Ухвала суду № 44834214, 08.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2015 р. м. Київ К/9991/96338/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Малеко»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011

у справі №2а-6320/10/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малеко»

до Державної податкової інспекції у місті Черкаси

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0014911503/0 від 03.11.2010, №0014901503/0 від 03.11.2010 та №0014891503/0 від 03.11.2010. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 скасовано, прийнято нову про відмову в позові в частині задоволених позовних вимог, іншій частині залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2005 між позивачем та Черкаською міською радою уклав договір оренди земельної ділянки загальною площею 3990,00 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Тургенєва,4.

21.01.2010 позивачем подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в якій, відповідно до договору оренди землі від 30.12.2005 визначено орендну плату за 2010 рік у розмірі 71907,16 грн., з розбивкою по 5992,26 грн. за місяць.

Змінами, які є невід?ємною частиною до зазначеного договору, від 18.10.2010 передбачено, що річна орендна плата з 01.01.2010 на нормативний термін будівництва до 31.12.2010 встановлена у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки та складає 6163 грн.

Враховуючи Зміни до договору оренди від 18.10.2010, позивач 28.10.2010 подав відповідачу уточнюючу декларацію з орендної плати за земельну ділянку, в якій задекларував суму орендної плати за 2010 рік у розмірі 6163 грн., з розбивкою 513,58 грн. за місяць.

Відповідачем складено акт перевірки №6153/15-31/33007228 від 02.11.2010 «Про порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов?язання» за висновками якого позивачем порушено граничні строки сплати орендної плати за землю за період з березня по вересень 2010 року, сплата яких пов?язувалась з датою подання позивачем уточнюючого розрахунку від 28.10.2010 №192462.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0014911503/0 від 03.11 2010 на суму 599,29 грн. в розмірі 10%, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов?язання на 28 календарних днів, № 0014901503/0 від 03.11.2010 на суму 2396,90 грн. в розмірі 20%, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов??язання на 90 календарних днів, та № 0014891503/0 від 03.11.2010 на суму 11984,52 грн. в розмірі 50%, за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов?язання на 212 календарних днів.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такому платнику податку загрожує прогресуючий штраф (пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону ), який залежить від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав вважати поданий позивачем уточнюючий розрахунок від 28.10.2010 погашенням податкових зобов'язань по податковій декларації з орендної плати за землю за 2010 рік, є правильними.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малеко» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 скасувати.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун