Ухвала суду № 44834456, 09.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/24189/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якому просив визнати дії Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області при видачі довідки про грошове забезпечення №183 від 16.09.2013 р. в розмірі 1232 грн. протиправними; зобов'язати Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області видати довідку, згідно порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року із урахуванням грошового забезпечення в розмірі 2464 грн. для подальшої виплати одноразової допомоги в разі інвалідності; стягнути з Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь позивача 26352,96 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року скасовано постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Кременчуцького міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області при видачі довідки про грошове забезпечення №183 від 16.09.2013 року - протиправними. Зобов'язано Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням щомісячної надбавки в розмірі 100% щомісячної надбавки.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не погодилось з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 15 травня 1993 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.

31.05.2013 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ згідно наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №247 та наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 296 від 13.06.2013 р. на підставі п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Звільнявся з посади старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції відділення в мкр. «Молодіжний» Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області в званні підполковника міліції.

Згідно довідки до акту МСЕК Міністерства Охорони Здоров'я України серії 10 ААА №195503 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Відповідно довідки Міністерства Охорони Здоров'я України серії ВМ-1 № 001733 від 07.11.2013 р. ступень втрати професійної працездатності у відсотках встановлений у розмірі 60% .

06.12.2013 року позивач звернувся із заявою до начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області, в якій зазначив, що при нарахуванні виплати одноразової грошової допомоги не була врахована щомісячна надбавка у розмірі 100% грошового забезпечення.

Листом начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області від 18.12.2013 р. надана відповідь, в якій повідомлено, що на момент звільнення грошове забезпечення для виплати визначалось відповідно до наказу МВС України від 31.12.2007 р. № 499, в якому відсоткова надбавка не передбачена, тому не має підстав включати її в розрахунок одноразової грошової допомоги.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на момент виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги Указ Президента України від 31 серпня 2008 року № 771/2001, який регулював питання виплати щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, втратив чинність на підставі Указу Президента від 18 грудня 2007 року № 1234, а постанова Кабінету Міністрів від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка запровадила нову структуру грошового забезпечення, виплату такої надбавки не передбачала. Отже, зазначена надбавка не може враховуватися під час визначення розміру грошового забезпечення позивача та розміру одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням йому інвалідності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку та задовольнив позовні вимоги, з посиланням на те, що грошова допомога позивачу повинна обчислюватися з усіх складових грошового забезпечення, зазначених у пункті 3 Постанови №707 (у редакції постанови Уряду України від 22 квітня 2009 року № 386), якими є посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися, з огляду на наступне.

Частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію Закону, Кабінет Міністрів України 12 травня 2007 року прийняв постанову № 707, якою затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1, пункту 3 зазначеного Порядку, інваліду II групи, у разі встановлення інвалідності, яка настала в період служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення такого строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського та боротьбі із злочинністю, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі чотирирічного грошового забезпечення з розрахунку грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день установлення інвалідності.

До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Статтею 19 Закону України "Про міліцію" визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин питання щодо грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу регулювалися постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Так, пунктом 1 цієї постанови визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови № 1294 передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України, а пунктом 3 цієї ж постанови затверджені схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах, згідно з додатками 9 - 23.

Втім, ні схемою посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для міських, районних, лінійних відділів (відділень) міліції (додаток 14), ні додатковими видами грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (додаток 26) такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення не передбачений.

На виконання Постанови № 1294 та, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499була затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (введена в дію з 1 січня 2008 року).

Зазначеною Інструкцією затверджені, зокрема, додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) названою Інструкцією також не передбачений.

Колегія суддів зазначає, що щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) особам рядового, а також середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ була запроваджена Указом Президента України № 771 від 31 серпня 2001 року "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926". Втім, на момент виникнення спірних правовідносин він уже втратив чинність згідно з іншим Указом Президента України - від 18 грудня 2007 року №1234/2007.

З огляду на те, що на момент виникнення спірних правовідносин, яким є день встановлення позивачу інвалідності, до складу грошового забезпечення старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції відділення в мкр. «Молодіжний» Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області в званні підполковника міліції, яку обіймав позивач, не входила щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення, що підтверджується грошовим атестатом та довідкою УМВС України в Полтавській області, то суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості визначення позивачу розміру одноразової грошової допомоги, виходячи з складових грошового забезпечення, встановлених Постановою № 1294.

За таких обставин судова колегія визнає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотримання норм матеріального та процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 225, 226, 231 КАС України суд,-

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - задовольнити

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року скасувати, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 лютого 2014 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець