Ухвала суду № 44829031, 11.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"11" червня 2015 р. справа №910/23306/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна»

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2014 р.

у справі № 910/23306/14 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Січ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна»

про звернення стягнення на предмет застави у розмірі 1028811,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 р. у справі № 910/23306/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» 30.12.2014 р., 06.01.2015 р., 13.01.2015 р., 20.01.2015 р., 27.01.2015 р., 03.02.2015 р. та 10.02.2015 р. зверталося до суду апеляційної інстанції з ідентичними за своїм змістом апеляційними скаргами, в яких просило оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. первісно подану апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» повернуто скаржникові без розгляду на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Іншими ухвалами від 26.01.2015 р. (дві ухвали), 30.01.2015 р., 31.01.2015 р. та 16.02.2015 р. (дві ухвали) зазначені вище апеляційні скарги відповідача повернуто без розгляду на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» зверталося до Київського апеляційного господарського суду з такими ж самими апеляційними скаргами ще дев`ять разів.

Ухвалами від 10.03.2015 р. (дві ухвали), 30.03.2015 р. (чотири ухвали), 03.04.2015 р. та 20.05.2015 р. (дві ухвали) вказані апеляційні скарги було знову повернуто відповідачу без розгляду на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Разом з тим, 09.06.2015 р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла сімнадцята за ліком апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна», яка, знову ж таки, ідентична за змістом з попередніми скаргами.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Зважаючи на ту обставину, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» уже поверталася скаржникові без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України п`ятнадцять разів, колегія суддів вважає, що скаржник позбавлений права знову звертатися із вищевказаною апеляційною скаргою, оскільки частиною 4 ст. 97 ГПК України не передбачено право скаржника повторно звертатися із апеляційної скаргою у разі її повернення апеляційним судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

На підтвердження вказаної позиції, додатково слід наголосити на наступному.

Згідно зі ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана норма основного закону передбачає, що учасники судового процесу є, фактично, вільними у наданні ними суду будь-яких доказів, які б, на їхню думку, сприяли захисту їхніх охоронюваних законом прав та інтересів. Також, імперативними приписами вказаної статті гарантовано право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень в Україні. Однак, з аналізу ст. 129 Конституції України вбачається, що вказане право може бути обмежене законом.

Як було зазначено вище, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. Також, відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно. У даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» було п`ятнадцять разів повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Відтак, оскільки частиною 4 ст. 97 ГПК України не передбачено право скаржника повторно звертатися із апеляційної скаргою у разі її повернення апеляційним судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, існує встановлене законом обмеження права учасника судового процесу на апеляційне оскарження судових рішень, передбачене ст. 129 Конституції України, так як вказана стаття основного закону, на переконання колегії суддів, містить винятки з правил, одним з яких і є положення ч. 4 ст. 97 ГПК України.

Окрім того, звертаючись до суду з ідентичною апеляційною скаргою сімнадцятий раз, відповідачем так і не було жодного разу дотримано вимог ст. ст. 94 та 95 ГПК України стосовно подання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі та доказів сплати судового збору. Відтак, на глибоке переконання апеляційного суду, такі дії скаржника не відповідають вимогам ст. 129 Конституції України в частині надання свободи подавати суду будь-які докази та доводити їх переконливість перед судом, оскільки право апелянта на подання необхідних доказів разом з апеляційною скаргою у відповідності до чинних приписів Господарського процесуального кодексу України України ніяким чином та жодного разу не обмежувалося.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження судових рішень. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Наведене, зокрема, знаходить своє відображення і в тому, що систематичне подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» однакових за своїм змістом апеляційних скарг, які не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, перешкоджає виконанню рішення суду першої інстанції, так як 23.02.2015 р. Господарським судом м. Києва було видано накази про примусове виконання рішення від 18.12.2014 р.

Отже, з огляду на вищенаведене колегія суддів не приймає до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2014 р. у справі № 910/23306/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 22, 86, 91, 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсор-Україна» на рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2014 р. у справі № 910/23306/14.

2. Матеріали справи № 910/23306/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко