Постанова № 44809405, 27.04.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року Справа № П/811/845/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної держаної податкової інспекції від 05.08.2014 року № 0004241500.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Світ Олія", (код за ЄДРПОУ 38066068) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань на податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2014 рік березень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Флавер Плюс" (ЄДРПОУ 387477776) та з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2013 рік грудень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Широко" (ЄДРПОУ 37293733), внаслідок чого було складено акт від 22.07.2014 року № 3315/2200/38066068.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2014 року № 0004241500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 36418,00 грн., з якої основного платежу - 29184,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 7296,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.08.2014 року № 0004241500 були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначено, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, де зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволені.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Світ Олія", (код за ЄДРПОУ 38066068) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань на податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2014 рік березень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Флавер Плюс" (ЄДРПОУ 387477776) та з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, податку на прибуток за 2013 рік грудень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Широко" (ЄДРПОУ 37293733) (а. с. 12-33).

В акті № 315/2200/38066068 від 22.07.2014 року зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення:

- п. 138.1, п. 138.2, п.138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток, в період, що перевірявся на загальну суму 29184 грн. за 2013 рік по операціям з ТОВ "Широко" (ЄДРПОУ 37293733).

05 серпня 2014 року на підставі акту перевірки Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004241500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 36418,00 грн., з якої основного платежу - 29184,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 7296,00 грн. (а. с. 10).

В Акті перевірки зазначено, що Світловодською ОДПІ, отримано від ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акт від 21.05.2014 р. за № 297/26-53-22-04-15-37293733 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Широко" (код за ЄДРПОУ 37293733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків продавцями за період з 01ю10.2013 р по 30.04.14 р. та постачальниками 01.10.2013 р. по 30.04.2014 р." Відповідно, встановлено, що зустрічною звіркою ТОВ "Широко", не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу "постачальник-покупці".

Враховуючи вищевикладене, правичони укладені між ТОВ "Широко" та ТОВ "Світ Олія", не спричиняють реального настання юридичних наслідків.

Крім того, відповідно до п.п.134.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, зміст вказаних норм Податкового кодексу України вказує на те, що однією з необхідних умов для віднесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат, є наявність первинних документів, які підтверджують факт отримання доходу, який виник у зв'язку з подальшою реалізацією товарно-матеріальних цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Широко", що підтверджується копією договору поставки № 0212 ДТП від 02.12.2013р.

На підтвердження реальності виконаних робіт позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ "Широко" та його контрагентом, а саме видаткові накладні та податкові накладні, що свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору. Оплата за отриманий товар підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень. Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях.

Посилання відповідача на акт перевіри контрагенту, складеного посадовими особами податкових органів за місцем його реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.

Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку акт перевірки відповідача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.

Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентом договорів та їх виконання, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, був платником податку на додану вартість.

У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Світловодською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 05 .08.2014 року № 0004241500, а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 182,70 грн. здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 05 серпня 2014 року № 0004241500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 36418,00 грн., з якої основного платежу - 29184,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 7296,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Олія" судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула