Ухвала суду № 44833403, 02.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/57241/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,

розглянувши касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року

по справі № 810/3054/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВТК Відродження» звернулось до суду з позовною заявою до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014 року № 0000042204 та від 18.02.2014 року №0000162204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем зафіксовані порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198 пункту 200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.4, підпункту 4.6.6, підпункту 4.6.7 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого підприємством завищено показник рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду» на суму ПДВ 1869413,00 грн.

Підставою для даних висновків є відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Також, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем зафіксовані порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198 пункту 200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.4, підпункту 4.6.6, підпункту 4.6.7 пункту 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого підприємством завищено показник рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду» на суму ПДВ 1838211,00 грн.

Підставою для даних висновків є відсутність підприємства за місцезнаходженням.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000042204 від 20.01.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 1869413,00 грн.; № 0001161501 від 24.02.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 153000,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до статті 16 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Частиною 2 статті 17 зазначеного Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 17 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Кодра, вул. Ковпака, буд. 2, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, жодних записів про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилось.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» дійсно є Київська область, Макарівський район, смт. Кодра, вул. Ковпака, буд. 2, що підтверджується наступним.

ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» є наймачем земельної ділянки на території Кодрянської селищної ради Макарівського району Київської області для обслуговування майнового комплексу за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Кодра, вул. Ковпака, буд. 2, що підтверджується договором найму (оренди) земельної ділянки від 06.11.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського нотаріального округу Київської області за реєстраційним №3004 та зареєстрованим Макарівським РВ КОФ ЦЕНІРУ ДЗК за №04099480013 від 19.11.2009 року.

Крім того, ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» здійснює діяльність з будівництва об'єкту «Відновлення Кодрянського склозаводу ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Кодра, вул. Ковпака, буд. 2, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 03.06.2011 року № КС 08311002963.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що посилання відповідача стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням юридичної особи є необґрунтованими.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 1 ч. 11 ст.19 Закону №755-IV юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Абзацом 2 ч. 12 ст. 19 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з ч. 14 ст. 19 Закону №755-IV у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в Єдиному державному реєстрі немає запису про відсутність підтвердження або запис про відсутність позивача за його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 29 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно із ч. 7 ст. 29 Закону №755-IV державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

Необхідно зазначити, що підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів може бути лише невідповідність рішень органів управління реєстраційної служби вимогам чинного законодавства або незаконність дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації змін до установчих документів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували незаконність відповідних рішень або дій державного реєстратора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством встановлено спеціальний порядок дій відповідних суб'єктів владних повноважень у випадку встановлення незнаходження юридичної особи за вказаною у ЄДР адресою.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що дана процедура дотримана не була, оскільки відповідач не звертався до державного реєстратора з повідомленням про відсутність ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» за його місцезнаходженням, що є порушенням процедури, передбаченої ст. 19 Закону №755-IV.

В свою чергу, Законом №755-IV встановлено чіткий порядок виникнення негативних наслідків для юридичної особи у випадку встановлення незнаходження її за юридичною адресою.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 20.01.2014 року № 0000042204 та від 18.02.2014 року № 0000162204 є протиправними та підлягають скасуванню, що вірно встановлено судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року по справі № 810/3054/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 05.06.2015 р.