Постанова № 44829195, 09.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 1/53/5022-578/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Карпенко В.О.

розглянувши апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ вих. № 03.3-32/В-2/1383 від 03.04.2015 року та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль вих. № 1409006/34/15 від 07.04.2015 року

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 року

у справі № 1/53/5022-578/2012

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль

про: стягнення 20 485 546 грн. 89 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: Слесарчук Р.С. - представник на підставі довіреності № 20-22/110 від 27.04.2015 р.;

від Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 р. у справі № 1/53/5022-578/2012 (суддя Стадник М.С.) скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз» задоволено частково. Визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014 р. про арешт коштів боржника. Визнано незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови ВП № 44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника. Визнано недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції ВП № 44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника. Зобов'язано Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2 054 992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Тернопільміськгаз».

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 р. у справі № 1/53/5022-578/2012, Державна виконавча служба України та Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції - подали апеляційні скарги.

Зокрема, скаржник (Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції) посилається на те, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 24.12.2014 р. № 1/53/5022-578/2012 надійшла на адресу Першого відділу ДВС ТМУЮ лише 02.02.2015 р. відповідно до витягу з книги вхідної кореспонденції, а тому, Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції не було відомо про існування ухвали від 24.12.2014 р. № 1/53/5022-578/2012, у зв'язку з чим було здійснено примусове виконання постанови № 34710161 від 24.04.2014 р., виданої відділом примусового виконання рішень ДВС України про стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, апелянт зазначає, що подавав до суду клопотання про припинення провадження у справі № 1/53/5022-578/2012, оскільки вважає порушеними правила підсудності даної справи, з огляду на те, що оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження № 44642259 від 10.09.2014 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2 054 992,69 грн. та постанову про арешт коштів боржника від 29.01.2015 р., які прийняті на виконання постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 34710161 від 24.04.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка виділена в окреме провадження з дотриманням ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження"; на виконанні у Першого відділу не перебував жодний із документів перелічених в ст. 121-2 ГПК України, а тому відсутні підстави для розгляду скарги в порядку передбаченому даною нормою закону; - дана категорія спору підсудна адміністративному суду на підставі п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України, та п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень,дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", однак дане клопотання судом першої інстанції було відхилено.

На підставі викладеного, апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 р. у справі № 1/53/5022-578/2012 та відмовити у задоволенні скарги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2015р. справу № 1/53/5022-578/2012 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 р. подані скаржниками матеріали апеляційних скарг визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.06.2015 р.. Крім того, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 р. скаржнику (Державній виконавчій службі України) - відстрочено сплату судового збору в сумі 609,00 грн. до 02.06.2015 року та зобов'язано надати суду докази в підтвердження сплати та зарахування судового збору до Державного бюджету України, а також скаржнику (Першому відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції) - відстрочено сплату судового збору в сумі 609,00 грн. до 02.06.2015 року та зобов'язано надати суду докази в підтвердження сплати та зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марка Р.І., внесено зміни у склад судової колегії по справі № 1/53/5022-578/2012, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Желік М.Б. та Юрченко Я.О..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р., задоволено клопотання Державної виконавчої служби України про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору та заміну апелянта - Державну виконавчу службу,- її правонаступником - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розгляд справи відкладено на 09.06.2015 р..

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 року, у зв'язку із зайнятістю судді Юрченка Я.О. у складі іншої судової колегії, внесено зміни у склад судової колегії по справі №1/53/5022-578/2012, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Желік М.Б. та Марко Р.І..

В судове засідання 09.06.2015 р. представник апелянта (Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

Інші сторони явку повноважних представників в судове засідання 09.06.2015 р. не забезпечили, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, стягувач (Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень ДВС України із заявою від 03.10.2012р. №31/10-5835 (одержана 09.10.2012р.) про прийняття до виконання наказу господарського суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 та про одночасне винесення постанови про накладення арешту на всі рахунки боржника. Відділом примусового виконання рішень винесено постанову ВП №347/10161 від 12.10.2012р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду, встановивши семиденний строк для самостійного його виконання боржником. Постанова про арешт коштів боржника за заявою скаржника не виносилася державним виконавцем.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова ВП№34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2054992,69 грн., у зв'язку з невиконанням ним рішення у семиденний строк, встановлений для добровільного виконання постановою державного виконавця від 12.10.2012р. Постановою відділу примусового виконання рішень ДВС України ВП№34710161 від 24.04.2014р. накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах для забезпечення виконання наказу суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 на суму виконавчого провадження 22604919,58грн.,в т.ч. сума виконавчого збору - 2054992,69 грн..

