Постанова № 44809384, 05.06.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2015 року справа № 1170/2а-2868/12.

провадження № 2-кас/811/19/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1доГоловного управління юстиції у Кіровоградській областіпровизнання незаконним та скасування наказу про звільнення з займаної посади та зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління юстиції у Кіровоградській області № 733/03 від 20.12.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; визнання протиправним та скасувати наказ № 1337/к від 23.07.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади по п. 3 ст. 40 КЗпП України; поновити позивача на посаді державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року у справі №1170/2а-2868/12 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

У позовній заяві позивач зазначає, що про існування наказу №733/03 від 20.12.2011 року про застосування дисциплінарного стягнення дізнався лише під час звільнення. Щодо обставин пов'язаних з причинами звільнення зазначив, що правомірність дій під час здійснення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, то їх оцінка здійснена Кіровським районним судом м. Кіровограда. Зазначеним рішенням Кіровським районним судом відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця, а тому відповідач необґрунтовано надав оцінку діям позивача, а в подальшому визнав ці обставини, як підставу для застосування крайнього виду дисциплінарного стягнення -звільнення.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Жуком Р.В. та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Кіровоградській області в частині визнання незаконним та скасування наказу №733/03 від 20.11.2011 року залишено без розгляду.

Відповідно до ухвали від 19.05.2015 року подальший розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Наказами відповідача від 26.06.2009 року № 220/03, 26.09.2009 року № 347/03, від 15.09.2011 року № 430/03, до позивача застосовувались заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани (т.1, а.с.135-140).

Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.05.2009 року було видано виконавчий лист №2-1457/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів (т.1, а.с.13).

На підставі вказаного виконавчого листа позивачем 09.07.2009 року відкрито виконавче провадження та здійснювалися заходи з примусового виконання рішення суду.

11.05.2010 року позивачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вищевказані обставини підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (т.1, а.с.151-153) та постановами про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2009 року (т.1, а.с.154) та закінчення виконавчого провадження від 11.05.2010 року (т.1, а.с.155).

Правомірність дій позивача під час здійснення виконавчого провадження у вищевказаному періоді була предметом оскарження ОСОБА_3 у Кіровському районному суді м. Кіровограді, рішенням якого у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено (т.1, а.с.15).

Зміст рішення Кіровського районного суду м. Кіровограді вказує на те, що предметом дослідження правомірності дій позивача був саме період здійснення виконавчих дій лише з 09.07.2009 року по 11.05.2010 року.

Постановою позивача від 26.08.2010 року було вдруге відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1457/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №22774018 (т.1, а.с.57).

З часу відкриття вказаного виконавчого провадження, позивачем здійснювалися заходи передбачені Законом України "Про виконавче провадження", що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, копії яких долучено до матеріалів справи (т.1, а.с.52-123).

29.05.2012 року стягувачем - ОСОБА_3 до відповідача подано скаргу на бездіяльність позивача (т.1, а.с.48-50).

У постанові, винесеній начальником управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області 19.06.2012 року за результатами перевірки виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1457, виданого 26.06.2009 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та матеріальної шкоди в сумі 17088,21 грн. зазначено, що позивачем допущені порушення статей 11, 15, 24, 28, 30, 31, 39, 40, 41, 58, 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Наказом Головного управління юстиції у Кіровоградській області №1337/к від 23.07.2012 року позивача звільнено з посади державного виконавця за систематичне невиконання без поважних причин службовцем обов'язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою звільнення зазначено подання начальника управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області, пояснення ОСОБА_1, постанова про результати перевірки виконавчого провадження та наявність непогашених дисциплінарних стягнень, застосованих відповідно до наказів від 20.12.2011 року №733/03 (т.1, а.с.133-134) та від 26.06.2012 року № 220/03 (т.1, а.с.135-136).

