Рішення № 44841605, 28.05.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/693/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,27 Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л. Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л. Ф.суддівПальонного В. С. , Демченка В. А. при секретаріРибасюк О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» 11 вересня 2013 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначалось, що ПАТ «КБ «Надра» продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування на ВАТ КБ «Надра».

Між ОСОБА_6 та ВАТ КБ «Надра» 17 вересня 2008 р. було укладено кредитний договір № 489п/99/2008-840 за яким клієнту було відкрито кредитну лінію в розмірі 19 700 доларів США, строком до 16 вересня 2009 р. під 13 % річних.

Відповідач з відкритої йому кредитної лінії зняв 16 988,71 доларів США. Факт видачі коштів підтверджується заявою про видачу готівки № 894 від 17 вересня 2008 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави майнових прав № 489п/99/2008-840 від 17 вересня 2008 р. та договір уступки права вимоги № 489п/99/2008-840.

Предметом зазначених договорів стало право вимоги, що випливає з договору строкового банківського вкладу (депозиту) «Золотий вклад для фізичних осіб» № 876973/04-Д, який був укладений між ОСОБА_6 та ПАТ «КБ «Надра» 17 вересня 2008 р. у золоті на суму 33,79 тройських унцій.

Заборгованість по сплаті відсотків по кредитному договору у клієнта виникла з 1 грудня 2008 р. З огляду на це, 8 лютого 2010 р. позивач скористався своїм правом та звернув стягнення на предмет застави у розмірі 20,24 тройських унцій шляхом взаємозаліку, погасивши заборгованість позичальника по кредитному договору за рахунок депозиту.

Решта вкладу у розмірі 13,55 тройських унцій та 1,68 тройських унцій нарахованих відсотків, а всього 15,23 тройських унцій були покладенні відповідачем на новий депозитний вклад, і після закінчення дії депозитного договору відповідач кошти отримав.

Однак, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 9 квітня 2012 р., залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2012 р., за позовом ОСОБА_7, договір застави майнових прав № 489п/99/2008-840 від 17 вересня 2008 р. та договір уступки права вимоги № 489п/99/2008-840 визнано недійсними.

Також рішенням Придніпровського районного суду від 5 лютого 2013 р., залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 4 червня 2013 р., з банку на користь ОСОБА_8, якій ОСОБА_7 переуступила право вимоги, стягнуто вартість депозитного золота, що було продано банком на погашення боргу ОСОБА_6 за кредитним договором.

Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом борг за кредитним договором не погашений.

Станом на 30 серпня 2013 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складає 42 546,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 340 076,57 грн. (курс долара США по НБУ станом на 30 серпня 2013 р. становить 7,993 грн.), а саме: заборгованість по відсотках - 10612,30 доларів США, в гривневому еквіваленті 84 824,11 грн.; заборгованість по пені - 14 977,04 доларів США, в гривневому еквіваленті складає 117 345,63 грн.; заборгованість по тілу кредиту - 16 957,46 доларів США, в гривневому еквіваленті 135 540,98 грн.

Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 489п/99/2008-840 від 17 вересня 2008 р. у сумі 42 546,80 доларів США та понесені судові витрати.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Рішенням судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2014 р. вказане рішення суду було скасовано та ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 489п/99/2008-840 від 17 вересня 2008 р. в сумі 42 546,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 340 076,57 грн., з яких заборгованість по відсотках - 10 612,30 доларів США, в гривневому еквіваленті 84 824,11 грн., заборгованість по пені 14 977,04 доларів США, в гривневому еквіваленті складає 117 345,63 грн., заборгованість по тілу кредиту - 16 957,46 доларів США, в гривневому еквіваленті 135 540,98 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Надра» понесені судові витрати в сумі 6 841 грн.

Однак, за касаційною скаргою ОСОБА_6 ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 р. рішення колегії суддів апеляційного суду Черкаської області від 24 жовтня 2014 р. скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника банку, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_6, який визнав, що дійсно заборгував банку за кредитним договором 21 297,54 доларів США, однак посилався на те, що банк, звертаючись до суду з даним позовом, обрав неправильний спосіб захисту, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути скасовано з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову банку виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову банку до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу за кредитним договором від 17 вересня 2008 р., суд виходив з того, що відсутні правові підстави стягнення з відповідача на користь банку боргу за кредитом з тих підстав, що позивач з вимогами про застосування наслідків недійсності договорів застави та уступки права вимоги до суду не звертався, а відновлення кредитного зобов'язання є необґрунтованим, позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права.

Колегія суддів з такими висновками суду не погоджується з наступних підстав.

Положеннями ст. 204 закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало чинності.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (правова позиція Верховного Суду України, постанова від 13 травня 2015 р. у справі № 6-53цс15).

Судом в ході розгляду справи установлено, що 17 вересня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 19 700 доларів США зі сплатою 13 % річних на строк до 16 вересня 2009 року.