Тобто, державний виконавець розпочав застосовувати заходи примусового виконання рішення 24.04.2014р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.12.2014р. у справі №1/53/5022-578/2012, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2015р., задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на дії Державної виконавчої служби України, а саме: визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993,69 грн.; визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., які полягали у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №34710161 від 24.04.2014р. в сумі 2054993,69 грн.. Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем передчасно, оскільки станом на день її прийняття, строк для добровільного виконання рішення суду не закінчився, а отже були відсутні підстави для здійснення заходів направлених на примусове виконання наказу суду, та не підтверджено документально примусове виконання рішення суду, так як сторони на стадії самостійного виконання рішення суду уклали мирову угоду, яка затверджена судом, та на підставі якої закінчено виконавче провадження рішення суду.

Згідно із ст. 35 ГПК України, зазначені факти, встановлені судовим рішенням не підлягають доказуванню. Покликання скаржника на те, що ним було невчасно отримано ухвалу суду, не спростовує зазначених обставин та не може тягнути негативних наслідків для сторони виконавчого провадження.

В світлі наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що за таких обставин постанова про арешт коштів боржника також винесена державним виконавцем передчасно, відповідає матеріалам справи. Висновок суду узгоджується із правовою позицією викладеною у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" згідно якої витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції Закону 2003р.) стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 ЗУ "Про виконавче провадження" для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення, яке передбачає здійснення заходів, в тому числі і накладення арешту на кошти боржника в порядку передбаченому ст. 57 цього Закону (ст.27 ЗУ "Про виконавче провадження"). У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 ЗУ "Про виконавче провадження" для самостійного його виконання, з боржника також стягується виконавчий збір на підставі постанови яка виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, та в якій визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню і здійснюється примусове стягнення виконавчого збору відповідно до вимог Закону (ч.ч.1.3ст.28 ЗУ" Про виконавче провадження). Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону, а саме застосувати захід примусового виконання рішення - накладення арешту на кошти боржника (п.4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затв.наказом Мінюсту від 02.04.2012 N 512/5). Тобто, законодавець встановив, що застосування арешту, якщо такий не був застосований за заявою стягувача на стадії відкриття виконавчого провадження, можливе тільки при здійснені примусового виконання рішення.

Враховуючи викладене, скарга в частині визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби України Пінського Ю.В. у винесені постанови про арешт коштів №34710161 від 24.04.2014р. та в частині визнання недійсною постанову про арешт коштів відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р. підставно була задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до п.3.16 Інструкції, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до п. 10 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України прийнято 07.08.2014р. ряд постанов, а саме: постанова у ВП №34710161 "Про закінчення виконавчого провадження", якою закінчено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду від 18.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012 на підставі ст.ст. 49,50 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв'язку з затвердженням мирової угоди між сторонами, та вирішено виділити у окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 24.04.2014р. на підставі ч. 7 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" згідно якої у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону (визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору; постанова ВП №44330562 "Про відкриття виконавчого провадження", якою відкрито провадження по виконанню постанови №34710161 від 07.08.2014р. виданої Відділом примусового виконання рішень ДВС України про стягнення 2054992.69грн. виконавчого збору, яка набрала чинності 24.04.2014р., тобто, відкрито провадження по виконанню неіснуючої постанови; постанова ВП №44330562 "Про закінчення виконавчого провадження", якою на підставі ст.ст. 20, 21, п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання постанови №34710161 від 07.08.2014р. закінчено, копію постанови з оригіналом виконавчого документу вирішено направити на виконання до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

Суд першої інстанції правильно встановив, що постанова про виправлення помилки щодо дати прийняття виконавчого документу про стягнення виконавчого збору не виносилася, тоді як в документах виконавчого провадження, що надійшли за належністю з іншого органу ДВС, може бути виправлено граматичні чи арифметичні помилки (в порядку, встановленому Законом) державним виконавцем, який здійснює виконання відповідного рішення. Такий порядок встановлений п. 3 ст. 84 ЗУ "Про виконавче провадження". Разом з тим, державним виконавцем Першого відділу Фидрик Р.В., без виправлення помилки, винесено постанову ВП №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2054992,69 грн.

Дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору станом на момент її прийняття, відповідають вимогам ст.25 ЗУ "Про виконавче провадження", згідно якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.17 ЗУ "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця від 24.04.2014р. про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом на підставі якого здійснюється державною виконавчою службою примусове виконання, та станом на 10.09.2014р. така була чинною. У зв'язку з викладеним скарга скаржника в частині визнання незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р., та в частині визнання недійсною постанови Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження підставно була відхилена судом першої інстанції.

Скарга скаржника в частині визнання незаконними дій Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про арешт коштів від 29.01.2015р. та в частині визнання недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 29.09.2015р. про арешт коштів боржника була підставно задоволена, оскільки наслідки завершення виконавчого провадження передбачені ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження", згідно ч.1 якої у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (ч.3 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження").