За результатами розгляду вищевказаної скарги та враховуючи непогашені дисциплінарні стягнення до позивача було застосовано дисциплінарний захід стягнення визначений п. 2 ч. 1 ст. 147 КЗпП України - звільнення.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу проходження та звільнення з публічної служби.

Обґрунтовуючи прийняття оскаржуваного наказу Головне управління юстиції у Кіровоградській області посилається на те, що за період з 09.01.2012 року по 08.05.2012 року державним виконавцем не вжито жодного заходу, спрямованого на повне фактичне виконання рішення суду, не зважаючи на те, що згідно з ч.4 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Виходячи з наведеного та враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 20 січня 2012 року по 14 квітня 2012 року державний виконавець ОСОБА_1. знаходився на лікуванні та не міг фактично виконувати свої функціональні обов'язки (т.2, а.с.123-133).

У період відсутності ОСОБА_1 його обов'язки виконували інші виконавці.

Так відповідно до розпорядження №5/2 від 23.01.2012 року у зв'язку із знаходженням на лікарняному державного виконавця ОСОБА_1., тимчасово обов'язки по веденню дільниці №7 покладено на державного виконавця Зубік В.В. (т.2, а.с.38; т.3, а.с.37).

Також, відповідно до розпорядження №20/1 від 05.04.2012 року, на момент перебування ОСОБА_1 на лікарняному, виконання його обов'язків покладено на державного виконавця Бабаченко Л.І. (т.2, а.с.37; т.3, а.с.38).

Згідно розпорядження №36/1 від 20.06.2012 року, на момент перебування ОСОБА_1 на лікарняному, виконання його обов'язків покладено на державного виконавця Возіян Л.І. (т.2, а.с.36; т.3, а.с.39).

Ухвалою кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року зобов'язано Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції копію виконавчого провадження №22774018, копію журналу-обліку виконавчих проваджень по дільниці В-7 за 2012 рік та документально підтверджену письмову інформацію щодо передачі виконавчих проваджень іншим державним виконавцям та їх повернення до позивача після його виходу з лікарняного.

З наданих Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції матеріалів вбачається.

Відповідно до доручення про передачу виконавчого (-их) провадження від одного державного виконавця до іншого від 19 червня 2012 року, згідно якого начальник Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_4, у зв'язку з виробничою необхідністю, на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 17.05.2004 року №38/5 та зареєстрованого за № 625/9224 від 17.05.2004 року прийнято рішення про передачу виконавчого (-их) провадження (т.3, а.с.16).

Згідно доручення ОСОБА_1 повинен був передати виконавче провадження №174/12 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 088,21 грн. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, а державний виконавець Бендик Є.С. прийняти виконавче провадження в строк до 22.06.2012 року та провести відповідні виконавчі дії.

Що стосується з'ясування кількості виконавчих проваджень що перебували на виконанні у ОСОБА_1, суд зазначає, що встановити які виконавчі провадження знаходились та знаходяться у яких державних виконавців не виявилося за можливим.

З листа Начальника управління державної виконавчої служби ОСОБА_5 вих. №5/527/4 від 09.09.2013 року встановлено, що протягом 2012 року на виконанні по дільниці В-7 у державного виконавця ОСОБА_1. на момент звільнення, а саме станом на 23.07.2012, перебувало на виконанні 765 виконавчих проваджень на суму 8847636 грн., з них 378 виконавчих проваджень на суму 98380 грн. завершено, 184 виконавчих провадження на суму 428866 грн. закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням (т.2, а.с.35).

З листа щодо надання інформації за вих. 2054/01.1/03 від 13.02.2015 року встановлено, що Кіровським ВДВС Кіровоградського РУЮ перевірено Книги обліку виконавчих проваджень по дільниці В-7, яка була закріплена за державним виконавцем ОСОБА_1. та встановлено, що станом на 23.07.2012 в зазначеного державного виконавця на виконанні знаходилось 497 виконавчих проваджень, в період з 20.01.2012 року по 23.07.2012 року надійшло 489 виконавчих проваджень, всього станом на 23.07.2012 року підлягало виконанню 986 виконавчих проваджень (т.2, а.с.154-155).

Тобто, різниця щодо перебування на виконанні по дільниці В-7 у державного виконавця ОСОБА_1. на момент звільнення, а саме станом на 23.07.2012 року між інформацією ОСОБА_8 та ОСОБА_5 складає 221 провадження.

Також, у листі 13.02.2015 року зазначено, що у період знаходження на лікарняному ОСОБА_1 з 20.01.2012 по 14.04.2012 на виконанні знаходилось 694 виконавчих проваджень. Крім того, на разі відсутні об'єктивні обставини, що могли вплинути на виконання ОСОБА_1 службових обов'язків в період лікарняного.

Листом Начальник Кіровоградського ВДВС Кіровоградського МУЮ Комаха Т.С., вих. 20211 від 29.04.2015 року повідомляє, що перевіркою книги обліку виконавчих проваджень по дільниці В-7 за 2012 рік, яка була закріплена за державним виконавцем ОСОБА_1., встановлено, що станом на 05 квітня 2012 року на виконанні перебувало 682 виконавчі провадження, 497 виконавчих проваджень - залишки виконавчих проваджень на початок 2012 року, тобто незавершені виконавчі провадження станом на 01 січня 2012 року, а 185 виконавчих проваджень - надходження з 23 січня 2012 року по 05 квітня 2012 року. (т.3, а.с.35-36).

Згідно розпорядження №48/3 від 13 серпня 2012 року у зв'язку із знаходженням у відпустці державного виконавця Зубік В.В. обов'язки з тимчасового ведення дільниці В-7 були покладені на старшого державного виконавця Возіян Л.І.

Перевіркою книги обліку виконавчих проваджень по дільниці В-7 за 2012 рік, яка була закріплена за державним виконавцем ОСОБА_1., встановлено, що станом на 13 серпня 2012 року на виконанні перебувало 1071 виконавче провадження, 497 виконавчих проваджень - залишки виконавчих проваджень на початок 2012 року, тобто незавершені виконавчі провадження станом на 01 січня 2012 року, а 574 виконавчих провадження - надходження з 23 січня 2012 року по 13 серпня 2012 року.

Отже, враховуючи велику кількість виконавчих проваджень, що перебували на виконанні у ОСОБА_1 фактично не могли здійснюватись дії щодо їх виконання позивачем в зв'язку з його знаходженням на лікарняному.

Вищевказані виконавчі провадження передавались відповідно до розпоряджень іншим державним виконавцям та залишались не опрацьованими.

Щодо неналежного виконання виконавчого провадження №22774018 та порушення позивачем під час його виконання статей 11, 15, 24, 28, 30, 31, 39, 40, 41, 58, 59 Закону України «Про виконавче провадження» та застосування до позивача крайового заходу дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Кіровським районним судом м. Кіровограда 26.05.2009р. було видано виконавчий лист №2-1457/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів (т.1, а.с.13).

На підставі вказаного виконавчого листа позивачем 09.07.2009 р. відкрито виконавче провадження та здійснювалися заходи з примусового виконання рішення суду.

11.05.2010 р. позивачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вищевказані обставини підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (т1, а.с.151-153) та постановами про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2009 року (т.1, а.с.154) та закінчення виконавчого провадження від 11.05.2010 року (т.1, а.с.155).

Правомірність дій позивача під час здійснення виконавчого провадження у вищевказаному періоді була предметом оскарження ОСОБА_3 у Кіровському районному суді м. Кіровограда, рішенням якого у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено та встановлено відсутність у діях чи бездіяльності державного виконавця порушень статей 11, 15, 24, 28, 30, 31, 39, 40, 41, 58, 59 Закону України «Про виконавче провадження» (т.2, а.с.122).

Вищевказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4. ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного наказу на підставі порушення ОСОБА_1 статей 11, 15, 24, 28, 30, 31, 39, 40, 41, 58, 59 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 22774018.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено вище, позивача фактично звільнено з 24.07.2012 року, таким чином, середній заробіток розраховується наступним чином.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 року розрахунок компенсації за час вимушеного прогулу проводиться із обчислення середньої заробітної плати.

Згідно п. 2 Постанови 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (окрім відпусток) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

ОСОБА_1 звільнено у липні 2012 року, таким чином період збору заробітку визначено травень - червень 2012 року.

Згідно п. 3 Постанови 100 до розрахунку включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Заробітна плата за травень 2012 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати 3087,26 грн.

Заробітна плата за червень 2012 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати 1758,38 грн.

В червні позивачу збережено середній заробіток в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 757,20 (т.2, а.с.27).

За період з 01 травня 2012 року по 30 червня 2012 року фактично ОСОБА_1 відпрацьовано 32 робочі дні:

- травень 2012 року - 20 днів;

- червень 2012 року - 12 днів;

Заробітна плата за період з 01 травня 2012 року по 30 червня 2012 року, що враховується при розрахунку середньої заробітної плати становить 4088,44 грн.

З викладеного вбачається, що середньоденний заробіток: 4088,44 грн. / 32 дня = 127,76 грн., а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу із розрахунку 185, 52 грн./день з моменту звільнення підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України № 8515/0/14-11/13 від 23.08.2011 року «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2012 рік» визначено кількості робочих днів, що підлягають компенсації:

Липень - 5 роб.дні; Серпень - 22 роб.дні; Вересень - 20 роб.дні; Жовтень - 23 роб.дні; Листопад - 22 роб.дні; Грудень - 21 роб.дні.

Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України № 950/0/14-12/13 від 21.08.2012 року «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2013 рік» визначено кількості робочих днів, що підлягають компенсації:

Січень - 21 роб.дні; Лютий - 20 роб.дні; Березень - 20 роб.дні; Квітень - 22 роб.дні; Травень - 19 роб.дні; Червень - 18 роб.дні; Липень - 23 роб.дні; Серпень - 21 роб.дні; Вересень - 21 роб.дні; Жовтень - 23 роб.дні; Листопад - 21 роб.дні; Грудень - 22 роб.дні.

Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9884/0/14-13/13 від 04.09.2013 року «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2014 рік» визначено кількості робочих днів, що підлягають компенсації:

Січень - 21 роб.дні; Лютий - 20 роб.дні; Березень - 20 роб.дні; Квітень - 21 роб.дні; Травень - 19 роб.дні; Червень - 19 роб.дні; Липень - 23 роб.дні; Серпень - 20 роб.дні; Вересень - 22 роб.дні; Жовтень - 23 роб.дні; Листопад - 20 роб.дні; Грудень - 23 роб.дні.

Відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України № 10196/0/14-14/13 від 09.09.2014 року «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2015 рік» визначено кількості робочих днів, що підлягають компенсації:

Січень - 20 роб.дні; Лютий - 20 роб.дні; Березень - 21 роб.дні; Квітень - 21 роб.дні; Травень - 18 роб.дні; Червень - 4 роб.дні.

Таким чином, кількість робочих днів, що підлягають компенсації складає 719 днів.

Розмір компенсації: 719 день х 4088,44 грн. = 91859,44 грн.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; 7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

Беручи до уваги наведену процесуальну норму суд вважає, що постанова у частині поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Скасувати наказ № 1337/к від 23.07.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади по п. 3 ст. 40 КЗпП України.

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

4.Зобов'язати Головне управління юстиції в Кіровоградській області (код - 34894735) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.07.2012 року по 05.06.2015 року включно у розмірі 91859 (дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп.

5.Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати середньої заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) грн. 44 коп.

6.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук