Постанова № 4481900, 26.05.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-8108/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Матковської З.М.

при секретарі судового засідання Подібка М.З.

з участю представників позивача Кожухівської В.Г., Федущак Р.В., представників відповідача Сагаль Н.С., Козюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ВАТ «Дослідно - механічний завод «Карпати» до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000422321/3 від 13.11.2008 року

в с т а н о в и в :

ВАТ «Дослідно - механічний завод «Карпати» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області. Позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Миколаївському районі № 0000192321/0 від 20.05.2008р та рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги за № 22129/10/25-005/904 від 10.10.2008р. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. За результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Дослідно-механічний завод «Карпати» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007 року, ДПІ у Миколаївському районі Львівської області було складено акт перевірки № 279-230/00206977 від 13.05.2008р., у якому було відображено, що позивачем за перевірений період не донараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 82693 грн. На підставі акта перевірки ДПІ у Миколаївському районі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192321/0 від 20.05.2007р., згідно якого сума податкового зобов'язання за основним платежем - податок на прибуток становить 82693 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 153650 грн. Вказане повідомлення - рішення позивачем оскаржено до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області, однак скарга залишена без задоволення. 08.08.2008 року ВАТ «ДМЗ «Карпати» подано скаргу до ДПА у Львівській області. ДПА у Львівській області скасовує податкове повідомлення - рішення ДПІ у Миколаївському районі від 20.05.2008 р. № 0000192321/0 в частині 6150,5 грн. основного платежу податку на прибуток, та в цій частині рішення ДПІ у Миколаївському районі від 31.07.2008 р.№ 8070/10/23-088 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги залишає без змін, а скаргу ВАТ «ДМЗ»Карпати» - без задоволення. ДПА у Львівській області, у цьому рішенні, зобов'язує ДПІ у Миколаївському районі направити  ВАТ «ДМЗ «Карпати» податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПА у Львівській області за результатами розгляду повторної скарги. 24.10.2008р. позивачем подано до ДПА України повторну скаргу. Рішенням ДПА України від 13.11.2008р. № 11091/6/25-0115 скаргу залишено без розгляду у зв'язку із порушенням законодавчо встановленого 10 - денного терміну для подання повторної скарги. Позивач вважає податкове повідомлення - рішення нечинним з наступних підстав. На сторінці 7 акту перевірки відмічено, що декларації з податку на прибуток за період з 01.10.2006р. по 31.12.2007р. перевірялися суцільним порядком. В таблиці структури валових витрат на сторінці 17 акту відображено, що в ІУ- кварталі 2006 року підприємство коригує валові витрати в сторону зменшення на суму 306170 грн., а в 2007 році на відповідну суму збільшує валові витрати шляхом коригування. Такі коригування позивачем зроблено на усні вимоги ДПІ у Миколаївському районі для того, щоб податкове навантаження з податку на прибуток на підприємство складало не менше одного відсотка від валового доходу за 2006 рік. Це підтверджується актом про результати планової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ «Карпати», проведеної ДПІ у Миколаївському районі, якою був охоплений період перевірки з 01.07.2005р. по 30.09.2006 року та за результатами якої, завищення чи заниження сум валових витрат за перевірений період встановлено не було. В зв'язку з цим, у ВАТ «ДМЗ «Карпати» необхідності коригувань сум валових витрат в сумі 306170 грн. в сторону зменшення в ІУ кварталі 2006 року за минулі звітні періоди (9-ть місяців 2006 року) не було. Коригувались виключно валові витрати отримані за результатами ІУ кварталу 2006 року. ДПІ у Миколаївському районі в акті перевірки вказує на те, що в ході перевірки посадовими особами підприємства не представлено будь-яких первинних документів та пояснень  на підтвердження проведених коригувань валових витрат. Однак, коригувались валові витрати сукупно (витрати на придбання товарів робіт, послуг, заробітна плата, відрахування у фонди соцзахисту і т.д) не в 1-му кварталі 2007 року, а на протязі всього 2007 року. Що стосується нарахованих штрафних санкцій. Відповідно до пункту 17.1.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання   платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону,   такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата,  та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,  незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків зокрема у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення  суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Наведе свідчить, що застосування штрафних санкцій згідно п. 17.1.3. є можливим лише у разі, якщо на час перевірки контролюючим органом платника податків буде виявлено факт недоплати (заниження) податкового зобов'язання, які не були усунуті на час проведення таких перевірок. Крім цього, актом перевірки донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 82693 грн., а застосовано фінансову санкцію згідно податкового повідомлення - рішення № 0000192321/0 в сумі 153650 грн., що становить 185,8 % від донарахованого зобов'язання, хоча п. 17.1.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» говорить - не більше 50% такої суми (донарахованого податкового зобов'язання). Відповідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства, штрафні (фінансові) нараховані на суму заниженого податкового зобов'язання 343500 грн. На час проведення перевірки факт недоплати ( заниження ) податкового зобов'язання вже був відсутній.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, уточнили позовні вимоги та просили визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0000422321/3 від 13.11.2008 року з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечивши їх наступним. При проведенні перевірки з питань дотримання вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДПІ у Миколаївському районі встановлено, що товариством за 2007 рік проведено коригування валових витрат, а саме: за 2007 рік збільшено валові витрати на суму 306170 грн. Згідно поданих підприємством декларацій з податку на прибуток за 2007 рік у рядку 05.2 «коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» відображено збільшення валових витрат на суму 306170 грн. Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В ході проведення перевірки посадовим особам не представлено будь-яких первинних документів та пояснень на підтвердження проведених коригувань валових витрат. Отже, податковим органом правомірно зроблено висновок про завищення валових витрат за 2007 рік у розмірі 306170 грн. Щодо нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 153650 грн., то відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України та і за її межами. Перевіркою встановлено, що ВАТ «ДМЗ «Карпати» у податковому обліку за 1 квартал 2007 року до складу валового доходу віднесено дохід від фактичної реалізації продукції нерезиденту без врахування попередньої оплати в розмірі 315595 грн., за 1 півріччя 2007 року до складу валового доходу віднесено дохід від фактичної реалізації продукції нерезиденту без врахування попередньої оплати у розмірі 434470 грн. Товариством у декларації з податку на прибуток за 2007 рік валовий дохід від операцій з реалізації товарів нерезиденту відображено у повному обсязі з урахуванням попередньої оплати. Дане порушення призвело до несвоєчасної сплати податку на прибуток. Згідно п.17.2 ст.17 Закону 2181 - платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що

подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти

відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового

зобов'язання з цього податку. Однак, ВАТ «ДМЗ «Карпати» не виконано жодної із вищевказаних умов. Враховуючи вищенаведене, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача, пояснення відповідача, а також, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Працівниками ДПІ у Миколаївському районі Львівської області та ДПА у Львівській області було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «ДМЗ «Карпати» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки складено Акт від 13.05.2007 року № 279-230/00206977.

В Акті перевірки встановлено порушення податкового законодавства, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст..4, п.11.3 ст.11, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на суму 82693,00 грн.; п.4.3. ст. 4, п.п.7.3.6. п.7.3. ст. 7, п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за перевірений період в сумі 21300,00 грн.; п.п.3.1.3. п.3.1. ст.3, п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, ст. 6, п.п.8.1.1., п.п.8.1.2. п. 8.1. ст.8, ст. 17, п.п. 2А ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не утримано податок з доходів фізичних осіб з доходів виплачених фізичним особам та неправильно застосовувалася соціальна пільга до працівників, в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1688,00 грн.; ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», в результаті чого донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 242,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 13.05.2007 року № 279-230/00206977, з урахуванням поданих ВАТ «ДМЗ «Карпати» скарг, ДПІ у Миколаївському районі прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.11.2008 року № 0000422321/3, яким ВАТ «ДМЗ «Карпати» визначено суму податкового зобов'язання 230192,50 грн., з якої за основним платежем 76542,50 грн., за штрафними ( фінансовими санкціями ) 153650 грн.

Відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, згідно з п. 4.1. ст.4, п.11.3. ст. 11, п.п.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі акта перевірки встановлено порушення п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

 Згідно із п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. статті 5 цього Закону, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Пункт 11.3 статті 11 згаданого Закону визначає дату збільшення валового доходу.

Відповідно до Акту від 25.01.2007 року № 90-230/00206977 про результати планової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ «Карпати», проведеної ДПІ у Миколаївському районі, якою був охоплений період перевірки з 01.07.2005р. по 30.09.2006 року, завищення чи заниження сум валових витрат за перевірений період встановлено не було.

Вказане підтверджує той факт, що позивачем коригувались валові витрати отримані за результатами ІУ кварталу 2006 року. Крім цього, вказана обставина підтверджується деклараціями про прибуток підприємства за звітні періоди 2006 року.

У 2007 році коригувався рядок 05.2 Декларації з податку на прибуток підприємства «коригування валових витрат, у тому числі самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».

Валові витрати коригувались позивачем протягом 2007 року, у тому числі: за 1-ий квартал 2007 року збільшені на 334394 грн., за 2-ий квартал 2007 року збільшені на 605135 грн., за 3-ий квартал 2007 року зменшені на 62625 грн., за 4-ий квартал 2007 року зменшені на 570734 грн. Усього, завищені на суму 306170 грн.

Посилання відповідача на те, що перевіркою встановлено, що ВАТ «ДМЗ «Карпати» у податковому обліку за 1 квартал 2007 року до складу валового доходу віднесено дохід від фактичної реалізації продукції нерезиденту без врахування попередньої оплати в розмірі 315595 грн., за 1 півріччя 2007 року до складу валового доходу віднесено дохід від фактичної реалізації продукції нерезиденту без врахування попередньої оплати у розмірі 434470 грн., а згодом ВАТ «ДМЗ «Карпати» у декларації з податку на прибуток за 2007 рік валовий дохід від операцій з реалізації товарів нерезиденту відображено у повному обсязі з урахуванням попередньої оплати та дане порушення призвело до несвоєчасної сплати податку на прибуток, судом не приймається з наступних підстав.

ВАТ «ДМЗ «Карпати» у Декларації з податку на прибуток за 2007 рік валовий дохід від операції з реалізації товарів нерезиденту відображено у повному обсязі з урахуванням попередньої оплати. Податок на прибуток сплачено підприємством у повному розмірі.

Крім цього, відповідно до п. 17.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено розміри застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 17.1.3. п.17.3. статті 17 цього ж Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.п. 4.2.2., контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З наведеного слідує, що застосування органами державної податкової служби штрафних санкцій за пунктом 17.1.3. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є можливим лише у разі, якщо під час документальної перевірки платника податків буде виявлено факти недоплати ( заниження ) податкового зобов'язання, які не були усунуті на час проведення таких перевірок.

Крім цього, згідно п.17.2 ст.17 вказаного вище Закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф

у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що

подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти

відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового

зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються. Це правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Отже, з наведених норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слідує, що зобов'язання нарахувати та сплатити штраф у розмірі 5% виникає у платника податків лише у разі самостійного виявлення ним сум недоплати, тобто сум заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Крім цього, відповідно до п.п.4.4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 (зареєстровано в  Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за № 925/11205) визначено, що факти виявлених порушень додаткового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 того ж Порядку також передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з досиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником додатків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або не надання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В ході судового розгляду справи, відповідачем, ДПІ у Миколаївському районі Львівської області не наведено жодних посилань на будь-які первинні документи, які засвідчують факт заниження ВАТ «ДМЗ «Карпати» оподатковуваного прибутку за 2007 рік на суму 306170 грн. та факт витребування таких документів у позивача в ході перевірки та ненадання їх позивачем органам державної податкової служби в ході перевірки.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 13 листопада 2008 року № 0000422321/3 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 13 листопада 2008 року № 0000422321/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.