Ухвалою суду від 24.12.2014р. визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Тернопільміськгаз" виконавчого збору в сумі 2054993,69 грн. Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції був учасником судового процесу при розгляді скарги. Не зважаючи на ухвалу суду, державним виконавцем Бойко О.Д., замість здійснення заходів по закінченню виконавчого провадження винесено постанову ВП №44642259 від 29.01.2015р. про арешт коштів боржника по примусовому виконанні постанови №34710161 від 24.04.2014р., якою накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках фінансових установ в межах суми - 2054993,69 грн., а підставою для арешту зазначено "рішення суду". Меморіальним ордером №21 від 02.02.2015р. з рахунку ПАТ"Тернопільмісьгаз", що обслуговується в Тернопільському обласному управлінні ПАТ "Державний ощадний банк", на підставі дор. №21 від 31.01.2015р. та постанови №34710161 від 24.04.2014р., стягнуто на рахунок Першого відділу ДВСТМУЮ 2054993,69 грн.. На підставі такої постанови про стягнення виконавчого збору ВП № №34710161 від 24.04.2014р. державним виконавцем Бойко Д.О. винесено розпорядження №44642259 від 04.02.2015р., яке затверджено 04.02.2015р. в.о.начальника Першого відділу державної виконавчої служби ТМУЮ Кузьмою П.Г., про перерахування 2054993,69 грн. суми виконавчого збору на рахунок Головного управління юстиції в Тернопільській області. Державним виконавцем Бойко О.Д. винесено постанову ВП №44642259 від 06.02.2015р. про закінчення виконавчого провадження, пунктом 3 якої припинено чинність арешту коштів, що містяться на рахунках боржника,згідно постанови про арешт коштів боржника, виданої Відділом примусового виконання рішень ДВС України від 24.04.2014р. в межах суми 2054993,69 грн. виконавчого збору, при цьому, постановою не знято арешт з коштів боржника, накладеного постановою державного виконавця ВП №44642259 від 29.01.2015р..

Про незаконні дії державного виконавця скаржник повідомив 02.02.2015р. листами - зверненнями до начальника Першого відділу ДВС ТМУЮ за №151 та начальника Головного управління юстиції в Тернопільській області за №152, які одержані 02.02.2015р.. Однак, органом ДВС відповідні заходи вжиті не були.

Оскільки судом встановлено стягнення коштів на виконання нечинного виконавчого документа, які перераховані на рахунок Головного управління юстиції у Тернопільській області, а тому підлягає до задоволення і вимога скаржника зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз", як стягнуту з порушенням закону. При цьому, покликання скаржника на те, що кошти були перераховані до Державного бюджету, не впливають на юридичну оцінку спірних відносин.

Суд першої інстанції також підставно відхилив клопотання органу ДВС про припинення провадження у справі з посиланням на те, що даний спір не підсудній господарському суду, так як: оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р. про стягнення виконавчого збору в сумі 2054992,69 грн. та постанова про арешт коштів боржника від 29.01.2015р., які прийняті на виконання постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору, яка виділена в окреме провадження з дотриманням ст.50 Закону України "Про виконавче провадження"; на виконанні у Першого відділу не перебував жодний із документів перелічених в ст. 121-2 ГПК України, а тому відсутні підстави для розгляду скарги в порядку передбаченому даною нормою закону; - дана категорія спору підсудна адміністративному суду на підставі п.1ч.2 ст.18КАС України, та п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, які є невід'ємною частиною судового процесу, розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до місцевих господарських судів (правова позиція викладена у п.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N 10"Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"). Як стверджує і Перший відділ ДВС скаржником оскаржуються саме дії ДВС пов'язанні із стягненням виконавчого збору по виконанню рішення господарського суду від 05.09.2012р. у справі №1/53/5022-578/2012, та мотивами такого оскарження, за доводами скаржника, є відсутність підстав для стягнення, оскільки рішення органами ДВС не виконувалося. Отже, дана скарга може розглядатися господарським судом, який видав виконавчий документ.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

Як уже зазначено вище, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 року у справі №1/53/5022-578/2012 задоволено клопотання скаржника - Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, та відстрочено останньому сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення (п.3.3).

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, з скаржника - Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в доход Державного бюджету України слід стягнути 609,00 грн. - судового збору за розгляд Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 року по справі №1/53/5022-578/2012.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ вих. № 03.3-32/В-2/1383 від 03.04.2015 року та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, м. Тернопіль вих. № 1409006/34/15 від 07.04.2015 року залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 25.03.2015 р. у справі № 1/53/5022-578/2012 залишити без змін.

2. Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (46002, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 1 код ЄДРПОУ 34950930) в доход Державного бюджету України 609,00 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.06.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.