Цього ж дня - 17 вересня 2008 року між сторонами було укладено договір строкового банківського вкладу в банківських металах "Золотий вклад для фізичних осіб", договір застави майнових прав об'єктом якого були майнові права за договором банківського вкладу на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та договір уступки вимоги, за умовами якого ОСОБА_6 відступив банку право вимоги повернення депозиту у розмірі 33,79 тройських унцій та сплати процентів.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору боржником, банком 8 лютого 2010 року було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 297,54 доларів США (тіло кредиту та нараховані відсотки станом на вказану дату) за рахунок звернення стягнення на 20,24 тройських унцій золота за договором застави майнових прав, об'єктом якого були майнові права за договором банківського вкладу.

Решту банківського вкладу в сумі вартості 13, 55 тройських унцій та 1,68 тройських унцій нарахованих відсотків, а всього 15,23 тройських унцій були покладенні відповідачем на новий депозитний вклад, і після закінчення дії депозитного договору ОСОБА_6 їх зняв і закрив рахунок по вкладу.

У 2012 р. дружина відповідача - ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до банку та ОСОБА_6 про визнання недійсними договору застави майнових прав, об'єктом якого були майнові права за договором банківського вкладу на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, та договору уступки права вимоги.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 червня 2012 року, позов було задоволено та визнано недійсними договори застави майнових прав та уступки права вимоги, укладені між банком та ОСОБА_6 17 вересня 2008 року.

Також, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 4 червня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_8 до ПАТ КБ "Надра", третя особа - ОСОБА_6, про стягнення безпідставно набутого депозитного вкладу, стягнуто з ПАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_8 суму вартості безпідставно набутого майна - 20,24 тройських унцій за договором строкового банківського вкладу (депозиту) "Золотий вклад для фізичних осіб" від 17 вересня 2008 року в розмірі 269 239 грн. 56 коп., який було відступлено за договорами уступки права вимоги укладеними: 1 серпня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 1 жовтня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вказане рішення суду було звернуто до виконання і 2 серпня 2013 р. відкрито виконавче провадження. 18 лютого 2014 р. виконавче провадження було закінчено, з постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження вбачається, що борг сплачено в сумі 269 239 грн. 56 коп. згідно платіжного доручення від 17 січня 2014 р.

Таким чином, у зв'язку із визнанням недійсними договорів: застави майнових прав, об'єктом якого були майнові права за договором банківського вкладу на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором; та договору уступки права вимоги, і повернення сторін за цими договорами у первісний стан, припинене за збігом кредитора і боржника в одній особі зобов'язання за кредитним договором поновлюється в повному обсязі.

Доводи відповідача ОСОБА_6 з посиланням на ст. 606 ЦК України про те, що припинене зобов'язання у зв'язку із збігом в одній особі боржника і кредитора за кредитним договором не може бути поновлене, а спосіб захисту при зверненні до нього банку з даним позовом є неналежним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки основною умовою припинення зобов'язання за підстав, передбачених ст. 606 ЦК України, є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутності якої зобов'язання не може бути припинене.

З матеріалів справи та пояснень сторін по справі вбачається, що зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами 17 вересня 2008 р., на час розгляду справи не виконані, що не заперечується відповідачем, кредитний договір недійсним чи припиненим в установленому законом порядку, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало чинності, не визнавався.

Отже, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, наведеній вище, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Вирішуючи питання про розмір боргу, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь банку, колегія суддів виходить з того, що наданий банком розрахунок суми боргу здійснений станом на 30 серпня 2013 р. за період користування відповідачем кредитними коштами, починаючи з дати укладення кредитного договору, тобто з 17 вересня 2008 р. і в ході розгляду справи в суді першої інстанції не уточнювався та не змінювався.

За цим розрахунком проведені нарахування відсотків та пені в тому числі і за період з 8 лютого 2010 р. по 30 серпня 2013 р., тоді як в цей період кредитні кошти знаходилися у розпорядженні банку, оскільки за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 лютого 2013 року депозитні кошти банком були перераховані ОСОБА_8 тільки у січні 2014 р.

Тому колегія суддів приходить до висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише сума боргу за кредитним договором за період з 17 вересня 2008 по 8 лютого 2010 р. в розмірі 21 297,54 доларів США (еквівалент в гривнях 456 193 грн. 30 коп. за курсом Національного банку України на час розгляду справи 21 грн. 24 коп. за 1 долар США), яка була нарахована банком та стягнута з його банківського вкладу у тройських унціях. Зазначену суму боргу перед банком визнає і відповідач ОСОБА_6

Наданий в ході розгляду справи в апеляційному суді розрахунок суми боргу за кредитним договором станом на 1 квітня 2015 р. за період з 17 вересня 2008 р. по 1 квітня 2015 р., колегія судді не може прийняти до уваги з тих підстав, що такий розрахунок знаходиться поза межами заявленого в суді першої інстанції позову.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 5 268 грн., з яких 3 441 грн. сплачених при подачі позовної заяви до суду і 1827 грн. (50% від 3-х мінімальних зарплат) за розгляд справи в апеляційному суді.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" задовольнити частково, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 21 297,54 доларів США, що еквівалентно 456 193,3 гривням за курсом Національного банку України на день розгляду справи (21,42 грн. за 1 долар США).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 5 268 грн. судових витрат по справі.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :