Постанова № 4481899, 03.06.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-8146/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Матковської З.М.

при секретарі судового засідання Подібка М.З.

з участю представників: позивача Дема Н.І., Поліщук Н.М., відповідача Рущак О.О.,

Грицак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Центр допомоги та співробітництва «Хосен»» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» звернулось до суду із позовом до Державної інспекції з контрою за цінами. Позивач просить скасувати рішення № 178 від 17.06.2008 року про вилучення у ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» в дохід держбюджету 217168,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. У червні 2008 року у ПП»Центр допомоги та співробітництва «Хосен» була проведена планова перевірка Державною інспекцію з контролю за цінами у Львівській області щодо правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний та скраплений газ. За результатами перевірки інспекторами був складений акт №000511 від 13.06.2008 року у висновку, якого зазначалося, що в порушення Постанов Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року №1697 та від 29.04.2006 року підприємство завищило граничний розмір ціни на природний газ, що призвело до завищення розміру цільової надбавки. В результаті таких дій ПП ЦДС «Хосен» отримало необґрунтовану виручку в розмірі 72389,55грн. Позивач із результатами планової перевірки не погодився, Акт №000511 не підписав. На виконання зазначеного Акту Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області прийняла рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №178 від 17.06.2008р., в якому зобов'язувала ПП ЦДС»Хосен» в 10-ти денний термін перерахувати в дохід Держбюджету Галицького району м.Львова 217168,65 грн. Із вимогами викладеними у даному Рішенні, а також із самим рішенням позивач не погоджується та вважає його незаконним із наступних міркувань. ПП»Центр допомоги та співробітництва «Хосен» здійснює постачання природного газу за нерегульованим тарифом згідно ліцензії. Відповідно до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого постановою КМУ від 11.06.2005р. №442, ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен», як постачальник природного газу, є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, а також несе відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків збору до органів державної податкової служби. (п.5 Постанови). Враховуючи це, при реалізації природного газу підприємствам - споживачам, позивач здійснював нарахування зазначеного збору. При цьому ПП»Центр допомоги та співробітництва «Хосен» керувалося п.2. Постанови, де зазначено, що об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу. Враховуючи це, ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» при нарахуванні цільової надбавки брало за основу саме вартість природного газу зазначену у актах прийому-передачі. Згідно абз.5 п. 1 Постанови КМУ №605 від 29.04.2006р. розмір граничної ціни визначається без врахування «ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрати на зберігання.»   Отже в розмір граничної ціни не включається збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тому твердження відповідача, що наведено у висновку Акту №000511 про те, що «підприємство завищило граничний розмір ціни на природний газ, що призвело до завищення розміру цільової надбавки» є безпідставними. Крім того, при здійснені перевірки та нарахуванні штрафу інспекторами, не було враховано того факту, що всі грошові кошти отримані від споживачів як збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, були перераховані до Державного бюджету. Таким чином кошти, які надійшли на рахунок ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» були транзитними та не належали на праві власності, тому немає підстав стверджувати про те, що ПП «ЦДС «Хосен» було отримано необґрунтовану виручку. Крім цього, у своїй діяльності Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області керується Інструкцією про застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами. Абзацом 2 п.1.4., зазначеної Інструкції, встановлено чіткий перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції. Такого виду порушення як завищення розміру сплати цільової надбавки до тарифу на природний газ, що перераховується у бюджет, немає. Крім того згідно абз. 2 п. 5. Постанови КМУ від 11.06.2005р. «Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подання розрахунків збору і повнотою його внесення, здійснюють органи державної податкової служби у порядку встановленому законодавством». Те, що ПП»Центр допомоги та співробітництва «Хосен» здійснювало нарахування збору у вигляді цільової надбавки на природний газ у відповідності до чинного законодавства підтверджується Актом податкової інспекції «Про результати планової перевірки Приватного підприємства «Хосен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008р. №2277/23-209/32053205 від 18.07.2008р.

В судовому засіданні представники позивача Дема Н.І. та Поліщук Н.М. позовні вимоги підтримали, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві, та просили позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду письмові та усні заперечення, суть яких зводиться до наступного. Постановою КМУ від 11.05.2005 року № 442 затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, яким встановлено розмір внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки, а саме - 2 відсотка до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Під діючим тарифом слід розуміти ціну природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість ( абзац 8 п. 1 Порядку), тоді як позивач при нарахуванні цільової надбавки до бази її обчислення включав також і вартість послуг з постачання. Твердження позивача про те, що оскільки він має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, тобто за вільними цінами на умовах конкуренції, то відтак дана ліцензія поширює свою дію не тільки на постачання газу за вільними цінами, але на стягнення із споживачів за вільними цінами також розміру цільової надбавки до тарифу на природний газ, суперечить нормам чинного законодавства. Отримання прибутку за нерегульованим тарифом позивачу законодавством дозволено лише за рахунок постачання газу, про що свідчать Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, тоді як інші складові вартості газу є

регульованими державою. Так, ціна газу складається з таких складових як: тарифу на газ, тарифу на його транспортування, цільової надбавки до діючого тарифу, вартості постачання, розподілу і зберігання. При цьому, на всі складові ціни газу природного, за винятком постачання запроваджено державне регулювання.   Зокрема, граничні рівні тарифів на газ природний встановлено згідно із постановою КМУ від 29.04.2006 року № 605.

Механізм, в т.ч. розмір цільової надбавки до тарифу на природний газ встановлено постановою КМУ від 11.05.2005 року № 442, якою затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ. Зокрема, згідно даної постанови збір у вигляді цільової надбавки для категорії «інші споживачі» нараховується у розмірі: до січня 2008 року - 2% вартості природного газу (тарифу); з січня до квітня 2008 року - 4 %; з квітня 2008 року - 8%. Щодо тверджень позивача про те, що контроль за правильністю обчислення збору та

повнотою його внесення покладено на органи ДПС у порядку, встановленому чинним

законодавством, а саме ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», то вони

спростовуються наступним. Органи ДПС в межах наданої законом компетенції здійснюють контроль за правильністю обчислення цільової надбавки до тарифу на природний газ. Згідно із п. 2 Постанови КМУ від 11.06.2005 року № 442 об'єктом обчислення є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, з урахуванням відповідного тарифу. Таким чином, органи ДПС контролюють чи вірно застосовано 2%- граничний розмір збору, встановлений згідно із п. 1 постанови КМУ, до об'єкту обчислення, визначеного згідно із п. 2 даної постанови КМУ. При цьому, органами ДПС не контролюється правильність формування, застосування тарифу, який входить до об'єкта обчислення, оскільки це є згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» виключно повноваженнями органів Державного контролю за цінами.   Так, відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» на органи державного контролю за цінами покладено повноваження щодо контролю за дотриманням встановленого порядку формування, встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін, які запроваджуються КМУ. Відповідно КМУ запроваджено нарахування та стягнення збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ природній у регульованому порядку, контроль за яким входить до повноважень органів державного контролю за цінами. В даному випадку інспекцією під час перевірки розміру тарифу, який включався в базу обчислення збору, встановлено, що всупереч абзацу 8 п. 1 постанови КМУ від 11.06.2005 року № 442 включались витрати по постачанню газу, що призвело до завищення граничного рівня ціни на газ природний, встановлений згідно із постановою КМУ від 29.04.2006 року № 605. Щодо тверджень позивача про те, що попередньою перевіркою Держінспекції цін не виявлено зазначених вище порушень на даному підприємстві, то воно спростовується наступним. В даному випадку - предмети перевірок є різні,  так попередньою перевіркою перевірялось таке питання як правильність застосування тарифів на постачання газу природного споживачам та його транспортування розподільчими мережами, а на даний час проводилась перевірка правильності застосування роздрібних цін (тарифів) на природний газ, який реалізується газопостачальними підприємствами населенню та іншим споживачам. Твердження позивача про те, що він не отримував виручки, оскільки на кошти, що отримані від споживачів, не мав права власності в зв'язку з сплатою їх до державного бюджету, спростовується наступним. Відповідно до наказу ДПА України від 28.02.2003 року № 98 під виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) слід розуміти суму коштів, отриманих на розрахунковий рахунок або (та) в касу. Споживачами перераховано кошти на рахунок позивача за отримані послуги, тобто є факт отримання коштів на розрахунковий рахунок. Те, що кошти згодом були перераховані до державного бюджету, не означає, що підприємство не набуло на них право власності. Враховуючи вищенаведене просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позивача, заперечення відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

13 червня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведена планова перевірка Приватного підприємства «Центр допомоги та співробітництва «Хосен». Предметом даної перевірки була правильність застосування роздрібних цін ( тарифів ) на природний та скраплений газ, який реалізовується газопостачальними підприємствами населенню та іншим споживачам.

За результатами перевірки складено Акт № 000511 від 13.062008 року, у висновку якого значиться, що в порушення Постанов Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року № 1697 та від 29.04.2006 року № 605 підприємство завищило граничний розмір ціни на природний газ, що призвело до завищення розміру цільової надбавки. В результаті таких дій ПП ЦДС «Хосен» отримало необґрунтовану виручку в розмірі 72389,55 грн.

За матеріалами планової перевірки, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області 17 червня 2008 року прийнято Рішення № 178 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вирішено вилучити у ПП ЦДС «Хосен» в дохід Держбюджету Галицького району м. Львова 217168,65 грн. Відповідно до вказаного рішення встановлено завищення граничного рівня ціни на газ природний при розрахунку цільової надбавки, чим порушено вимоги Постанов Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року № 1697 та від 29.04.2006 року № 605.

З висновками наведеними у оскаржуваному Рішенні, суд не погоджується з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року № 1697 затверджено Тимчасовий порядок установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення. Відповідно до п. 1 цього Тимчасового порядку, такий визначає механізм розрахунку та затвердження роздрібних цін на природний газ, що постачається населенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що даний Порядок не може бути застосовано до позивача, ПП «ЦДС «Хосен», основним видом діяльності якого є постачання природного газу, про що НКРЕ України видано ліцензію про постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ № 321453 від 28.12.2005 року та те, що ПП «ЦДС «Хосен» газ постачається виключно суб'єктам господарювання, а не населенню.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 11.06.2005 року затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ. Цей Порядок визначає механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Враховуючи вищенаведене, позивач ПП «ЦДС «Хосен», як постачальник природного газу, є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ і тому, при реалізації природного газу підприємствам - споживачам, позивач здійснював нарахування зазначеного збору.

Відповідно до п.2. Постанови № 442, об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» при нарахуванні цільової надбавки брало за основу саме вартість природного газу зазначену у актах прийому-передачі.

Вказані акти прийому - передачі, відповідачем не витребовувались, не вивчались та будь - яких доказів на спростування цього, відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що розрахунок отриманої ПП «ЦДС «Хосен» необґрунтованої виручки в розмірі 72389,55грн., на підставі будь - яких інших документів є неправомірним, оскільки така повинна була б бути обчислена на підставі актів приймання - передачі газу. Крім цього, відповідно до представлених позивачем копій платіжних доручень, цільова надбавка за природний газ за нерегульованим тарифом перераховувалась до Державного бюджету.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 року, установлено з 1 січня 2007 року граничні рівні цін на природній газ для інших суб'єктів господарювання, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природній газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат із зберігання, на рівні 720 грн. за 1 тис. куб. метрів.

Виходячи з положень даного нормативно - правового акту, цільова надбавка встановлюється до тарифу на природній газ, під яким розуміється ціна природного газу без урахування тарифів на його транспортування і постачання, тобто в розмір граничної ціни не включається збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки.   Згідно даної постанови збір у вигляді цільової надбавки для категорії «інші споживачі» нараховується у розмірі: до січня 2008 року - 2% вартості природного газу (тарифу); з січня до квітня 2008 року - 4 %; з квітня 2008 року - 8%.

Відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків збору до органів державної податкової служби, повноту і своєчасність внесення його внесення до спеціального фонду державного бюджету несуть платники збору відповідно до законодавства. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подання розрахунків збору і повнотою його внесення здійснюють органи державної податкової служби, у порядку встановленому законодавством.

Згідно ст. 13 Закону України « Про ціни і ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

У п. 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженій Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів від 03.12.2001р. №298/519, порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється ; включення в структуру регульованих цін(тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни(тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Проаналізувавши наведений перелік порушень дисципліни застосування цін, за які можуть бути застосовані санкції державними органами з контролю за цінами, не вбачається такого виду порушення як «завищення граничного рівня ціни на газ природний, що призвело до завищення розміру цільової надбавки».

Відповідачем, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області, відповідно до посвідчення № 001205 від 14 травня 2008 року та Акту № 000511, перевірялась правильність застосування роздрібних цін ( тарифів ) на природний та скріплений газ, який реалізується газопостачальним підприємствами населенню та іншим споживачам.

Перевіркою встановлено, завищення граничного рівня ціни на газ природний при розрахунку цільової надбавки.

Наведене свідчить, що результати проведеної відповідачем перевірки не відповідають меті перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване рішення, суд вважає, що таке прийнято відповідачем, Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області, з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання проти правним рішення  Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 178 від 17.06.2008 року про вилучення у ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» в дохід держбюджету 217168,65 грн.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 178 від 17.06.2008 року про вилучення у ПП «Центр допомоги та співробітництва «Хосен» в дохід держбюджету 217168,65 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09.06.2009 року.

Суддя

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.