припинив оплату. Йому телефонував ОСОБА_2 і скаржився на те, що ОСОБА_21 його обманув, винен йому грошові кошти, не повертає придбане за його, ОСОБА_2, грошові кошти обладнання. Проте він відмовився видати ОСОБА_2 обладнання, оскілки не мав на це права. Він розірвав з ОСОБА_7 орендний договір, оскільки ОСОБА_21 став порушувати мови договору, не проводити оплату оренди, він розірвав з ним договір.

Крім того, винуватість ОСОБА_7 доводиться наступними письмовими доказами.

Даними, що містяться в свідоцтві про внесення запису в реєстр господарської діяльності від 12.04.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зареєстрований як підприємець з найменуванням діяльності «Monfort-Przemyslaw Wyszynski», у перекладі - «Монфорт - ОСОБА_2» платником податків є ОСОБА_2 (а.с. 3-10 том 3).

Даними, що містяться в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Монфорт - Україна» про реєстрацію за №14801020000043946 з зазначенням юридичної адреси: АДРЕСА_1, в Уставі ТОВ «Монфорт - України»,затвердженого протоколом зборів засновків № 1 від 14.04.2009 року, даними протоколу зборів № 1 , на якому був присутній, як засновник, ОСОБА_7, даними розпорядженням № 1 від 17.04.2009 року, яким ОСОБА_7 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Монфорт - Україна» (а.с. 144-149 том 6, а.с. 209-229 том 7). В подальшому, 22.12.2010 року, внесено зміни до Свідоцтва про реєстрацію в частині зміни місцезнаходження юридичної адреси на Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницивка, вул. Білгородська, 5А. (а.с. 38 том 20)

Тому суд зазначив у вироку суду місцем первісної реєстрації юридичної адреси ТОВ «Монфарт - Україна» адресу АДРЕСА_1, а не як було зазначено у постанові про змінення обвинуваченням від 14.03.2015 року.

Даними, що містяться у контракті №12 Mn від 12.05.2009р.та додаткових угод до нього та №10-09 від 10.09.2009р., укладеними між ТОВ «Монфорт-Україна» і «Монфорт - ОСОБА_2», відповідно до яких підтверджуються, що фірма ОСОБА_7 повинна була поставити приватній фірмі ОСОБА_2брикети і пелети рослиного походження (шелуха соняшника) з оплатою у безготівковій формі на загальну суму контракту 5000000 євро по кожному із них, а усього на 10000000євро. (т.1 а.с.51-64)

Даними довідки про рух коштів по розрахунковому рахунку №42102036390000810200655019 ПКО банк (Польща) «Монфорт - ОСОБА_2» за період з 13.05.2009р. по 25.09.2010р. засвідчує наявність платежів «оплата рахунків фактур» ТОВ «Монфорт-Україна» на загальну суму 278268,00євро.(а.с. 3-320 том 11)

Даними довідки по рахунку№61249000050000460054990956 «Аліор» банку (Польща) за період з 24.09.2010р. по 09.02.2011р. свідчить про наявність аналогічних платежів на загальну суму 211395,00євро. (а.с. 3-22 том 10, а.с. 82-95 том 12).

Даними, що містяться у підтвердженнях виконання іноземного переказу, що перерахування грошових коштів з рахунку №61249000050000460054990956 «Аліор» банку (Польща) на рахунок ТОВ «Монфорт - Україна» (а.с. 7-34,37-64 том 12)

Даними, що містяться у історії рахунку НОМЕР_1 «Інтелиго» на ім'я ОСОБА_2, з якої вбачається, що готівкові кошти знімалися у банкоматах ( а.с. 23-193, том 10, а.с. 96- 295 том 12).

Зняття готівкових коштів у банкоматах м. Харкова підтверджується показаннями свідків ОСОБА_14, Дидковського, ОСОБА_10

Даними, що містяться у підтвердженнях виплати (квитанціях): №29 від 13.05.2010р.; №30 від 14.05.2010р.; №31 від 18.05.2010р.; №32 від 20.05.2010р.; №33 від 28.05.2010р.; №34 від 31.05.2010р.; №35 від 02.06.2010р.; №36 від 04.06.2010р.; №37 від 14.06.2010р.; №38від 14.06.2010р.; №39 від 17.06.2010р.; №40 від 18.06.2010р.; №41 від 21.06.2010р.; №42 від 23.06.2010р.; №43 від 23.06.2010р.; №44 від 28.06.2010р.; №45 від 29.06.2010р.; №46 від 30.06.2010р.; №47 від 01.07.2010р.; №48 від 02.07.2010р.; №49 від 05.07.2010р.; №50 від 07.07.2010р.; №51 від 09.07.2010р.; №52А від 12.07.2010р.; №53 від 13.07.2010р.; №54 від 14.07.2010р.; №56 від 27.07.2010р.; №57 від 29.07.2010р.; №58 від 31.07.2010р.; відповідно до яких «Монфорт-Україна» отримав від «Монфорт - ОСОБА_2» готівкові кошти на загальну суму 107 427,61 Є, що за курсом НБУ склало 1 098 092 грн (том 12 а.с. 65-81), ( судове кримінальне провадження том 2 а.с. 97-192).

Даними протоколу огляду даних квитанцій від 12.07.2012 року та постановою про визнання їх речовими доказами (том 1 а.с. 68-70, 71 )

Як показав у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, у вересні 2010 року, на підтвердження отримання з належної йому пластикової банківської картки, готівкових коштів, як того вимагає бухгалтерський облік його держави, ОСОБА_7 у приміщенні готелю «Меркурій» були підписані підтвердження виплат (квитанції).

Факт підписання ОСОБА_7 даних квитанцій підтвердив у судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_10

Крім того, відповідно до даних почеркознавчої експертизи № 168 від 23.05.2013 року підписи від імені ОСОБА_7 в графі «отримано» у квитанціях № 29 від 13.05.2010р.; №30 від 14.05.2010р.; №31 від 18.05.2010р.; №32 від 20.05.2010р.; №33 від 28.05.2010р.; №34 від 31.05.2010р.; №35 від 02.06.2010р.; №36 від 04.06.2010р.; №37 від 14.06.2010р.; №38від 14.06.2010р.; №39 від 17.06.2010р.; №40 від 18.06.2010р.; №41 від 21.06.2010р.; №42 від 23.06.2010р.; №43 від 23.06.2010р.; №44 від 28.06.2010р.; №45 від 29.06.2010р.; №46 від 30.06.2010р.; №47 від 01.07.2010р.; №48 від 02.07.2010р.; №49 від 05.07.2010р.; №50 від 07.07.2010р.; №51 від 09.07.2010р.; №52А від 12.07.2010р.; №53 від 13.07.2010р.; №54 від 14.07.2010р.; №56 від 27.07.2010р.; №57 від 29.07.2010р.; №58 від 31.07.2010р. «Монфорт - ОСОБА_2» та від імені ОСОБА_7 в актах виконаних робіт він 31.03.2011, від 31.01.2011 року та від 28.02.2011 року виконані однією особою (а.с. 20 - 24 том 8).

А сам ОСОБА_7В в судовому засіданні при дачі пояснень допускав, що підписи схожі на його підпис, та він не пам'ятає факту їх підписання. Та не заперечував що виконання контрактів проводилося.

Крім того, на всіх квитанціях міститься печатка ТОВ «Монфорт - Україна», яка, як зазначили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , постійно знаходилася тільки у ОСОБА_7

Даними, що містяться у копіях рахунків - фактур, де продавцем зазначено ТОВ «Монфорт- Україна», покупцем «Монфорт - ОСОБА_2» у міжнародних транспортних листах (СMR), митних деклараціях (а.с. 3-256 том 13, а.с. 232 том 14, 85-230 том 5, а.с. 257-348 том 5).

Даними висновку судово-економічної експертизи №9085 від 28.09.2012р., відповідно до якої документально підтверджено, що з рахунку № 42102036390000810200655019 ПКО банк (Польща) «Монфорт - ОСОБА_2» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Монфорт-Україна» грошові кошти на загальну 278268,00 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на час перерахування грошових коштів, склало 2 912 903, 08 грн. та з рахунку «Аліор» «Монфорт - ОСОБА_2» (Польща) - перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Монфорт-Україна» грошові кошти на загальну суму 211395,00 євро, що відповідно до курсу Національного Банку України станом на час перерахування грошових коштів, склало 2269398, 10 грн., а загалом складає 5 182 301, 18 грн.; відповідно до квитанцій «Монфорт - ОСОБА_2» на адресу ТОВ «Монфорт - Україна» перераховано готівку на загальну суму 107 427, 61 євро, яка не оприбуткована у бухгалтерському обліку ТОВ «Монфорт-Україна»; ТОВ «Монфорт-Україна» поставило на адресу «Монфорт - ОСОБА_2» товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 552 343,20 євро, що згідно курсу Національного банку України гривні до євро склало 5 795 815,16 грн.(117 - 143том 8).

Крім того, досліджені у суді митні декларації, рахунки-фактури за товар, міжнародні транспортні листи (СMR), касові ордери, роздруківки банків про зняття коштів, які підтверджують вказані суми.

Суд вважає, що ОСОБА_7 отримав готівкою у банкоматах міста Харкова 107 427, 61 євро, а не 199608 євро, як зазначено в обвинуваченні, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №9085 від 28.09.2012р., яку суд признає достовірною, оскільки висновок наданий експертом державної експертної установи, який має достатню кваліфікацію та значний стаж експертної роботи, був попереджений про кримінальну відповідальність, дослідження проводилося в умовах експертної установи, предметом дослідження стали первісні документі бухгалтерського обліку, висновок спеціаліста бухгалтера, банківська інформація, а також матеріали кримінального провадження. Висновок науково обґрунтований і не викликає сумнівів у суду.

У зв'язку з тим, що суд визнав доведеним отримання ОСОБА_7 готівки у загальному розмірі 107 427, 61 Євро, що складає за курсом Національного банку України 1 098 092 грн., загальна сума отриманих у безготівковій та готівковій формі грошових коштів по ТОВ «Монфорт - Україна» зменшується до 6 280 493 грн. (5182301 грн. + 1 098 092 грн. ) і, відповідно, різниця між отриманими грошовими коштами та виконаними роботами становить 484 578, 00 грн.

Даними, що містяться у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи від 19.01.2010 року, відповідно до якої 19.01.2010 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за реєстраційним номером 14801020000045823 зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради Приватне підприємство «Мі - Транс» із занесенням підприємства до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 36814819 з юридичною адресою: 61109 м. Харків, вул. Хабаровська, б. №43, директором якої, відповідно до даних Довідки є Єдиного реєстру підприємств та організацій України зазначений ОСОБА_12 (а.с. 43-45 том 6).

Даними зовнішньо - економічного контракту № 19/01МТ від 19.01.2010 року, укладеного між «Монфорт - ОСОБА_2», як замовником, та ПП «Мі-Транс», як експедитором» з оплатою наданих послуг у безготівковій формі (том 3 а.с. 33-38).

Даними висновку акту ревізії фінансово - господарської діяльності ПП «Мі-Транс», відповідно до якого отримані приватним підприємцем ОСОБА_10 905 700 грн. та приватним підприємцем ОСОБА_11 805 300 грн. від ПП «Мі-Транс» були зняті у різних банківських терміналах м. Харкова (том 2 а.с. 18-21).

Даними про відкриття рахунку в «Мі - Транс» № 260050557000505, № 26003060380559, № 26033057001413, 260530060297090, 26181000465000, ПАТ Приватбанк та даними про рух грошових коштів по даним рахункам (том 3 а.с. 73-107,).

Даними про рух грошових коштів на рахунку ПП «Мі-Транс» № 26003060380559 ПАТ Приватбанк, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_7 перераховувалися грошові кошти

Даними, що містяться у підтвердженнях виплати (квитанціях)про отримання «Мі - Транс» від «Монфорт - ОСОБА_2» готівки: № 1 від 03.02.2010 року, № 2 від 05.02.2010 року, № 3 від 26.02.2010 року, № 4 від 01.03. 2010 року, № 5 від 03.03.2010 року, № 6 від 04.03.2010 року, № 6 від 04.03.2010 року, № 7 від 10.03.2010 року, № 8 від 12.03.2010 року, № 9 від 15.03.2010 року, № 10 від 16.03.2010 року, № 11 від 22.03.2010 року, № 12 від 24.03.2010 року, № 13 від 25.03.2010 року, № 14 від 13.03.2010 року, № 15 від 02. 04. 2010 року, № 16 від 06.04.2010 року, № 17 від 07.04.2010 року, № 18 від 08.04.2010 року, № 19 від 09.04.2010 року, № 20 від 12.04.2010 року, № 21 від 13.04.2010 року, № 22 від 16.04.2010 року, № 23 від 19.04.2010 року, № 24 від 26.04.2010 року, № 25 від 28.04.2010 року, № 26 від 09.04.2010 року, № 27 від 05.05.2010 року, № 28 від 18.05.2010 року (том 3 а.с. 38-48) ( судове кримінальне провадження том 2 а.с. 97-192)

Як показав у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, у вересні 2010 року на підтвердження отримання з належної йому пластикової банківської картки «Інтерліго», яка знаходилась у ОСОБА_7, готівкових коштів, як того вимагає бухгалтерський облік його держави, ОСОБА_12 у приміщенні готелю «Меркурій» були підписані зазначені підтвердження виплат ( квитанції). Також як потерпілий, так і свідки ОСОБА_14. ОСОБА_18, ОСОБА_10 дали суду свідчення про те, що фактично ділами ПП «Мі -Транс» займався ОСОБА_7, а ОСОБА_12 був його водієм та виконував всі його розпорядження, в тому числі і що підпису документів.

Факт отримання грошових коштів по вказаним квитанціям на загальну суму 94440 євро, що у еквіваленті складає 1 006 960 грн. підтверджується даними Акту позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за період з 01.02.2010 року по 31.12.2011 року, відповідно до якої оприбутковані ПП «Мі-Транс» 1 006 960 грн. (том 2 а.с. 24-28).

Даними висновку судово - економічної експертизи № 3196 від 22.03.2012 року, відповідно до якою підтверджено висновки Акту позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за період з 01.02.2010 року по 31.12.2011 року щодо отримання ПП «Мі-Транс» від «Монфорт - ОСОБА_2» у готівковій формі 94440 євро, що у еквіваленті складає 1 006 960 грн. та у безготівковій формі 132848 євро, що складає 1 414 900, 18 грн., тобто на загальну суму 227 288 євро (2 421 861 грн.), за надання транспортно - експедиційних послуг по контракту № 19/01МП (2 421 861 грн.). Також зазначено, що фактично, відповідно наданих рахунків - фактур, складених ПП «Мі-Транс» в адресу «Монфорт - ОСОБА_2», сума наданих транспортно - експедиційних послуг ПП «Мі-Транс» на користь «Монфорт - ОСОБА_2» склала 177 625 Євро, що у еквіваленті офіційного курсу євро на дату зазначену у рахунку - фактурі склало 1 858 370, 90 грн., різниця між сумою грошових коштів, що надійшли у безготівковій та готівковій ПП «Мі-Транс» від «Монфорт - ОСОБА_2» та загальною вартістю наданих транспортно - експедиційних послуг ПП «Мі-Транс» в адресу «Монфорт - ОСОБА_2» склало за період з 02.02.2010 року по березень 2011 року 563 490 , 11 грн. (а.с. 62-83 том 2).

Враховуючи наведені докази, суд вважає доведеним, що перераховані з банківського рахунку «Монфорт - ОСОБА_2» на рахунок ПП «Мі-Транс» грошові кошти у сумі 132 848,00 євро , що згідно до офіційного курсу Національного банку України склало 1 414 900,00 грн.

Таким чином. висновок суду про те, що отримані ПП «Мі-Транс» готівкою 94440 Євро були оприбутковані у еквіваленті 1 006 960 грн. узгоджується з даними наведеного вище акту ревізії ДПІ, даними судово - економічної експертизи № 3196 від 22.03.2012 року.

