Ухвала суду № 44834336, 04.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/56723/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рогатинпісок" до Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування приписів,

встановив:

Товариство з додатковою відповідальністю "Рогатинпісок" звернулось з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування приписів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області щодо проведення перевірки дотримання Товариством з додатковою відповідальністю "Рогатинпісок" вимог земельного законодавства та складання акту перевірки про дотримання вимог земельного законодавства від 15 січня 2014 року за № 04-01.28/8; визнано неправомірними дії Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області щодо визначення та нарахування шкоди за зняття ґрунтового покриву в загальній сумі 81 506 грн 13 коп. та за самовільне заняття земельної ділянки в сумі 6 399 грн 15 коп.; визнано протиправними та скасовані приписи за № 04-01.29/11/10, № 04-01.29/12/10, № 04-01.29/13/10 від 29 січня 2014 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 14 січня 2014 року по 25 січня 2014 року посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області на підставі наказу за № 39-Д від 13 січня 2014 року та направлення за № 24 від 13 січня 2014 року проведено позапланову перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Рогатинпісок" щодо дотримання останнім вимог чинного земельного законодавства, згідно якої складено акти обстеження земельної ділянки за № 2, 3, 4 від 15 січня 2014 року.

Зокрема, як вбачається з вищевказаних актів, відповідач виявив, що земельна ділянка позивача експлуатується з порушенням норм чинного законодавства, а саме: 1) при веденні видобутку піску в Москалівському родовищі на території Стратинської сільської ради на площі 7,1947 га знято ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) без отримання спеціального дозволу, чим порушено ст. 169 Земельного кодексу України; 2) частина земельної ділянки в межах відведеної площі 2,9092 га використовується позивачем без оформлення та реєстрації права користування землею, чим порушено ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. ст. 3, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) самовільно зайнято та використовується Товариством з додатковою відповідальністю "Рогатинпісок" земельна ділянка на території Пуківського лісництва, площею 4,6476 га.

У зв'язку з цим Державним інспектором сільського господарства в Івано-Франківській області здійснено розрахунок завданої шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 6 399 грн 15 коп. та внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в сумі 81 506 грн 13 коп.

На підставі вищезазначених актів відповідачем винесено приписи за № 04-01.29/11/10, 04-01.29/12/10, 04-01.29/13/10 від 29 січня 2014 року, якими зобов'язано позивача усунути виявлені порушення земельного законодавства в тридцятиденний термін.

Не погоджуючись з приписами відповідача, позивач заявив цей позов.

Суди обох інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Отже, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Відповідно до положень статей 163, 165 КАС України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення.

Так, обов'язково у судовому рішенні суд має зазначити мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Також, відповідно до КАС України під час прийняття судового рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Між тим, розглядаючи справу, суди обох інстанцій надали перевагу доводам та доказам, про які зазначив позивач, тоді як не спростували заперечення та не пояснили чому не взяли до уваги докази відповідача, що є порушенням норм процесуального права, принцип якого закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як гарантія для сторін на право на справедливий суд.

Таким чином, суд касаційної інстанцій вважає, що судами розглянуто справу без з'ясування всі обставин справи, що є порушенням ст. 11 КАС України.

Колегія суддів вважає, що тільки за умови встановлення судами всі обставин справи можна дійти обґрунтованого висновку про правомірність прийнятих рішень відповідача.

Разом з цим, порушення порядку проведення перевірки не можна визнати безумовною підставою для скасування рішень відповідача, прийнятих за наслідками їх проведення, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій мають врахувати недоліки, на які вказав суд касаційної інстанції.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, то їх судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: