Ухвала суду № 44812171, 21.01.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2010 р.справа № 2а-355/08/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

при секретарі судового засідання:Гулій О.Г.

за участю представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2, дов.№182/02 від 11.11.09р., ОСОБА_3 дов.№183/02 від 11.11.09р., ОСОБА_4, директор, протокол від 13.06.06р.

відповідача:- ОСОБА_5 дов.№16 від 02.12.08р.

прокурора:- ОСОБА_6 посв.№223

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області та Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170

за позовом: Виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до: Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170 (суддя Яковлева О.В.) адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми "РВК Плюс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0000092300/0 від 25.01.08р., №0000102300/0 від 25.01.08р., №0000092300/1 від 28.03.08р., №0000102300/1 від 20.05.08р., №0000092300/2 від 26.05.08р., №0000102300/2 від 26.05.08р.

Постанова суду мотивована тим, що декларація, подана позивачем відповідає вимогам Наказу ДПА України №166 від 30.05.97р., посилання на те що подана за вересень 2007р. декларація має статус «до відома»в звязку з чим не підлягає перевірці, не обґрунтовані належним чином. Твердження відповідача стосовно фактично сплаченої у попередньому звітному періоді суми ПДВ в розмірі 1823393,00, а не 2836854,0 грн. спростовуються наданими позивачем банківськими виписками.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Заступником прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, на підставі чого наводить його в апеляційній скарзі, а висновки суду необґрунтовані. Зазначає на ту обставину, що податкові повідомлення-рішення оскаржуються як в адміністративному так і в судовому порядку.

Заперечуючи проти постановленого судом першої інстанції судового рішення, Заступником прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170 як таку, що винесена без належного вивчення обставин справи. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував того факту, що заходи по усуненню виявлених за результатами перевірки порушень вжито позивачем лише у березні 2008 року шляхом подання декларації з ПДВ за вересень 2007 року, таким чином винесене податковим органом рішення є обґрунтованим. Зазначає про не повне відображення в рішенні обставин прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

У період з 09.01.08р. по 18.01.08р., працівниками Кіровоградської МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за жовтень 2007 року, за результатами якої складено акт № 16/23-00/30697215 від 18.01.08 року. У ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.7.1 та п.п. 7.2.2, п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями).

25.01.08р. позивачем направлено на адресу відповідача заперечення на акт перевірки отримані останнім 28.01.08р. У відповіді на заперечення позивача повідомлено про порушення ним терміну подання заперечень.

За результатами розгляду акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092300/0 від 25.01.08 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 836 854,00 гривень, та №0000102300/0 від 25.01.08 року про застосування штрафних санкцій на суму 170 грн.

Суд першої інстанції зазначив про те, що перевірка проведена у відповідності до норм законодавства, в ході перевірки порушень не допущено що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, однак дії відповідача щодо не розгляду заперечень до акту перевірки і ненадання письмової відповіді не відповідають вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.05 року. Відповідно п.п.4.4 ч.3 вказаного Наказу ДПА України, органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання. Строк подання заперечень пропущеним не є, оскільки складений за результатами перевірки акт, отриманий позивачем рекомендованим листом 22.01.08 року. Також, податкове повідомлення-рішення прийнято 25.01.08 року, тобто у десятиденний строк. Таким чином, порушень вищезазначених норм, в частині прийняття оскаржуваного рішення та направлення позивачу, не встановлено.

Суд першої інстанції зазначив, що порушення відповідачем вимог наказу ДПА України № 327 в частині не розгляду заперечень до акту перевірки не є належною підставою для визнання податкових повідомлень-рішень недійсними. Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджуючись з даним висновком суду першої інстанції вказує на те, що саме лише порушення порядку, що регулює процес проведення перевірки чи оформлення результатів перевірки не може бути безпосередньою підставою для визнання нечинним висновків, виявлених за результатами такої перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що викладені в акті перевірки порушення, а як наслідок прийняті рішення, не узгоджуються з фактичними обставинами. Кіровоградською МДПІ не доведено правомірності оспорюванних ВКФ «РВК Плюс»рішень.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, встановлює, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон про ПДВ), у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Пунктом 4.3 Наказу ДПА України N 166 від 30.05.97р., яким затверджено форму податкової декларації з ПДВ та порядок її заповнення і подання, встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Матеріалами справи підтверджується, що декларація, подана позивачем, відповідає вимогам вказаного порядку, підписана посадовими особами, скріплена печаткою та містить необхідні реквізити.

Відмінність виявлена відповідачем між адресою та контактними телефонами підприємства, які вказані в поданій декларації, та адресою і телефонами, наявними в особовій картці платника є такою, що не може впливати на законність декларації, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи підтверджують той факт, що декларації з ПДВ подані до Кіровоградської МДПІ протягом 2007 року з тими ж реквізитами приймались без застережень.

Положення Наказу ДПА України N 166 надає податковим органам право не визнавати таку декларацію у разі не зазначення обов'язкових реквізитів, проте в даному випадку податковий орган вказує на їх невірність та невідповідність картці особового рахунку позивача при фактичній наявності реквізитів.

Окрім того, суд першої інстанції правомірно зазначив, що Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ОДПС України затверджені Наказом ДПА України №171 від 01.04.2006року не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тому не мають сили нормативного акту і є обов'язковими для виконання тільки органами податкової служби. Таким чином, є підтвердженим висновок суду першої інстанції, що посилання на те, що декларація з ПДВ за вересень 2007 року має статус «до відома»та не підлягає перевірці, а тому неможливо підтвердження позаплановою перевіркою заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на суму 2 836 854,0 гривень є непідтвердженим матеріалами справи.

Як встановлено п.п7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закон про ПДВ встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Посилання податкового органу, що фактично сплачена у попередньому звітному періоді є сума ПДВ в розмірі 1 823 393,00 грн., а не 2 836 854,0 грн. не відповідає наявним в справі документам, оскільки банківські виписками підтверджують саме сплату суми в розмірі 2 836 854,0 грн.

Таким чином, підтверджуються матеріалами справи та вимогами законодавства висновки суду першої інстанції, що Кіровоградською МДПІ не доведено правомірності оспорюваних ВКФ „РВК Плюс" рішень, що з урахуванням п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України є належною підставою для задоволення позову

Щодо посилань скаржника на той факт, що податкова декларація з ПДВ позивача за період вересень 2007 року була не визнана контролюючим органом як податкова декларація на підставі наявних недоліків, про що повідомлено платника податків, колегія суддів вважає зазначити наступне:

Згідно підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З долученого до матеріалів справи повідомлення, про не зазначення обовязкових реквізитів в податковій декларації не вбачається в чому саме полягають підстави неприйняття такої декларації, який саме обовязковий реквізит не зазначено, та в чому полягає заповнення декларації всупереч правилам.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу та Заступника прокурора Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.01.2009р. у справі № 2а-355/08/1170- залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 06.07.2010 р.

Головуючий:Н.А Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:О.В. Мартиненко