Даними протоколу огляду речових доказів від 24.04.2012 року, яким оглянуті рахунки - фактури ПП «Мі-Транс» та постановою щодо приєднання у якості речових доказів від 26.04.2012 року (а.с. 113-119, 161-171 том 2).

Даними копії протоколу обшуку від 01.08.2012 року з описом вилучених речей та документів за місцем реєстрації ОСОБА_7 АДРЕСА_2 ( том 7 а.с. 73-75 том 20 а.с 3-8).

Даними, що міститься в інформації Управління Національного банку України в Харківській області щодо встановленого Національним банком України курсу гривні до євро (том 21 а.с. 69-70, 72-73, 75-76).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд виходить з того, що відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Отже, зловживання довірою виходячи з чинного законодавства характеризується тим, що: винна особа має на меті привласнення майна потерпілого до моменту його фактичного одержання; передача майна від потерпілого відбувається добровільно; особа, яка отримала майно, наділяється певними повноваженнями щодо нього.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри потерпілого винною особою для заволодіння своїх інтересів чужим майном чи правом на нього використовуючи особливі довірчі стосунки, які склалися між ними.

Звідси, стосунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, що виникли внаслідок особистого знайомства та добрих довірливих відносин та продовжувались у цивільно-правових відносинах, суд сприймає як особливі довірчі.

Згідно п.18 тієї ж постанови Пленуму отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Викладені вище встановлені фактичні обставини справи разом із позицію обвинуваченого, який заперечував існування боргу перед потерпілим, та іншими шляхами намагався уникнути відповідальності переконують суд у тому, що ОСОБА_7 ще в момент заволодіння грошима ОСОБА_2, який повністю довіряючи ОСОБА_7 перераховував йому як безготівкові, так і готівкові кошти при обставинах, вказаних вище, а ОСОБА_7 мав на меті їх привласнити, не виконуючи в повному обсязі взяті на себе зобов'язання.

Таким чином, як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, суд розцінює отримання ОСОБА_7 попередньої оплати за товар який він не поставив ОСОБА_2без наміру повернути отримані кошти чи іншим шляхом виконати взяті на себе зобов'язання.

Тому, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вину ОСОБА_7 повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), скоєне в особливо великому розмірі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_7, який у судовому засіданні свою вину не визнав, зазначав, що решту подій не пам'ятає, що йому про ПП «Мі-Транс» було відомо тільки від ОСОБА_12, з яким на той час він проживав в одній квартирі, що не пам'ятає, чи були господарські відносини між ПП «Мі-Транс» та ТОВ «Монфорт - Україна», що розрахунки з «Монфорт - ОСОБА_2» проводилися відповідно до двох укладених контрактів тільки у безготівковій формі, суд розцінює як спосіб захисту і бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин, оскільки його показання спростовуються вищенаведеними доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, які суд визнає належними та допустимими, з врахуванням положень п.п. 7, 8 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України.

Поряд з цим, органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_7 у тому, що він, крім того скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.205 КК України, а саме фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило матеріальну шкоду потерпілому у великому розмірі за наступних обставинах.

Так, ОСОБА_7, обіймаючи посаду директора «Монфорт-Україна» в період часу з січня 2010р. по березень 2011р. у м. Харкові, маючи досвід на ведення господарської діяльності та організаційні здібності, умисно, посягаючи на встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності, економічні інтереси держави, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення фіктивного підприємства для прикриття незаконної діяльності, створив фіктивне підприємство ПП «Мі-Транс» код за ЄДРПОУ 36814819 для виведення грошових коштів, використовуючи суб'єкт господарської діяльності як «буферне».

У січні 2010р. (більш точну дату в ході досудового слідства не встановлена), на кошти приватного підприємця і власника «Монфорт - ОСОБА_2» ОСОБА_2, з яким займався на території України спільною комерційною діяльністю, за інвестиції ОСОБА_2, по відкриттю підприємства і виготовленню брикетів та пелетів із лузги насіння соняшника на території України у м. Харкові, для виконання свого злочинного плану, з метою реєстрації суб'єкту господарської діяльності та подальшого використання його для прикриття незаконної діяльності, запропонував своєму родичу ОСОБА_12 (кримінальна справа стосовно якого закрита постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова 25.07.2012р. за ст.367 ч.2 КК України на підставі п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р.) створити підприємство ПП «Мі-Транс».

ОСОБА_7, О.В., не посвідчуючи його в свої злочинні наміри, запропонував ОСОБА_12 стати засновником та директором приватного підприємства і пообіцяв йому за це щомісячно грошову винагороду. ОСОБА_12, без наміру займатися господарською діяльністю, не працюючи та маючи матеріальні труднощі, будучи впевненим у законності намірів та дій ОСОБА_7, погодився на це. Після цього, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний намір, звернувся до невстановленого в ході досудового слідства юриста на ім'я «Тетяна», яка здійснює послуги по реєстрації підприємств, з проханням допомогти зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності та передав їй винагороду за послуги, а ОСОБА_12, за вказівкою ОСОБА_7, передав юристу на ім'я «Тетяна» свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Невстановлений в ОСОБА_7 на створення фіктивного підприємства, склала і оформила за участю ОСОБА_12, необхідний пакет реєстраційних документів на суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ПП «Мі-Транс», засновником та директором якого значився ОСОБА_12, яке було зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 19.01.2010р. за реєстраційним №14801020000045823 із занесенням підприємства до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за №36814819, за адресою: 61109 м. Харків, вул. Хабарівська, 43.

В подальшому, ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_12 в своїй злочинній діяльності, надавав йому за заздалегідь підготовлені документи фінансово-господарських операцій, які ОСОБА_12 підписував без з'ясування їх суті та змісту.

Крім того, ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_12, відкрив розрахункові рахунки 26003060380559, 260330570014135 та 26005057000505 у ХГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Харкова, для ПП «Мі-Транс» та отримуючи на них грошові кошти від власника приватної фірми Монфорт - ОСОБА_2» ОСОБА_2 за договором №19/01МТ від 19.01.2010р., укладеним між Монфорт - ОСОБА_2» та ПП «Мі-Транс».

Всього, за надання транспортних послуг за період 03.02.2010р. по березень 2011р. ОСОБА_7 при вищевикладених обставинах отримав як готівкою так і у безготівковій формі на рахунок ПП «Мі-Транс» грошові кошти на загальну суму 771 779, 44 грн., що спричинило матеріальну шкоду ОСОБА_2 у великому розмірі.

Проте це обвинувачення, на думку суду, не знайшло свого підтвердження дослідженими у суді доказами виходячи з наступного.

Як вбачається з досліджених в суді доказів, ОСОБА_12 відкрито ПП «Мі -Транс» у встановленому законом порядку. ОСОБА_12 зареєстрував ПП «Мі- Транс» та уклав, на прохання ОСОБА_7, договір № 19/01 МТ від 19.01.2010року на виконання транспортно - експедиторських послуг з Монфорт - ОСОБА_2» (республіка Польша)

Частково послуги по договору виконувались.

Вказані обставини підтверджуються установчими документами ПП «Мі-транс» та фінансовими документами цього підприємства, актом ревізії висновками судово - економічної експертизи, висновками перевірок податкових органів (том 2 а.с. 7-13, 18-21, 24-52, 65-75, 87, 97-107, 13-119,) показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_18, про те, що фактично керував ПП «Мі-транс» ОСОБА_7, а ОСОБА_22 був його водієм і отримував заробітну плату від ОСОБА_7

Різниця між отриманими грошовими коштами і виконаними транспортно- експедиторськими послугами склала 563 490,11 грн.

Крім того, саме висунуте обвинувачення та матеріали справи свідчать, що за вищевикладені діяння вже було притягнуто ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367КК України.

Так, постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.07.2012 року, підтверджується, що ОСОБА_12, будучи директором ПП «Мі-Транс» неналежно виконував свої службові обов'язки, допустив службову недбалість, скоїв злочин передбачений ч.2 ст.367 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності по Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року ( а.с. 84-86 т.1 судового крим. провадження)

Крім того, в обвинуваченні вказано, що при тих же обставинах в частині реєстрації, утворення ПП «Мі Транс», отримання грошових коштів від «Монфорт - ОСОБА_2»» (республіка Польша), ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України.

Наведене переконують суд у тому, що створення підприємства ПП «Мі-Транс» неможна вважати фіктивним оскільки, як підтверджують вищенаведені докази, це підприємство працювало та виконувало свої зобов'язання, а за неповне їх виконання ОСОБА_12 було притягнуто до кримінальної відповідальності згідно вказаного рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд вважає, оскільки ПП «Мі -Транс» працювало, фактично періодично частково виконувало умови договору з «Монфорт - ОСОБА_2»» (республіка Польша) ОСОБА_2, чим ОСОБА_7 створював вигляд про виконання умов договору,зловживаючи довірою ОСОБА_2, створення ПП «Мі Транс» було засобом заволодіння грошових коштів шляхом шахрайства, а не фіктивним підприємництвом, тому ОСОБА_7 підлягає виправданню за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, після вчинення злочину тривалий час перебував у розшуку тривалий час перебував у розшуку.

Виходячи з класифікації злочинів встановленої ст.12 КК України злочин передбачений ч.4 ст.190 КК України відноситься особливо тяжких злочинів.

Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, сторонами не представлені, а судом не встановлені, тому відсутні будь-які підстави для застосування положень ст.69 КК України.

Таким чином, призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, дані характеризуючи його особу, встановлені фактичні обставини справи та розмір спричиненої шкоди, з урахуванням відсутності обставин, які пом'якшують покарання переконують суд у тому, що цьому обвинуваченому необхідним та достатнім, з метою його виправлення та попередження нових злочинів необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, у розмірі ближчому до мінімального та з конфіскацією майна.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, яку неодноразово уточнював і остаточно в рахунок відшкодування спричиненої злочином збтитків просив стягнути на користь ТОВ «Монфорт - ОСОБА_2» в особі її власника 1 774 478, 43 грн.

У ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а також ч.1 ст.1177 ЦК України, яка встановлює, що шкода, завдана фізичній особі, потерпілої від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви потерпілого він стверджує, що йому завдані матеріальні збитки на загальну суму 1774478,43 грн. яку він просить стягнути з обвинуваченого на свою користь.

Проте, як було встановлено судом вище, розмір спричиненої в результаті злочину шкоди складає 1 048 068,43 грн., тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню саме в цій частині..

Заперечення сторони захисту з приводу того, що провадження за позовною заявою підлягає закриттю, оскільки відповідно до наданого ними витягу з Центрального реєстру і інформації про економічну діяльність від 27.11.2014 року «Монфорт ОСОБА_2» (республіка Польща) 26.11.2014 року виключено з реєстру суд не приймає.

Зазначена обставина не є підставою для закриття провадження за цивільним позовом, оскільки, як встановлено у судовому засіданні Пшемислав ОСОБА_2 в Свідоцтві про внесення запису в реєстр господарської діяльності від 12.04.2007 року, зареєстрований як ОСОБА_2, підприємець з найменуванням діяльності «Monfort-Przemyslaw Wyszynski», платником податків є ОСОБА_2. (а.с. 3-10 том 3). Тобто саме. Як фізична особа має прво вимоги.

Тому суд вважає правильним задовольнити позов частково і стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 1 048 068,43 грн.

З метою забезпечення виконання вироку, з урахуванням попередньої поведінки обвинуваченого, до набрання вироком законної сили, необхідно застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Долю речових доказів та процесуальних витрати суд вирішує на підставі ст.ст.100, 124 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 284, 368, 370, 371, 372, 373. 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Виправдати ОСОБА_7 за ч.2 ст.205 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Зарахувати в строк відбування строк знаходження під вартою з 30.03.2013 року по 26.04.2013 року.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду з утриманням и Харківському слідчому ізоляторі.

Речові докази у справі - документи, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_7 процесуальні витрати на користь держави за проведення експертиз у розмірі 26 062 (двадцять шість тисяч шістдесят дві) грн. 88коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_7, на користь ОСОБА_2 завдані матеріальні збитки у розмірі 1 048 068,43 грн.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області, засудженим - у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду вручити негайно.

Головуючий: І.М. Шелест

Судді: Д.О. Чудовський

М.Ю. Міндарьова