Рішення № 44842308, 05.06.2015, Оболонський районний суд міста Києва

05.06.2015 Справа № 756/4725/14-ц

Справа № 756/4725/14-ц

Провадження № 2/756/2144/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Мишковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м.Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач більше ніж 25 років постійно проживає у будинку АДРЕСА_1, регулярно сплачує усі витрати, пов'язані з утриманням будинку. Володіння таким будинком є добросовісним, оскільки нерухомість не належить на праві власності іншій особі або територіальній громаді. Позивач володіє будинком відкрито, своє володіння не від кого не приховує. Будинок перебуває у володінні та користування позивача з 1989 року після смерті її батька. Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення виконкому Пуща-Водицької селищної ради, яким узаконено перебудову житлового будинку приватної забудови АДРЕСА_2, та лист Оболонської РДА про можливість присвоєння вказаному будинку поштової адреси: АДРЕСА_1.

За таких обставин, позивач просить визнати за нею право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов у повному обсязі. Зазначили, що до 1988 року на місці вказаного будинку знаходився гараж та літня кухня, якими користувалися батьки позивача. З 1989 року будівля була перебудована у житловий будинок, де почала проживати позивач. Будинковолодіння по АДРЕСА_2 належало на праві власності родичам позивача. Позивач намагалася визнати за собою право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування, однак будинку не була присвоєна поштова адреса. Також позивача намагалася зареєструвати за собою право власності на вказаний будинок у позасудовому порядку шляхом звернення до Державної реєстраційної служби, проте оскільки вона не має прав на земельну ділянку, їй також було відмовлено.

Представник відповідача у судовому засіданні у вирішенні заявлених позовних вимог поклався на розсуд суду, зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав.

Представник третьої особи Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації у судовому засіданні зазначила, що адміністрація не наділена повноваженнями по розпорядженню земельною ділянкою, на якій розташований будинок.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Вказала, що на підставі мирової угоди за ОСОБА_3 визнано право власності на 63/100 будинковолодіння по АДРЕСА_2, до складу якого увійшов спірний будинок. Даний будинок самочинно переобладнаний з гаража у житловий будинок, перебуває у володінні власників будинковолодіння по АДРЕСА_2, позивачу було надано дозвіл на користування таким будинком. Крім того, з 2001 року позивач зареєстрована за іншою адресою, що взагалі виключає давність та безперевність користування будівлею.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 28 вересня 1978 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі заяви позивача виконавчим комітетом Пуща-Водицької селищної ради Подільського району м. Києва від 05 червня 2001 року № 69 вирішено узаконити перебудову житлового будинку приватної забудови (ОСОБА_1) АДРЕСА_2, загальною площею 46,9 кв.м. (а.с. 16 т.І)

Відповідно до акту обстеження житлових умов домоволодіння по АДРЕСА_2, складеного КП «Оболоньжитлоексплуатація» 19 січня 2007 року, у житловому будинку під літерою «К» домоволодіння АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1 разом зі своєю родиною з 1988 року. З метою поліпшення житлових умов вказаний будинок було обкладено цеглою, в ньому прокладена каналізація, будинок газифіковано, електрифіковано. Будинок складається з двох кімнат, кухні, санвузлу, не межує ні з яким іншим будинок, має окремий дах та вхід. (а.с. 17 т. І)

Згідно з листом Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011 року адміністрація просить Київське МБТІ надати висновок про можливість присвоєння окремої поштової адреси житловому будинку під літерою «К» по АДРЕСА_2. Запропонована поштова адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до листа Київського МБТІ від 05 червня 2014 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвався.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 під час допиту у судовому засіданні підтвердили, що з 1986 року позивач разом з родиною проживає у будинку АДРЕСА_1. Володіння позивача будинком є відкритим, безперервним. Оформити право власності не може у зв'язку з конфліктом з родичами.

У відповідності до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Умовою набуття права власності на житло за набувальною давністю є добросовісне заволодіння майном на законних підставах. Цій умові відповідають випадки, коли володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужим житлом, не знав про обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужим майном і які не залишали сумніву в правомірності набуття майна.

За приписами п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Отже, право власності за набувальною давністю може бути визнано лише з 01 січня 2011 року.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 липня 2013 року «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач відповідно до положень ст. 344 ЦК України, є такі: - майно може бути об'єктом набувальної давності;- добросовісність володіння; - відкритість володіння; - давність володіння та його безперервність; - відсутність інших осіб, які претендують на це майно; - відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Як убачається з матеріалів справи, протягом тривалого часу у будинковолодінні АДРЕСА_2 проживали члени родини ОСОБА_3 та співвласники інших будинків, які увійшли до складу такого будинковолодіння.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 29 червня 2000 року у справі за позовами ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на частку будинковолодіння затверджено мирову угоду, відповідно до якої, зокрема, за ОСОБА_3 визнано право власності на 63/100 частки будинковолодіння під АДРЕСА_2, йому виділені приміщення, що позначені на поетажному плані під №№ 4-3 жила кімната площею 14,5 кв.м., 1-3 жила кімната площею 14,0 кв.м., 4-5 жила кімната, площею 11,9 кв.м., 4-2 кухня - 9,7 кв.м., 4-1 передня кімната - 10,9 кв.м., 4-4 кімната - 96 кв.м. (а.с. 104-105 т. І)

До участі у цій справі в якості третьої особи було залучено ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2015 року ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 29 червня 2000 року залишено без змін. Апеляційним судом міста Києва встановлено, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, а саме: 29 червня 2000 року, будинку АДРЕСА_1 не існувало, приміщення згідно з технічним паспортом 1986 року зареєстроване як гараж, який не був власністю ОСОБА_1 (а.с. 32-35 т. ІІ)

Такі обставини також підтверджуються копією технічного паспорту за 1986 рік, долученої до матеріалів справи. (а.с. 112-114 т. І)

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2, складений Київським МБТІ 04 липня 2003 року, житловий будинок під літерою «К» є самочинним будівництвом.

Згідно з листом Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 лютого 2015 року окрема житлова адреса «АДРЕСА_1» житловому будинку не присвоювалася.

За роз'ясненнями п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N 5, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Таким чином, спірний житловий будинок входить до складу будинковолодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 на підставі затвердженої судом мирової угоди або їхнім спадкоємцям.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. (ст. 33 ЦПК України)

Залучена до участі у справі в якості відповідача Київська міська рада права позивача не порушила, оскільки спірний житловий будинок та в цілому будинковолодіння у комунальній власності міста не перебувають.

Позов до вищевказаних фізичних осіб або їхніх правонаступників позивачем не заявлений, під час розгляду справи позивач не заявила про залучення вказаних осіб до участі у справі в якості співвідповідачів.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко