Ухвала суду № 44832806, 05.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 червня 2015 року К/800/24811/15

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги ФО-П ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року

у справі № 804/18781/14

за позовом ФО-П ОСОБА_1

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

про визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ФО-П ОСОБА_1 подано касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: рішення суду апеляційної інстанції прийнято 02 квітня 2014 року, тоді як, із касаційною скаргою до суду позивач звернулася 02 червня 2015 року.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано необізнаністю про винесення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не підтверджені відповідними доказами, а саме - конверту, в якому надійшла поштова кореспонденція заявником суду не надано, а тому касаційна скарга залишається без руху із наданням строку, протягом якого особа має право надати належним чином засвідчені докази пропуску строку.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Разом з тим, в порушення вказаних положень, заявником до касаційної скарги не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України від 19 вересня 2013 року (редакція діє з 23 жовтня 2013 року), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми

При цьому, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 3 частини другої цієї ж статті Закону).

З огляду на оспорювану суму, скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1278,90 грн., тоді як, згідно платіжного доручення від 02 червня 2015 року № 339 позивачем сплачено судовий збір у сумі 160,00 грн.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 слід залишити без руху.

Керуючись статтями 212, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати неповажними, зазначені ФО-П ОСОБА_1, причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - залишити без руху.

Надати касатору строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали, для усунення недоліків поданої касаційної скарги шляхом долучення належним чином засвідчених доказів пропуску строку, рішення суду апеляційної інстанції та документу про сплату судового збору в необхідному розмірі.

Попередити, що невиконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику, а невиконання вимог статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України