Ухвала суду № 44833796, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/9991/70787/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012

у справі № 2а/2370/836/2012 Черкаського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ВіВа-Трейд»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 000004462301.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 30.11.2011 № 2673/23-2/33585132, про порушення ТОВ «ВіВа-Трейд» норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 73480,00 грн. у податковому обліку за вересень 2010 року, січень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Бізнес Промоушн Технолоджі» на поставку товарів та інформаційно-консультативних послуг, та ТОВ «Ізбатаком» - на поставку товарів.

За результатами перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 000004462301 про донарахування ТОВ «ВіВа-Трейд» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 88259,00 грн. (у т.ч. 74480,00 грн. - основний платіж та 14779,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «ВіВа-Трейд» (замовник) та ТОВ «Бізнес Промоушн Технолоджі» (виконавець) укладено договір № 236/2 від 15.09.2010 та договір від 01.04.2010 згідно з умовами яких: 1) виконавець приймає на себе зобов'язання надати комплекс інформаційних послуг по наданню замовнику систематизованої інформації про представлених на ринках України та країн СНД виробниках устаткування для підприємств переробної промисловості, їх торговельних представниках і дилерах, виробляємої продукції, а також про підприємства, які спеціалізуються на поставках, гарантійному та післягарантійному обслуговуванні такого устаткування (договір № 236/2 від 15.09.2010); 2) постачальник (ТОВ «Бізнес Промоушн Технолоджі») зобов'язується поставити товар, а покупець (ТОВ «ВіВа-Трейд») - прийняти та оплатити товар (договір від 01.04.2010).

Крім того, між ТОВ «ВіВа-Трейд» (покупець) та ТОВ «Ізбатаком» (покупець) укладено договір від 01.10.2010, згідно із яким постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець - прийняти і оплатити вказаний товар.

За наслідками виконання цих договорів ТОВ «Бізнес Промоушн Технолоджі» та ТОВ «Ізбатаком» виписали на адресу позивача податкові накладні, ПДВ в загальній сумі 74480,00 грн. за якими позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за вересень 2010 року, січень 2011 року.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього ж Закону (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами першим та другим пункту 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів № 236/2 від 15.09.2010, від 01.04.2010, від 01.10.2010, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 та звіту до нього, який містить розширену інформацію щодо виробників обладнання, призначеного для переробки молока, виробництва продукції з використанням молока (сиру, морозива), видів та технічних характеристик такого роду обладнання) (а.с.97-159, т.1), суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу інформаційно-консультативних послуг та товарів (товарно-матеріальні цінності, в тому числі робочий одяг, взуття, фільтри протипилові) (а.с.75-77, т.1) від ТОВ «Бізнес Промоушн Технолоджі» та товарів (товарно-матеріальні цінності, в тому числі робочий одяг) від ТОВ «Ізбатаком». Оцінка судом доказів у справі відповідає вимогам норм ст.. 86 КАС України.

Відповідно до встановлених фактів суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне збільшення позивачем в податковому обліку за вересень 2010 року, січень 2011 року податкового кредиту на загальну суму 73480,00 грн., що відповідає вище наведеним нормам матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев